Ухвала суду № 50966398, 21.09.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 вересня 2015 року справа № 823/5000/15

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, третя особа приватне підприємство «Будівельна компанія «Епсілон» про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернулося публічне акціонерне товариство ««Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач), в якій просить:

1) скасувати арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12187282), накладений 20.02.2012 Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, про накладення арешту на нерухоме майно, що належить приватному підприємству «Будівельна компанія «Епсілон», а саме: нежитлові будівлі літ.Ю-І, С-І, с, Ш-І, S-І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222;

2) скасувати арешт нерухомого майна, накладений 15.07.2015 Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі літ.Ю-І, С-І, с, Ш-І, S-І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222, що належить приватному підприємству «Будівельна компанія «Епсілон».

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.

Положенням пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України визначена вимога до позовної заяви, яка передбачає необхідність зазначення позивачем змісту позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Відповідно до статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Суддя зазначає, що позовні вимоги адміністративного позову, а саме «скасувати арешт нерухомого майна…» не відповідають наведеним положенням частини 4 статті 105 КАС України.

Положенням частини 2 статті 106 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

22.05.2015 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №484-VIII, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, частиною 2 статті 4 цього Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 800-ІIІ від 28.12.2014 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

В адміністративному позові позивачем оскаржується постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.02.2012 та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.07.2015.

Оскільки адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» містить вимоги про скасування арешту нерухомого майна, наслідком якого є зміна складу майна позивача, то даний спір є майновим.

Суддя зазначає, до позову додано лише постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 15.07.2015, що позбавляє суд можливості встановити належний розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за подання адміністративного позову майнового характеру.

Згідно частини 2 статті 99 Кодексу адміністративниго судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частиною 1 статті 102 передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Що стосується даного позову, суддя зазначає, що позивач просить скасувати арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12187282), накладений 20.02.2012 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, однак не надав дану постанову та вмотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України, що має наслідком на підставі частини 1 статті 108 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 106, 108 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, третя особа приватне підприємство «Будівельна компанія «Епсілон» про скасування арешту без руху.

Встановити позивачу строк до 02 жовтня 2015 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко