Ухвала суду № 50966900, 11.12.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті доповнення до адміністративного позову

11 грудня 2012 р.м. ЧернівціСправа №2а/2470/2775/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Григорійчуку Я.В.,

розглянувши адміністративний позов ТОВ "КПІ-Трейдінг" до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,-

встановив:

До суду 14 листопада 2012 р. надійшов адміністративний позов ТОВ "КПІ-Трейдінг" до Сокирянської ОДПІ про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

29.11.2012р. на адресу суду від позивача надійшло доповнення до адміністративного позову з проханням доповнити позовні вимоги пунктом 5 в такій редакції: "5. Визнати незаконним та анулювати акт позапланової перевірки ТОВ "КПІ-Трейдінг" №16/22-3/37715853 від 11.07.2012р.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд вважає, що слід відмовити у прийнятті заяви про доповнення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Викладені положення кореспондуються з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб.

Під правовими актами індивідуальної дії розуміються рішення, які є актами одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Конституційним Судом України зазначено, що за своєю природою ненормативні акті, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Зі змісту позовної заяви, а також доповнення до адміністративного позову, вбачається, що позивачем оскаржується ОСОБА_3 перевірки №16/22-3/37715853, складений Сокирянською ОДПІ Чернівецької області 11.07.2012р.

Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.10 №984, визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. З викладеного слідує, що акт перевірки податкового органу є тим документом субєкту владних повноважень, що безпосередньо не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п.1 ст.17 КАС України.

Відповідно до п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Саме таке податкове повідомлення-рішення є обовязковим до виконання, та, у разі незгоди з ним, може бути оскаржено до суду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.137 КАС України до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв.

За викладених обставин розгляд справи в частині позовних вимог щодо визнання недійсним і анулювання акту від 11.07.2012 року №16/22-3/37715853, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КПІ-Трейдінг не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної ст.17 КАС України, а відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про доповнення до адміністративного позову.

Відповідно до ст.137 КАС України ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 18, 51, 104, 109, 137, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1.Відмовити у прийнятті доповнення до адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

СуддяА.П.Огородник