Ухвала суду № 50992039, 24.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8450/15 Справа № 203/2501/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єдаменко С. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейківпісок» на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, науково-виробничого об'єднання «Новые технологии» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю «Лейківпісок» про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2015 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, НВО «Новые технологии», ТОВ «Лейківпісок» про визнання права власності - задоволено частково.

Заборонено Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції вносити зміни до реєстраційної справи ТОВ «Лейківпісок» та вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо зміни складу засновників (учасників) та місцезнаходження цієї юридичної особи.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ТОВ «Лейківпісок» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаються на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування оскаржуваної ухвали.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах вимог заяви і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснює п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Лейківпісок», яка вибула з володіння позивачки поза її волею.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2015 року відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, НВО «Новые технологии» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ТОВ «Лейківпісок» про визнання права власності.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та необхідність вжиття заходів його забезпечення, оскільки у разі зміни особи, за якою зареєстровано право на спірну частку в статутному капіталі, виконання судового рішення може стати неможливим.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками та вважає ухвалу суду першої інстанції, такою, що винесена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення п.3 ст. 312 ЦПК.

Як вбачається з апеляційної скарги на цей час власником спірної частки статутного фонду є ОСОБА_6, який не залучений до участі у справі, а слід не вирішено питання порушуються чи ні його інтереси внаслідок прийняття заходів забезпечення позову.

Крім того, суду першої інстанції слід звернути увагу та вирішити питання щодо забезпечення з урахуванням роз'яснень, що надані в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", відповідно до яких Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - Закон N 483-V) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч. 1 ст. 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейківпісок» задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2015 року скасувати та направити питання на новий розгляд до суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Судді: