Вирок № 51018117, 04.04.2011, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-54/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Г.Ю.

секретаря - Мороз М.І.

з участю прокурора – Каляндрук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумач справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого, гр. України,

за ст. 129 ч. 1 КК України, суд, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 вчинив погрозу вбивством відносно ОСОБА_3 за реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози. Злочин було скоєно при слідуючих обставинах : 03.09.2010 року близько 13 год. підсудний ОСОБА_1, на території яблуневого саду в с. Прибилів Тлумацького району, утримуючи в руці двохствольну мисливську рушницю моделі ИЖ-63 з стволами 16-го калібру, споряджену мисливським патроном 16-го калібру з зведеними курками направив на ОСОБА_3, та висловлював погрозу вбивством останнього шляхом пострілу. Сприйнявши погрозу вбивством зі сторони підсудного реально, ОСОБА_3, побоюючись за своє життя і здоров'я, перебуваючи в стані хвилювання відібрав у ОСОБА_1 рушницю і пішов з місця події, в подальшому добровільно видав працівникам міліції мисливську рушницю та патрон. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, суду пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. У 2008 році він взяв в оренду (згідно договору) колишній колгоспний сад, що знаходиться за селом Прибилів зі сторони м. Тлумач. У 2009 році він сад в оренду не брав, оскільки у 2008 році він заплатив орендну плату, а за яблука грошей майже не заробив так як не було урожаю. У 2010 році він знову хотів взяти в оренду сад, про що мав розмову з колишнім головою сільської ради ОСОБА_4, який сказав що винесе це питання на сесію сільської ради, і якщо депутати дадуть згоду то йому знову дадуть сад в оренду. Після цього він знову почав дивитись за садом та охороняти його щоб ніхто не рвав яблука. На даний час він так і не уклав з сільською радою договір оренди саду і будь-якої орендної плати не платив. 03.09.2010 року він біля 13-14.00 год. на своїй власній підводі з двома кіньми поїхав в сад щоб подивитись чи ніхто не рве яблука. З собою взяв свою мисливську рушницю марки «ТОЗ-63» (двохствольна), яку зарядив одним бойовим патроном 16 калібру (інший патрон був стріляний, який також знаходився в стволі), для того щоб підстрелити птаха (яструба). Рушниця знаходилась у чохлі, коли він заїхав в сад то витягнув рушницю з чохла, якого положив у підводі, а рушницю зачепив собі на ремінь через плече, так що стволи знаходились ззаду спини, повернуті вверх, курки рушниці він на бойові зводи не ставив. Під час об’їзду саду він побачив що зі сторони дороги біля присадибних ділянок стоїть автомобіль односельчанина ОСОБА_3, який рвав яблука з дерев та складав у мішок. ОСОБА_1 під’їхав до ОСОБА_3 на відстань приблизно 20м., зліз з підводи та сказав йому що за яблука потрібно платити, також ОСОБА_1І сказав що якщо він не поїде з саду то ОСОБА_1 буде стріляти по колесах його автомобіля, при цьому рушниця ОСОБА_1 була у нього за плечима на ремні. ОСОБА_5, нічого не відповівши підійшов до нього та наніс удар рукою в область грудей справа, від чого він присів, а ОСОБА_3 своїми руками зловив за рушницю й викрутив її з його плеча так що рушниця була вже в його руках. Після цього ОСОБА_3І наніс йому ще один удар ногою в область стегна лівої ноги і він почав кричати щоб ОСОБА_3І не бив його та плакати. Тоді ОСОБА_6 з його рушницею сів у свій автомобіль та поїхав в сторону села. Він ще трохи посидів і коли втихла біль він сів на свою підводу та поїхав додому. В міліцію про даному факту він не звертався, оскільки вони з ОСОБА_3 являються родичами і думав що сам вирішить їхній конфлікт. Через декілька днів до нього приїхали працівники міліції, які спитались в нього що то був за конфлікт в саду з ОСОБА_3, після чого він розповів про суть конфлікту та пояснив, що мисливську рушницю придбав приблизно у 2008 році на ринку в м. Тлумач у невідомого чоловіка за 500 гривень з метою самозахисту, дану рушнеицю в дозвільній системі Тлумацького РВ УМВС він не реєстрував і дозволу та зберігання та використання рушниці не має. У вчиненному щиро розкаюэться, просить суворо його не карати. У відповідності із ст. 299 КПК України суд, визнавши за недоцільне досліджувати інші докази по справі стосовно всіх фактичних обставин, які підсудний правильно розуміє і ніким не оспорюються, виходячи з показів підсудного, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст. 129 ч.1 КК України, оскільки він вчинив погрозу вбивством відносно ОСОБА_3 за реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози. Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику, що щиро розкаюється у скоєному, судиться вперше, його пенсійний вік та те, що він являється інвалідом ІІІ групи. До обставин, які пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. За наявності наведених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного, виходячи з принципу, що покарання має бути призначене необхідне і достатнє для виправлення підсудного, суд вважає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання за ст. 129 ч. 1 КК України слід перейти на підставі ст. 69 КК України до іншого більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції ст. 129 ч. 1 КК України у виді штрафу. Із підсудного слід стягнути витрати за проведення судової експертизи згідно довідки НДЕКЦ від 01.02.2011 року № 23/938.

Суд вирішує питання речових доказів в порядку ст. 81 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 129 ч. 1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України — 750 (сімсот п’ятдесят) грн. Запобіжний захід підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін. Речові докази по справі – двохствольну гладко ствольну куркову мисливську рушницю моделі ТОЗ-63, серія У/Х № 12150/12965/40092, 1970/1966/1962 та патрон 16 калібру і стріляну гільзу патрона 16-го калібру, які зберігається в камері зберігання речових доказів Тлумацького РВ УМВС України після набрання вироком законної сили — знищити. Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 185, на розрахунковий рахунок 31255272210165, код 25574765, МФО 836014 в банку УДК м. Івано-Франківськ - 515 (п’ятсот п’ятнадцять) грн. 52 коп. витрат за проведення судово хімічної експертизи. На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу проголошення через Тлумацький районний суд.

Головуюча