Ухвала суду № 50972007, 22.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5256/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційні скарги дочірнього підприємства «Ф.Формула» та Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Ф.Формула» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство «Ф.Формула» (далі - позивач, ДП «Ф.Формула») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач-1, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДКСУ в м. Києві) про:

- визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ненадання ГУ ДКСУ в м. Києві висновку про повернення позивачу надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 2630316,00 грн.;

- стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 2630316,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ненадання ГУ ДКСУ в м. Києві висновку про повернення позивачу надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 2630316,00 грн., а в задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач і відповідач-1 подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, а відповідач - скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Такі вимоги апелянтів вмотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДП «Ф.Формула» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ в Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Між позивачем і відповідачем було проведено звірку розрахунків платника з бюджетом, за результатами якої встановлено що у ДП «Ф.Формула» рахується переплата з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2630316,00 грн., про що складено акт звіряння розрахунків від 21.01.2015 р. №5098-20.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявами від 15.01.2015 р. №15/01 та від 09.02.2015 р. №09/02, в яких просив податковий орган зарахувати суму надмірну сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2630316,00 грн. на поточний рахунок ДП «Ф.Формула», додавши до другої заяви копії відповідних платіжних доручень, підтверджуючих факт переплати.

Листами від 26.01.2015 р. №1021/10/26-57-20-04-39, від 24.02.2015 р. №2714/10/26-57-20-04-39 відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його вимог, оскільки позитивне сальдо, яке на даний час обліковується в картці платника, виникло в 2014 році за підсумками декларування від'ємного значення по декларації з податку на прибуток за 2013 рік та не підпадає під законодавчо визначені терміни «надміру» або «зайво сплачені» кошти, оскільки потребує документального підтвердження, а тому остаточний висновок щодо повернення коштів буде зроблено після підтвердження нарахувань по декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

Задовольняючи даний адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо ненадання органу казначейського обслуговування висновку про повернення позивачу надміру сплачених коштів суд першої інстанції виходив з того, що за позивачем дійсно обліковується переплата з податку на прибуток, а тому відповідач за результатами розгляду заяв позивача про повернення надміру сплачених сум податку повинен був скласти відповідний висновок та подати його для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що право позивача порушено саме бездіяльністю відповідача-1, а тому стягнення з Державного бюджету надміру сплачених позивачем коштів є неналежним способом захисту.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 р. №882/1188 (далі - Порядок №882/1188).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

У п.п. 43.1, 43.3-43.5 ст. 43 ПК України закріплено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктами 5, 6 Порядку №882/1188 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на поточний рахунок платника податку в банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міндоходів, незалежно від виду бюджету; готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку; готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в банку; поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; для подальших розрахунків у якості авансових платежів (передоплати) або грошової застави: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Міндоходів у відповідному уповноваженому банку (у разі коли кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Відповідно до п.102.5 ст.102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених податкових платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до податкового органу із відповідною заявою; 2) встановлення податковим органом наявності факту переплати (за необхідності проведення перевірки); 3) складання ним відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення заявнику надміру сплачених коштів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Аналогічний правовий підхід викладено в рішенні Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі № 21-3а15к, яке відповідності до ч. 1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, діючи на підставі та в порядку п.п. 43.1, 43.3-43.5 ст. 43 ПК України і п.п.5, 6 Порядку №882/1188, двічі звертався до відповідача-1 із заявами про повернення надмірно сплачених податкових платежів, однак у відповідь на зазначені звернення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві позивачу було надіслано листи від 26.01.2015 р. №1021/10/26-57-20-04-39, від 24.02.2015 р. №2714/10/26-57-20-04-39 про відмову в задоволенні його вимог до підтвердження нарахування податкових платежів підприємства по декларації на прибуток за 2014 рік.

Однак, як було правильно встановлено судом першої інстанції, чинним законодавством не передбачено можливості відкладення податковим органом розгляду заяви платника податків про повернення йому надміру сплачених коштів, а підстави, з яких відповідач-1 відмовив позивачу у наданні відповідного висновку, суперечать приписам п.57.1 ст.57 та п.152.9 ст.152 ПК України, регламентуючим порядок і строки виконання платниками податків їх податкових зобов'язань.

Більш того, судова колегія зазначає, що наявність у позивача спірної переплати з податку на прибуток підтверджується не тільки платіжними дорученнями, які надавалися ним податковому органу при зверненні із заявою від 09.02.2015 р. №09/02 про повернення надміру сплачених коштів та містяться у матеріалах справи, а й довідками, наданими суду самим відповідачем-1 та актом звіряння розрахунків ДП «Ф.Формула» з податковим органом від 21.01.2015 р. №5098-20.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ненадання ГУ ДКСУ в м. Києві висновку про повернення позивачу надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 2630316,00 грн. та задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

При цьому, доводи апелянта-відповідача1 щодо відсутності правових підстав для надання податковим органом відповідного висновку про наявність у позивача переплати для повернення йому надміру сплачених коштів судова колегія вважає необґрунтованим, безпідставними і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Далі, перевіряючи правильність оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, з наведених вище правових норм вбачається, що повернення з Державного бюджету України платникам податків надміру сплачених коштів здійснюється органами Державної казначейської служби України на підставі висновку відповідного податкового органу.

Виходячи з цього, судова колегія вважає, що позовні вимоги ДП «Ф.Формула» про стягнення з бюджету надміру сплачених коштів є передчасними, вказують на обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права, а отже, як було правильно встановлено судом першої інстанції, задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта-позивача про те, що його право було порушено внаслідок неотримання відповідної суми податку на прибуток з бюджету, а тому, на його думку, належним способом захисту є стягнення з бюджету такої суми коштів, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що суперечать положенням ст.2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги дочірнього підприємства «Ф.Формула» та Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.