Постанова № 51005368, 02.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02.07.2015 р. № 814/1834/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,Миколаїв,54029 ОСОБА_2, АДРЕСА_2,Миколаїв,54029 доЗаводського відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Робоча, 1,Миколаїв,54015 провизнання дій протиправними,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі-позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2М.) звернулись до суду з позовом про визнання протиправними дії Заводського державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі-відповідач, Заводський ДВС) по стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконавчого збору неправомірними, а постанови ВП№47109191, ВП№47109074, ВП№47108865 та ВП№47109344 від 19.05.2015 року не чинними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача є такими, що вчиненні в порушення норм діючого законодавства, оскільки у відповідача не було жодних підстав для винесення постанов про стягнення виконавчого збору.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, згідно яких вважає свої дії правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими.

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 47453757, до складу якого входять наступні виконавчі провадження:

- з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16.03.15 Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 2/487/29/15 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 163/07/02-А від 10.08.2007 року станом на 15.09.2014 року в загальному розмірі 142075,74 грн., яка складається з: простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 114839,26 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 12945,29 грн.; пені - 14291, 19 грн. Боржником у вищевказаному виконавчому документі зазначено ОСОБА_1. 02.04.15 на примусове виконання до відділу надійшов вищевказаний виконавчий документ. 07.04.15, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено сторонам виконавчого провадження. (ВП № 47109191) Копію вказаної постанови отримано боржником 15.04.15, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення;

- з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16.03.15 Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 2/487/29/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судові витрати 379,95 грн. 02.04.15 на примусове виконання до відділу надійшов вищевказаний виконавчий документ. 07.04.15, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 47109074).

На примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 47454505, до складу якого входять наступні виконавчі провадження:

-з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16.03.15 Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 2/487/29/15 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 163/07/02-А від 10.08.2007 року станом на 15.09.2014 року в загальному розмірі 142075,74 грн., яка складається з: простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 114839,26 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 12945,29 грн.; пені - 14291, 19 грн. Боржником у вищевказаному виконавчому документі зазначено ОСОБА_2. 02.04.15 на примусове виконання до відділу надійшов вищевказаний виконавчий документ. 07.04.15, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено сторонам виконавчого провадження. (ВП № 47108865). Копію вказаної постанови отримано боржником 15.04.15, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення

-з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16.03.15 Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 2/487/29/15 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судові витрати 379,95 грн. 02.04.15 на примусове виконання до відділу надійшов вищевказаний виконавчий документ. 07.04.15, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 47109344).

У своїй позовній заяві позивачі зазначили, що на момент винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження рішення на підставі якого вони видані судом не набрало законної сили, однак у виконавчих листах від 16.01.2015 року виданих заводським районним судом м. Миколаєва зазначено , що рішення суду набрало законної сили 27.01.2015 року (арк. с. 32-35).

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувана.

Таким чином, посилання позивачів на те, що рішення суду не набрало законної сили є безпідставними, оскільки виконавчі документи відповідали вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» і підстав для відмови у відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було.

У звязку з невиконанням позивачами рішень у добровільному порядку, 19.05.2015 року державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Так, відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Позивачі вважають постанови про стягнення виконавчого збору є незаконними, оскільки згідно постанови Кабінету міністрів України від 31.03.2015 року №1050 втратила чинність постанова Кабінету міністрів України від 02.07.2014 року №299 «Про затвердження положення про Державну службу України», що свідчить про припинення з 31.03.2015 року діяльності Державної виконавчої служби України.

Однак, суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 21.01.2015 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи органів юстиції» ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) обєднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як субєктів інформаційної діяльності.

Тобто, Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Таким чином, посилання позивачів на те, що Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови про відкриття виконавчих проваджень та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є незаконними не відповідають дійсності.

Щодо твердження позивача про необхідність відповідачу звернення до суду за розясненням судового рішення, суд зазначає, що звернення до суду за розясненням судового рішення є правом, а не обовязком. Тобто, якщо рішення суду за змістом є зрозумілим державному виконавцю і додаткового розяснення суду не потребує, то і немає необхідності звернення до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, який є субєктом владних повноважень, повністю довів свою позицію суду та надав обґрунтовані письмові пояснення щодо правомірності своїх дій, що полягають у прийнятті постанов про стягнення виконавчого збору.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивачів.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич