Постанова № 50943552, 05.12.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.11 Справа № 5015/4176/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача (скаржник) не зявився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМ-ЕКО-Львів», б/н від 21.10.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2011 року, суддя Мазовіта А.Б.

у справі № 5015/4176/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш», м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМ-ЕКО-Львів», м. Львів

про стягнення 33153,31 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.08.2011 року по справі №5015/4176/11 позов ТзОВ «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш» задоволено, стягнено з СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»на користь ТзОВ «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш»: 6670,77 грн. 3% річних, 26482,54 грн. інфляційних.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст. 509, 526, 530, 598, 599, 600, 601, 604-610, 612, 625, 626, ЦК України ст.193 ГК України, враховуючи те, що відповідачем рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2010 року по справі №2/230 щодо сплати заборгованості в розмірі 445940,40 грн., за отриманий, згідно умов договору №021 від 20.02.2009 року, товар, не виконано, дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 19.01.2011 року по 19.07.2011 року та інфляційних за період з січня 2011 року по червень 2011 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2011 року по справі №5015/4176/11 та припинити провадження у справі. Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що згідно підписаної сторонами специфікації №1 до договору №021 загальна сума поставки становить - 259200 грн., проте, судом прийнято рішення про стягнення 445940 грн. заборгованості. З огляду на наведене, апелянт вважає, що сума заборгованості в розмірі - 259200 грн. виникла на підставі позадоговірних відносин, а відтак нарахування інфляційних та 3% річних на зазначену суму розпочинається з моменту предявлення претензії. Одночасно, апелянт зазначає, що ухвалою господарського суду від 26.08.2011 року розстрочено виконання рішення господарського суду від 15.06.2010 року по справі №2/230 на шість місяців.

Представники сторін в судове засідання не зявились (належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом, 20.02.2009 р. між ТзОВ «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш»та СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»укладено договір №021, відповідно до умов якого, продавець (позивач) зобовязувався продавати, а покупець (відповідач) отримувати та оплачувати євроконтейнери з кришкою на колесах ємкістю 1,1 куб.м. Пунктом п. 4.1. вказаного договору встановлено, що сума, порядок платежів і строки розрахунків обумовлюються в специфікації до договору.

24.02.2009 р. сторонами підписано специфікацію №1 до договору №021 від 20.02.2009 р.

На виконання умов договору №021 від 20.02.2009 року позивачем протягом 10.03.2009 р. - 08.04.2009 р. поставлено відповідачу товар, згідно видаткових накладних №РН-000055 від 10.03.2009 р., №РН-000085 від 02.04.2009 р., №РН-000064 від 23.03.20009 р., №РН-000072 від 30.03.2009 р., №РН-000085 від 02.04.2009 р., №РН-000089 від 08.04.2009 р. та довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

У п. 2.2. специфікації №1 до договору №021 від 20.02.2009 року вказано, що покупець оплачує замовлення по факту виконання протягом 30 робочих днів.

В звязку з частковою оплатою відповідачем вартості товару, ТзОВ ПКК Будшляхмаш подало до господарського суду позов про стягнення з СП ТзОВ «КОМ-ЕКО Львів»445940 грн. 40 коп. заборгованості, за товар поставлений згідно договору №021 від 20.02.2009 року, а також пені в сумі - 56385 грн. 47 коп., інфляційних в розмірі - 23603 грн. 55 коп. та 3% річних в розмірі - 8552 грн. 56 коп., які були нараховані за період до 01.06.2010 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.06.2010 року по справі №2/230, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 року, позов задоволено частково, стягнено з СП ТзОВ «КОМ-ЕКО Львів»на користь ТзОВ ПКК Будшляхмаш: 445940 грн. 40 коп. основного боргу, 11352 грн. 48 коп. пені, 23603 грн. 55 коп. - інфляційних, 8552 грн. 56 коп. - 3% річних та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Посилання скаржника на те, що частина заборгованості за поставлений товар, зокрема, заборгованість в розмірі - 259200 грн., яка стягнена рішенням суду по справі №2/230, виникла на підставі позадоговірних відносин, до уваги судом не приймається, оскільки здійснення поставки за договором №021 від 20.02.2009 року встановлена вказаними вище судовими рішеннями, а згідно із ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2011 року по справі №№5015/318/11 задоволено позов ТзОВ ПКК Будшляхмаш про стягнення з СП ТзОВ «КОМ-ЕКО Львів»3% річних в розмірі 8466,75 грн. за період з 02.06.2010 року по 18.01.2011 року та 23939 грн. інфляційних за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року, нарахованих за невиконання відповідачем зобовязання з оплати вартості товару згідно договору №021 від 20.02.2009 року. Вказане рішення набрало законної сили.

Ухвалою суду від 26.08.2011 року по справі №2/230 розстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2010р. у справі №2/230 про стягнення з СП ТОВ „КОМ-ЕКО-Львів на користь ТОВ „ПКК „Будшляхмаш 445 940 грн. 40 коп. основного боргу, 11 352 грн. 48 коп. пені, 8 552 грн. 56 коп. 3% річних, 23 603 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 4 894 грн. 48 коп. державного мита, 216 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на шість місяців рівними частинами.

З огляду на те, що відповідачем станом на 19.07.2011 року основний борг за договором №№021 від 20.02.2009 року в розмірі 445940 грн. 40 коп. перед позивачем не погашено, останній звернувся до суду з позовом про стягнення 6670,77 грн. 3 % річних за період з 19.01.2011 року по 19.07.2011 року та інфляційних в сумі 26482,54 грн. за період з січня 2011 року по червень 2011 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом відзначено, що ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд правомірно прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 19.01.2011 р. по 19.07.2011 р. в розмірі 6670 грн. 77 коп. та інфляційних за період з січня 2011 р. по червень 2011 р. в розмірі 26482 грн. 54 коп. Позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні за період, протягом якого зобовязання відповідача належним чином не було виконано.

Стосовно посилання відповідача (скаржника) на те, що рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2010 року по справі №2/230 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, в тому числі суми основного боргу в розмірі 445 940 грн. 40 коп., ухвалою господарського суду від 28.08.2011 року розстрочено, судом відзначено, що 3% річних та інфляційні, про стягнення яких просить позивач, нараховані за період з 19.01.2011 р. по 19.07.2011 р. та за період з січня 2011 р. по червень 2011 р. відповідно, а оскаржуване рішення господарського суду Львівської області по справі №5015/4176/11 прийняте - 17.08.2011 року, тобто, у період за який нараховані 3% річних і інфляційні та прийнято рішення по справі №5015/4176/11, рішення суду від 15.06.2011 року по справі №2/230 не було розстрочене.

Крім того, згідно п.3) Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011 року №01-06/1624/2011 наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочення або розстрочення виконання, не припиняє грошових зобовязань боржника і не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2011 року по справі №5015/4176/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМ-ЕКО-Львів»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

ОСОБА_1