Ухвала суду № 51004364, 22.09.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/654/15-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р. А.

Категорія 81 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Зарицької Г.В., Коломієць О.С.

з участю секретаря

судового засідання Добровольською Т.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за скаргою Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Житомиробленерго" в особі Житомирського району електричних мереж на постанову державного виконавця Корольовського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою Корольовського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції на ухвалу на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Житомиробленерго" (надалі ПАТ «ЕК«Житомиробленерго») звернулось до суду зі скаргою, у якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Корольовського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Коник Т.В.. (далі - Корольовський ВДВС Житомирського МУЮ) ВП№45856803 від 18.12.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов'язати головного державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ усунути порушення та відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №295/9706/13-ц, виданого 08.12.2014 року; зобов'язати державного виконавця повідомити про виконання ухвали суд та заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду. В обґрунтування зазначило, що відсутність у виконавчому листі індивідуального ідентифікаційного номеру боржника не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2015 року скаргу задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ Коник Т.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження №45856803 від 18.12.2014 року. Зобов'язано головного державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №296/9706/13-ц, виданим 08.12.2014 року. Зобов'язано державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ повідомити про виконання ухвали суд та заявника не пізніше, ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представником Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати дану ухвалу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Житомиробленерго" частково погодився із доводами апеляційної скарги щодо її мотивів, але по суті вважає резолютивну частину правильною.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що виконавчий лист, поданий скаржником відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, в ньому в повному обсязі зазначені відомості щодо боржника, які містяться в матеріалах справи: повне найменування та ім'я стягувача і боржника, їх місце знаходження і місце проживання, ідентифікаційний код стягувача як юридичної особи та рахунок. Ідентифікаційний код боржника не був відомий суду та не був вказаний у виконавчому листі, а тому, державний виконавець мав самостійно звернутися до компетентних органів щодо надання йому інформації, яка необхідна для проведення виконавчих дій.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що представник скаржника 16.12.2014 року звернувся до ДВС Корольовського району Житомирського МУЮ із заявою про примусове виконання виконавчого листа №296/9706/13-ц, виданого 08.12.2014 року. Однак, постановою державного виконавця від 18.12.2014 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.6 ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем було встановлено невідповідність виконавчого документа вимогам ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, суд першої інстанції, не звернув увагу на підстави скарги та підстави повернення виконавчого листа, які є різними за змістом, і постановив ухвалу по доводах скарги.

Зокрема, заявник у скарзі зазначив про безпідставність відмови у відкритті виконавчого провадження за відсутності у ньому ідентифікаційного коду боржника, а підставою відмови у його відкритті вказано відсутність повної дати народження боржника.

Отже, судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи та у порушення вимог ч.4 ст.10 ЦПК України не роз'яснено заявнику право на уточнення вимог скарги.

Крім того, судом не враховано і інші норми процесуального права.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 386 ЦПК України визначено, що справа розглядається за участю заявника і державного виконавця рішення якого оскаржуються, а у разі його звільнення, суд залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (далі - Постанова) надав відповідні роз'яснення.

Так, у п.5 постанови зазначено, що враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків (п.13 Постанови).

У відповідності до п.17 Постанови згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Отже, особами, які беруть участь у справах по оскарженню рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця у порядку розділу VII ЦПК України є заявник (стягувач) і заінтересовані особи - державний виконавець та боржник (у даному випадку).

Заінтересованою особою (суб'єктом оскарження) у скарзі зазначено відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, а не державний виконавець.

Суд, при розгляді справи, не звернув уваги на коло осіб, які зазначені у скарзі, і розглянув справу без залучення до участі у справі як заінтересованих осіб державного виконавця, рішення якого оскаржуються, та боржника - ОСОБА_3, а також без повідомлення державного виконавця (ДВС) про розгляд справи 24.05.2015 року.

Суд апеляційної інстанції не має процесуальних повноважень на залучення осіб до участі у її розгляді.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку із порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2015 року скасувати та направити справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: