Рішення № 50986061, 23.12.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/18573/13-ц

Провадження № 2/202/1481/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 грудня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Мороза В.П.

при секретареві - Матухно І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції про усунення перешкод від права на спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції про усунення перешкод від права на спадкування.

В обґрунтування своїх вимог, позивачка посилалася на те, що після смерті сина сторін ОСОБА_3 19 червня 2007 року відкрилась спадщина на частку нерухомого майна у вигляді АДРЕСА_1, у звязку з чим сторони звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сина. Сторонам було відмовлено, оскільки не визначено частки в майні, що є спільною сумісною власністю співвласників.

Представниця позивачки позовні вимоги в судовому засіданні підтримали та просила задовольнити їх повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, просив у їх задоволенні відмовити. Суду надали заперечення проти позову.

Представник третьої особи Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Вислухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі, від цього шлюбу 01 липня 1995 року народився син ОСОБА_3.

19 січня 1998 року сторонами було отримано свідоцтво про право власності на житло, видане Виконкомом міської Ради народних депутатів. Згідно якого квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної власності громадянці ОСОБА_4 та членам її сім?ї, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Зазначена квартира не була сторонами придбана у період спільного шлюбу, а перейшла у спільну власність у порядку приватизації державного житлового фонду, про що свідчить розпорядження органу приватизації від 19.01.1998 року.

Квартира до її приватизації перейшла позивачці від її бабусі ОСОБА_5, внаслідок обміну її однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3, у якій мешкала позивачка з відповідачем.

23 червня 2005 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 23 червня 2005 року серії 1-КИ № 038032 видане Індустріальним ВРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Внаслідок розірвання шлюбу, відповідно до свідоцтва серії 1-КИ № 001764 від 23 червня 2006 року, прізвище «Зайва» було змінено на «Мельник».

19 червня 2007 року син сторін ОСОБА_3 помер, про що в книзі реєстрації смертей 21 червня 2007 року зроблено відповідний актовий запис № 946 та видано свідоцтво про смерть серії 1-КИ № 14997.

Після смерті сина відкрилася спадщина на частку нерухомого майна у вигляді АДРЕСА_4, у звязку з чим сторони звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сина. Однак їм було відмовлено, оскільки не визначено частки в майні, що є спільною сумісною власністю співвласників.

Рішенням Індустріального районного суду від 09.11.2012 року припинено спільну сумісну власність в квартирі АДРЕСА_5 між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, померлого 19 червня 2007 року та визначено частки в спільному майні в квартирі АДРЕСА_5 між ОСОБА_1 1/3 частини квартири, ОСОБА_2 1/3 частини квартири та ОСОБА_3, померлого 19 червня 2007 року 1/3 частини квартири.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

01 жовтня 2009 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування додаткових витрат на дитину встановлено, що ОСОБА_2, як батько дитини, участі у придбанні медикаментів та на організацію, проведення поховання не приймав. Вказане рішення підтверджує факт, що відповідач ОСОБА_2 ухилявся від надання допомоги спадкодавцю.

Відповідно до ст. 61 ЦК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювач) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялись від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 не має права спадкування частини квартири АДРЕСА_5, так як ухилявся від виконання обовязків щодо утримання спадкодавця, а також щодо своїх батьківських обовязків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 1217, 1224, 1261 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції про усунення від права на спадкування задовольнити в повному обсязі.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті його рідного сина ОСОБА_3, померлого 19 червня 2007 року.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування 1/3 частки АДРЕСА_1 після смерті сина ОСОБА_3.

Стягнути судовий збір з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 114,71 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.П. Мороз