Ухвала суду № 50971967, 21.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/7157/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м.Черніговавід 06 серпня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача з приводу відмови включити до заробітної плати, з якої обчислено його пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, та зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату недонарахованої щомісячної пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням доплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, починаючи з моменту її призначення.

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 серпня 2015 року позов задоволено частково, а саме: з 25.06.2015 року.

Не погодившись з цимрішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити новерішення, яким відмовити в задоволенні позову в повномуобсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наголошує на правомірності своїх дій і зазначає, щовисновок суду суперечить положенням статтей 33,37 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ч.8 ст.183-2 КАС України, справу розглянутов порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Чернігові з 19.05.2008 та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

25.06.2015 року він звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 16.06.2015 р., проте, відповідач відмовив йому в цьому, посилаючись на відсутність правових підстав.

Відмова УПФУ є предметом даного позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (Закон №3723), пенсія державним службовцям призначається від сумиїх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» (Закон №108) встановлено, що заробітна плата - це винагорода ,обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, в структуру заробітної плати входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з ч.2 ст. 33 Закону №3723, заробітна плата державних службовці вскладається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, відповідно до якої, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної сумиз аробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори)до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058) визначаєв иплати (доходи), щов раховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховується: сума витрат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності зазначеним Законом, з яких гідно ього Закону були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше нараховуються внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постановівід 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладеній у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Векрховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів притримується такої ж позиції, як Верховний Суд України у вищенаведеній справі, і приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови колегіясуддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.183-2,195,197,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.