Ухвала суду № 51004229, 21.09.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/2676/13-ц Головуючий у 1-й інст. Пасічний Т.З.

Категорія 20 Доповідач Микитюк О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Кочетова Л.Г., Гансецької І.А.

при секретарі Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Коростишівської міської ради (третя особа Державне агентство земельних ресурсів у Коростишівському районі) про визнання недійсними рішень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2015 року та додаткове рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 червня 2015 року,

встановила:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про захист земельних прав. Під час розгляду справи збільшила позовні вимоги і остаточно просила визнати недійсними рішення Коростишівської міської ради №294 від 26.04.2007 року щодо виділення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та від 22.05.2008 року в частині надання ОСОБА_2 дозволу на приватизацію земельної ділянки, визнати недійсними державні акти на право власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 та на ім'я ОСОБА_4, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.08.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В обґрунтування позову зазначила, що рішенням виконкому Коростишівської міської ради від 25.04.2000 року спірна земельна ділянка площею 0,06 га була виділена її батьку ОСОБА_5, а рішенням від 25.04.2001 року - перевиділена їй під індивідуальне будівництво жилого будинку. У 2003 році вона звернулася до міської ради із заявою про приватизацію земельної ділянки, але не отримала відповідь. У 2008 році дізналась про незаконне вилучення у неї земельної ділянки і передачу її ОСОБА_2 Зазначила про поважність причин пропуску позовної давності - звернення до суду в порядку адміністративного судочинства і закриття провадження в адміністративних справах.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2015 року визнані поважними причини пропуску позовної давності, позов задоволено.

Додатковим рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 червня 2015 року вирішено питання про судові витрати.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 просить скасувати рішення та додаткове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що нею на спірній земельній ділянці збудований жилий будинок, первісним користувачем земельної ділянки з 1998 року по 2006 рік була ОСОБА_6, ОСОБА_1 не закінчила будівництво жилого будинку до 25.04.2003 року і договір про будівництво втратив чинність, ОСОБА_1 не є ні користувачем, ні власником земельної ділянки, її права не порушені.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням виконкому Коростишівської міської ради №176 від 25.04.2001 року ОСОБА_1 під індивідуальне будівництво житлового будинку була виділена земельна ділянка площею 0,06га по АДРЕСА_1, яка раніше, у 2000 році була виділена її батьку ОСОБА_5 (т.1 а.с.9-12). 11 травня 2001 року виконком Коростишівської міської ради уклав із ОСОБА_1 нотаріально посвідчений договір на будівництво житлового будинку на правах приватної власності (т.1, а.с.13).

Рішенням Коростишівської міської ради №168 від 14 грудня 2006 року „Про інвентаризацію земельних ділянок, наданих громадянам для будівництва індивідуальних житлових будинків" визнано рахувати таким, що втратило чинність рішення №410 від 20.11.1998 року щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.15).

Рішенням Коростишівської міської ради №294 від 26 квітня 2007 року ОСОБА_2, виділена земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 0,06 га по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.17), а рішенням №915 від 22 травня 2008 року надано дозвіл на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку.

28 липня 2008 року ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0596га по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.85).

05 серпня 2008 року ОСОБА_2 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_3 (т.1 а.с.30).

15 травня 2009 року ОСОБА_3 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0596га по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.83).

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або її землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно ст.ст.141,148 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є її вилучення за рішенням відповідної ради.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або в користуванні, провадиться лише після її вилучення (викупу) (ч.5 ст.116 ЗК України).

З матеріалів справи вбачається, що право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою площею 0,06га по АДРЕСА_1 у визначеному Земельним кодексом України порядку не припинялось, земельна ділянка у неї не вилучалась.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про незаконність рішення Коростишівської міської ради №294 від 26 квітня 2007 року, обґрунтовано визнав його недійсним та з урахуванням положень ст.ст.203,215 ЦК України задовольнив решту похідних позовних вимог.

Припинення права ОСОБА_6 на користування земельною ділянкою, яке виникло на підставі рішення виконкому Коростишівської міської ради №20.11.1998 року №410, не має правового значення для вирішення даного спору. Рішенням виконкому Коростишівської міської ради №176 від 25.04.2001 року про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 та договір на будівництво житлового будинку від 11 травня 2001 року, дія якого не обмежена певним строком, є чинними і ніким не оспорені.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

Клопотання представника ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України не підлягає задоволенню, оскільки залишення позовної заяви без розгляду у випадку несплати судового збору є виключною компетенцією суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Відмовити представнику ОСОБА_3 ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційні скарги ОСОБА_3 відхилити.

Залишити без змін рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2015 року та додаткове рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 червня 2015 року

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: