Ухвала суду № 50971973, 22.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7268/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І

Чаку Є.В.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргон" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргон" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргон" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Каргон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Авелин».

За результатами перевірки складено акт перевірки від 18 березня 2015 року №7/26-58-22-06-11/38241508, яким встановлено порушення позивачем п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 71 000,00 грн.; п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 63 900,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, відповідачем було прийняте податкові повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року №0001352207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку прибуток у розмірі 79 875,00 грн., у тому числі: 63 900,00 грн. - основний платіж, 15 975,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0001342207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 88 750,00 грн., у тому числі: 71 000,00 грн. - основний платіж, 17 750,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий податковим органом період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Авелин».

Так, між ТОВ «Каргон» (замовник) та ТОВ «Авелин» (виконавець) укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 28 жовтня 2013 року №28/10.13, відповідно до якого, замовник доручає і зобов'язується прийняти, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті: «Житлова та громадська забудова з автовокзалом на території по вулиці Кільцева дорога 1,1а,1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі міста Києва», перша черга будівництва, перший пусковий комплекс, ТРК і передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Сума ПДВ за вказаними податковими накладними, була включена позивачем до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Відповідно до п. 185.1 статті 185 ПК України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 та п. 198.3 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Не підтвердження реальності укладеного з контрагентом правочину, позивачем надано до суду копії первинних документів, зокрема: договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 28 жовтня 2013 року №28/10.13; додаткової угоди № 1 до договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 28 жовтня 2013 року №28/10.13; протоколу узгодження договірної ціни; зведеного кошторису; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акту приймання-виконаних будівельних робіт; актів приймання-передачі виконаних робіт; податкових накладних за відповідні періоди; виписок по рахунку.

Крім того, на підтвердження доцільності господарських відносин з ТОВ «Авелин» позивачем надано договір будівельного підряду від 14 квітня 2014 року №6611, укладеного між ТОВ «Євро білд» (генпідряднк) та ТОВ «Каргон» (підрядник), відповідно до якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати Генпідряднику відповідно до умов Договору та Проектної документації комплекс основних робіт по будівництву Об'єкта (надалі - Роботи) та Супутні загальнобудівельні роботи, безпосередньо пов'язані з основними Роботами, та роботи з поліпшення Об'єкту після вводу в експлуатацію в межах ліцензії Підрядника, а Генпідрядник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, забезпечити Підрядника Проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних Підрядником та прийнятих Генпідрядником Робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих Генпідрядником, відповідно до умов Договору.

Дослідивши вказані вище документи, колегія суддів приходить до висновку про наявність в них недоліків, що не є підставою виникнення права на податковий кредит.

Зокрема, договір будівельного підряду №6611 укладений позивачем 14 квітня 2014 року, в той час, як договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №28/10.13 по об'єкту визначеному у договорі будівельного підряду від 14 квітня 2014 року №6611, на підставі якого, як зазначено позивачем, залучено до виконання ТОВ «Авелин», укладено останнім - 28 жовтня 2013 року.

Тобто судом першої інстанції вірно визначено, що ТОВ «Авелин» виконувались роботи по об'єкту раніше, ніж вказаний у договорі будівельного підряду від 14 квітня 2014 року №6611 об'єкт був переданий ТОВ «Каргон» для виконання робіт.

Крім того, контролюючим органом встановлено, що 16 січня 2014 року свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Авелин» було анульовано з підстав внесення до ЄДРПОУ запису про відсутність за місцезнаходженням.

В той час як податкова накладна ТОВ «Авелин» №10, видана -17 січня 2014 року, тобто після анулювання контролюючим органом реєстрації товариства як платника податку на додану вартість.

Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Авелин» ліцензії на провадження діяльності із виконання будівельно-монтажних робіт, трудових та виробничих ресурсів для виконання відповідного обсягу робіт, доказів неможливості виконання певного обсягу робіт власними силами, а також правильності ведення податкового обліку у спірному періоді до суду не надано.

Враховуючи відсутність первинних документів, які б фактично підтверджували здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Авелин», суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо безпідставності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Авелин».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між ним та ТОВ «Авелин» на підставі договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 28 жовтня 2013 року №28/10.13.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргон" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.