Ухвала суду № 50971948, 17.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1163/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кобаля М.І.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство - 17128» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство - 17128» про стягнення з ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за квітень 2015 на загальну суму 17 807,44грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалити нову, якою позов задовольнити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт сплати суми витрат управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2015 року у розмірі 17807 грн. 44 коп., яка підлягає відшкодуванню відповідачем, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми є безпідставними та необґрунтованими.

З вказаними висновками Черкаського окружного адміністративного суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» зареєстроване як юридична особа 14.11.1995, ідентифікаційний код 03115436 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.09.2014), є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, а тому відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Із поданих до суду документів вбачається, що на обліку в органах Пенсійного фонду України перебуває 12 осіб - колишніх працівників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - які отримують пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктами «б» - «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вбачається з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з липня 2014 року позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 (а.с. 7-8) у квітні 2015 року на загальну суму 17807 грн.44 коп.

Повідомлення з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2015 року отримані відповідачем відповідно 23.04.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Загальна сума понесених позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2015 року складає 17807 грн. 44 коп.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів звертає увагу на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, зокрема, підпунктами «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій

Підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем було погашено заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень 2015 року на загальну суму 17807 грн. 44 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 24.04.2015 №160 на суму 17807 грн. 44 коп. (призначення платежу «пільгові пенсії за квітень 2015 року.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 квітня 2004 року №22 (далі - Інструкція), передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, оскільки пунктом 3.8 Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Крім того, суд зазначає, що згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, позивач не має правових підстав для зарахування коштів підприємства, направлених на погашення заборгованості за спірний період, на покриття заборгованості за попередні періоди.

Аналогічна правова позиція міститься в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2015 року №К/800/61656/14, в якій зазначається, що виходячи зі змісту п.8.2 Інструкції недоїмка виникає у випадках несплати та донарахування сум страхових внесків, а також у зв'язку з наявністю заборгованості на кінець звітного періоду зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. Включення до загальної суми недоїмки заборгованості зі сплати витрат на виплату і доставку пенсій законом не передбачено.

Таким чином, орган Пенсійного фонду має право на зарахування в погашення недоїмки зі сплати страхових внесків, штрафу та пені лише сум, які сплачуються як страхові внески, суми фінансових санкцій та пені. Спрямування сплачених коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за певний, визначений платником період, в погашення заборгованості попередніх періодів законом прямо не передбачено.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що представник відповідача подав у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції оригінал Акта інвентаризації нарахованих та зарахованих коштів на покриття витрат із відшкодування на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» з січня 2008 по липень 2015 року (включно) і супровідний лист до нього (виданий управлінням Пенсійного фонду України у Смілянському районі Черкаської області 31.08.2015 року вх.№8122/05) і з даних документів видно, що станом на 01 серпня 2015 року заборгованість ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає - 30191, 07 грн. (за червень 2015 року - 14506, 50 грн., за липень 2015 року - 15684, 57 грн.), тобто заборгованість за оскаржуваний період (квітень 2015 року) відсутня - відповідачем в судовому засіданні доведено факт сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 за квітень 2015 року в розмірі 17807 (сімнадцять тисяч вісімсот сім) гривень 44 (сорок чотири) копійки, отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

М.І. Кобаль

(Повний текст Ухвали виготовлений 22 вересня 2015 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кобаль М.І.