КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4792/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
17 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кобаля М.І.,
при секретарі Таран А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання незаконною, нечинною та такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню».
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом призупинення вводу в дію постанови відповідача від 22.02.2015 №220. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що оскаржувана постанова має усі ознаки її незаконності та такої що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Однак, до вирішення питання по суті, оскаржувана постанова набере чинності, оскільки вводиться у дію з 01.04.2015. У зв'язку з цим, на думку позивача, існує реальна і очевидна небезпека заподіяння значної матеріальної шкоди та правам і інтересам позивача. Крім того, за переконанням позивача, введення в дію оскаржуваної постанови з 01.04.2015 значно обмежить інтереси позивача, оскільки ускладнить можливість користуватися своїми правами, щодо використання електроенергії для задоволення своїх життєвих потреб, через незаконне скасування існуючого мінімального нормативу використання електричної енергії за мінімальними розцінками, які позивачу гарантувала раніше держава, через монопольне становище на ринку природних монополій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про забезпечення позову.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно із частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Наявні у справі копії платіжних доручень судом до уваги не приймаються, оскільки оформлені позивачем на добровільне виконання угоди з енергопостачальною організацією. Крім того позивач не спростував наявної можливості перерахунку та повернення зайво сплачених коштів.
Протиправність оскаржуваної відповідача від 26.02.2015 №220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи.
Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
М.І. Кобаль
(Повний текст Ухвали виготовлений 22 вересня 2015 року)
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кобаль М.І.
Судове рішення № 50972006, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/4792/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: