Ухвала суду № 50974474, 21.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В.,

суддів:Гриціва М.І.,

Терлецького О.О.,

розглянувши заяву Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця) про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - Товариство) до Митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

в с т а н о в и л а:

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2014 року позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення від 13 серпня 2014 року № 504000003/2014/000043/1, а також визнав нечинною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 13 серпня 2014 року № 504010000/2014/00010.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 1 квітня 2015 року скасував постанову суду першої інстанції, а позов задоволено частково: визнав протиправним та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 13 серпня 2014 року №504000003/2014/000043/1. Визнав протиправною та скасував картку відмови Митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 серпня 2014 року № 504010000/2014/00010. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищий адміністративний суду України ухвалою від 16 червня 2015 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2015 року залишив без змін.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, Митниця 10 серпня 2015 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року з підстави передбаченої частиною першою пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам встановленим статтею 239-1 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2014 року (справа № К/800/28745/14), яка, на його думку підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року Митниця посилається на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції статті 53, 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - МК).

Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні наведених норм права та у постанові від 31 березня 2015 року (справа № 53а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Цьому правовому висновку рішення у даній справі відповідає.

Так, у справі, що розглядається касаційний суд зазначив, що Митниця не навела обґрунтованих доводів щодо того, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та не обґрунтувала неможливості визначення митної вартості за наявними документами.

Колегія суддів погодилася із висновком судів попередніх інстанцій про те, що неподання Товариством, витребуваних Митницею договору із третіми особами, пов'язаного з угодою про поставку товару та бухгалтерської документації щодо оплати страхових платежів, не звільняє відповідача від обов'язку визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом на підставі наявних відомостей, зокрема, документів, наданих Товариством.

Також касаційний суд зазначив, що Товариство надало відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували ціну товару, яка підлягала сплаті покупцем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців О.О. Терлецький