Постанова № 50975801, 01.02.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 рокуСправа № 2а-19705/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, представників Луцької ОДПІ ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ГУДКУ у Волинській області ОСОБА_4 В, представника прокуратури Волинської області ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лище» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України у Волинської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лище» (надалі СГТзОВ «Лище», товариство, позивач) у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ) від 27.11.2009 року № 0001152399/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 119871 грн. та стягнути зазначену суму з державного бюджету на користь товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в періоді, який перевірявся, товариство здійснювало господарські операції, що оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах та за пільговою ставкою, і тому як виробником сільськогосподарської продукції позивачем подавались три декларації з податку на додану вартість: дві спеціальні декларації (згідно п. п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»), за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та загальна декларація. Позивач вважає, що податковою інспекцією неправомірно відмовлено у проведенні бюджетного відшкодування на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій з ПДВ, в яких відображено суми бюджетного відшкодування, що виникли внаслідок перерозподілу податкового кредиту, визначеного у спеціальних деклараціях, з посиланням на те, що період є обревізованим камеральними перевірками, а також порушено порядок проведення перевірок.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач Луцька ОДПІ позову не визнав, зазначаючи у своїх запереченнях, що період, за який подано уточнюючі розрахунки, є обревізованим, а тому позивач не мав права подавати такі розрахунки. Також зазначає, що позивачем всупереч вимог п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в уточнюючих розрахунках не визначено суми штрафу, який він був зобовязаний сплатити.

У судовому засіданні представники Луцької ОДПІ підтримали наведені у запереченнях доводи, просили в позові відмовити.

Відповідач ГУДКУ у Волинській області у запереченнях позовних вимог не визнав, зазначаючи, що відшкодування проведено позивачу у розмірах, визначених Луцькою ОДПІ у відповідних висновках, на суми, заявлені в позові, висновки податковим органом не подавались.

У судовому засіданні представник ГУДКУ у Волинській області підтримала наведені у запереченнях доводи, просила в позові відмовити.

Представник прокуратури в засіданні суду підтримав доводи, наведені Луцькою ОДПІ у запереченні на позов, просив у задоволенні вимог товариства відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено наступне.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА № 034099 від 20.10.2009 року позивач є сільськогосподарським товариством, видом діяльності якого є змішане сільське господарство, вирощування зернових та технічних культур, розведення великої рогатої худоби, розведення свиней, виробництво цукру, оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

Згідно підпунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

На цій підставі та відповідно до наказу ДПА України від 23 жовтня 1998 р. № 499 (у редакції наказу ДПА України від 21 січня 2009 р. № 8), яким затверджено форму податкової декларації, позивачем подано в Луцьку ОДПІ податкові декларації за квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року - дві спеціальні декларації (згідно п.п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість») та загальна декларація.

У звязку з необхідністю перевірки достовірності заявлених сум бюджетого відшкодування Луцькою ОДПІ по зазначених деклараціях проводились документальні невиїзні (камеральні) перевірки. За результатами цих перевірок податковою інспекцією складено довідки:

- від 20.02.2008 року № 151, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 24594 грн.;

- від 22.02.2008 року № 189, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування за серпень 2007 року в розмірі 11251 грн.;

- від 22.02.2008 року № 188, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року в розмірі 7551 грн.;

- від 22.02.2008 року № 187, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року в розмірі 20475 грн.;

- від 22.02.2008 року № 186, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування за листопад 2007 року в розмірі 29489 грн.,

а також акт перевірки декларації за травень 2007 року № 68 від 21.05.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 7998 грн.

Відповідно до п. п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У звязку з виявлення помилок у бухгалтерському та податковому обліку 27.05.2008 року товариством подано в Луцьку ОДПІ уточнюючі розрахунки, якими уточнено суми податку на додану вартість, що підлягали відшкодуванню, а саме:

- за квітень 2007 року (вхідний № 16760) сума бюджетного відшкодування становить 34219 грн.;

- за травень 2007 року (вхідний № 16766) сума бюджетного відшкодування становить 44998 грн.;

- за серпень 2007 року (вхідний № 16767) сума бюджетного відшкодування становить 8943 грн.;

- за вересень 2007 року (вхідний № 16782) сума бюджетного відшкодування становить 1591 грн.;

- за жовтень 2007 року (вхідний № 16785) сума бюджетного відшкодування становить 6840 грн.;

- за листопад 2007 року (вхідний № 16788) сума бюджетного відшкодування становить 18709 грн.

Із 20.07.2009 р. по 31.07.2009 p. Луцькою ОДПІ проведено перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень-травень та серпень-листопад 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.03.2007 року по 30.04.2007 року та в період з 01.07.2007 року по 31.10.2007 року, за результатам якої складено акт № 289/2399/32644500 від 06.08.2009 року.

Згідно висновків акту перевірки неможливо підтвердити заявлену згідно уточнюючих розрахунків суму бюджетного відшкодування у звязку з тим, що дані періоди є обревізованими, заявлені в деклараціях за дані періоди суми бюджетного відшодування підтверджені невиїзними документальними перевірками та відшкодовані товариству з бюджету, а також зазначено про порушення товариством п. п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2009 р. № 00011523990/0 про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму - 119871,00 грн., зокрема за квітень 2007 року на 45929 грн., за травень 2007 року на 44998 грн., за серпень 2007 року на 1591 грн., за вересень 2009 року на 6840 грн., за жовтень 2007 року на 18709 грн., за листопад 2007 року на 1804 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось товариством в порядку апеляційного узгодження до Луцької ОДПІ та ДПА у Волинській області, однак скарги позивача залишені податковими органами без задоволення.

Внаслідок апеляційного узгодження Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2009 року № 0001152399/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 119871 грн., яке оскаржується позивачем.

Відповідно до підпункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що податковий кредит за березень, квітень, липень, серпень, вересень, жовтень 2007 року сформовано на підставі таких податкових накладних:

- від 24.04.2007 року № 42, видана ВАТ «Львівагромашпроект», на суму 109374 грн., в т. ч. 18229 грн. ПДВ;

- від 02.04.2007 року № 22, видана ТзОВ «Украгроком», на суму 91200 грн., в т. ч. 15200 грн. ПДВ;

- від 04.04.2007 року № 82, видана ТзОВ «Украгроком», на суму 95400 грн., в т. ч. 15900 грн. ПДВ;

- від 12.04.2007 року № 64/8, видана Західно-українською філією ТзОВ «Тридента Агро», на суму 10395 грн., в т. ч. 1732,50 грн. ПДВ;

- від 20.04.2007 року № 213, видана ТзОВ «Волиньагрокем», на суму 26400 грн., в т. ч. 4400 грн. ПДВ;

- від 18.04.2007 року № 201, видана ТзОВ «Волиньагрокем», на суму 33000 грн., в т. ч. 5500 грн. ПДВ;

- від 23.04.2007 року № 223, видана ТзОВ «Волиньагрокем», на суму 19800 грн., в т. ч. 3300 грн. ПДВ;

- від 02.04.2007 року № 116, видана ТзОВ «Волиньагрокем», на суму 92148,50 грн., в т. ч. 15358,08 грн. ПДВ;

- від 02.04.2007 року № 21052, видана МПП фірмою «Ерідон», на суму 74000 грн., в т. ч. 12333,33 грн. ПДВ;

- від 02.04.2007 року № 115, видана ТзОВ «Волиньагрокем», на суму 37100 грн., в т. ч. 6183,33 грн. ПДВ;

- від 25.04.2007 року № 21113, видана МПП фірмою «Ерідон», на суму 32998,20 грн., в т. ч. 5499,20 грн. ПДВ;

- від 15.05.2007 року № 2085, видана ВАТ «Рівнеазот», на суму 46000 грн., в т. ч. 7666,80 грн. ПДВ;

- від 10.05.2007 року № 21170, видана МПП фірмою «Ерідон», на суму 80402,14 грн., в т. ч. 13400,36 грн. ПДВ;

- від 22.05.2007 року № 2240, видана ВАТ «Рівнеазот», на суму 45201,60 грн., в т. ч. 7533,60 грн. ПДВ;

- від 04.05.2007 року № 1870, видана ВАТ «Рівнеазот», на суму 46000 грн., в т. ч. 7666,80 грн. ПДВ;

- від 25.05.2007 року № 21242, видана МПП фірмою «Ерідон», на суму 60691,97 грн., в т. ч. 10115,33 грн. ПДВ;

- від 18.05.2007 року № 21199, видана МПП фірмою «Ерідон», на суму 12022,80 грн., в т. ч. 2003,80 грн. ПДВ;

- від 14.08.2007 року № 00393, видана ТзОВ «Агротехсоюз», на суму 16714,91 грн., в т. ч. 3342,98 грн. ПДВ;

- від 18.09.2007 року № 242, видана ТзОВ «Украгроком», на суму 43200 грн., в т. ч. 7200 грн. ПДВ;

- від 04.10.2007 року № 376Л, видана ТзОВ фірмою «Габен», на суму 39758 грн., в т. ч. 6626,33 грн. ПДВ;

- від 10.10.2007 року № 387Л, видана ТзОВ фірмою «Габен», на суму 4496 грн., в т. ч. 749,33 грн. ПДВ;

- від 15.10.2007 року № 175, видана ТзОВ «Украгроком», на суму 76640 грн., в т. ч. 12773,33 грн. ПДВ;

- від 01.11.2007 року № 27, видана ТзОВ «Украгроком», на суму 13200 грн., в т. ч. 2200 грн. ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що за отриманий згідно зазначених вище податкових накладних товар позивач розрахувався повністю, про що свідчать відповідні платіжні доручення.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом встановлено, що суми бюджетного відшкодування згідно уточнюючих розрахунків задекларовані позивачем у звязку з перерозподілом податкового кредиту по попередньо поданих деклараціях (спеціальній та загальній), оскільки за результатами фінансово-господарської діяльності товариства за рік було виявлено, що частина придбаних паливно-мастильних матеріалів не була використана на сільськогосподарські потреби підприємства, а тому їх вартість була включена до спеціальних декларацій помилково.

Згідно довідок про результати документальних невиїзних (камеральних) перевірок достовірності заявлених сум бюджетого відшкодування ПДВ порушень при формуванні податкового кредиту не встановлено.

Актом перевірки від 06.08.2009 року № 289/2399/32644500 не виявлено фіктивних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, по яких було заявлено бюджетне відшкодування.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ за квітень, травень, серпень-листопад 2007 року.

Суд не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки відносно того, що неможливо підтвердити заявлену згідно уточнюючих розрахунків суму бюджетного відшкодування у звязку з тим, що дані періоди є обревізованими, заявлені в деклараціях за дані періоди суми бюджетного відшодування підтверджені невиїзними документальними перевірками та відшкодовані товариству з бюджету, оскільки стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачає такої підстави для відмови у проведенні бюджетного відшкодування. Отримавши уточнюючі розрахунки, Луцька ОДПІ повинна була провести перевірку зазначених у ній показників на підставі первинних документів. Той факт, що показники по попередньо поданих деклараціях перевірені та обревізовані не є підставою для нездійснення перевірки сум, задекларованих в уточнюючих розрахунках.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наявними у справі доказами та фактами, встановленими під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що неправомірність податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 27.11.2009 року № 0001152399/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 119871 грн., оскільки підстави його винесення є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, належних та переконливих доказів в підтвердження відсутності права товариства на бюджетне відшкодування сум, зазначених в уточнюючих розрахунках податковою інспекцією не подано.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем внаслідок подання уточнюючих розрахунків без визначення у них сум штрафу порушено п. п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Однак, дана обставина не є такою, що перешкоджала податковому органу провести перевірку достовірності показників, визначених у розрахунках, і такою, що може бути підставою для відмови у проведенні бюджетного відшкодування.

Згідно підпунктів 7.7.3- 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Оскільки товариству не проведено бюджетного відшкодування ПДВ, правомірність якого підтверджена усіма необхідними первинними документами та не спростована ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 119871 грн. ПДВ з Державного бюджету України підставні та підлягають до задоволення.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 14.12.2009 року № 0001152399/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 119871 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лище» 119871 грн. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 8 лютого 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий - суддяО. О. Андрусенко