Постанова № 5094202, 04.09.2009, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2555/09/0770

рядок статзвіту - 2.11.1

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 год. 55 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представника позивача -ОСОБА_1 (дов. № 23-01 від 16.02.2009 р. )

представника відповідача -ОСОБА_2 ( дов. № 428/ф/10 від 15.01.2009 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська купіль" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області  про скасування податкового повідомлення - рішення від 06.04.2009 року№ 0000082320/0/4392/10/23-2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»» звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень - Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2009 року № 0000082320/0/4392/10/23-2, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 46 800,53 грн., в тому числі по декларації за травень 2007 року в сумі 13 825,00 грн., по декларації за липень 2007 року в сумі 9 766,00 грн., по декларації за жовтень 2007 р. в сумі 6 503,50 грн., по декларації за листопад 2007 року в сумі 15 759,16, по декларації за грудень 2007 р. в сумі 946,90 грн. мотивуючи тим, що ним виконано усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування та надано податковому органу всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. А та обставина, що контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не є підставою для позбавлення його, як платника податку, права на відшкодування податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, дав аналогічній позовній заяві пояснення, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, з мотивів викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що оскаржене рішення є правомірним та законним, оскільки за результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачання встановлено несплату сум податку на додану вартість до державного бюджету, що стало підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем 01.04.2009 року по 02.04.2009 року було здійснено невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2007 року, липень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року за наслідками якої було складено Акт № 38/23-2/01597841 від 02.04.2009 року (а. с. 12-18)

.

Перевіркою підтверджено відсутність підстав для відшкодування позивачу ПДВ за рахунок коштів державного бюджету, оскільки реальна сума спірного податкового платежу до державного бюджету не надійшла.

За результатами вищезазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.04.2009 року, №0000082320/0/4392/10/23-2, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 46 800,53 грн., в тому числі по декларації за травень 2007 року в сумі 13 825,00 грн., по декларації за липень 2007 року  в сумі 9 766,00 грн., по декларації за жовтень 2007 р. в сумі 6 503,50 грн., по декларації за листопад 2007 року в сумі 15 759,16, по декларації за грудень 2007 р. в сумі 946,90 грн. ( а. с. 11 ), правомірність якого і є предметом даного спору.

Відповідно до п. 1.3 Закону України „Про податок на додану вартість“ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.8 зазначеного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 вказаної статті Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Судом встановлено, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу послужило реальне ненадходження суми спірного податкового платежу до державного бюджету

Так як, податковим органом за результатами перевірок декларацій за травень, липень, жовтень, листопад грудень по ланцюгу постачання ТОВ «СК Деренівська Купіль»-НВПМ «Будімекс»-ТОВ «Віарон - Пай», встановлено, що по основному постачальнику НВПМ «Будімекс»підтвердити суму ПДВ не має можливості, оскільки такий являється посередником, а ТОВ «Віарон Пай»має ознаки фіктивності, тобто за наслідками правовідносин з ТОВ «Віарон Пай»не подавались звіти, пов'язані з нарахуванням та сплатою ПДВ та не сплачувався податок до бюджету. Аналогічна ситуація по ланцюгу ТОВ «СК Деренівська Купіль»- ВКФ «Промислове обладнання»- ПП «Каріна і Ко»- ПП Войтенко, за наслідками правовідносин з ПП Войтенко, такий за юридичною адресою не знаходиться , ним не подавались звіти, пов'язані з нарахуванням та сплатою ПДВ та не сплачувався податок до бюджету.

Однак, як встановлено судом в ході розгляду справи позивач здійснює будівництво основних фондів , з урахуванням вимог п. 7.1. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сплатив суму ПДВ у ціні товару безпосередньо їх продавцям будівельних матеріалів НВМП «Будімекс»та ВКФ «Промислове обладнання», що підтверджується долученими як до матеріалів перевірок так і до матеріалів справи реєстром платіжних доручень за квітень 2007 р., червень 2007 р., вересень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад 2007 р., а також копіями платіжних доручень за ці ж місяці.

Окрім того, перевіркою підтверджено правильність визначення позивачем податкового кредиту, включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості придбаних на території України товарів та послуг, а саме: будівельних матеріалів, виконаних будівельно -монтажних робіт по будівництву та ремонту санаторного комплексу, правильність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, правильність визначення сум податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування.

Даний факт не заперечується і представником відповідача у ході судового розгляду справи.

Тобто, перевіркою не встановлено жодних порушень з боку позивача вимог податкового законодавства.

Більше того, відповідачем не встановлено яких -небудь податкових правопорушень з боку постачальників товару для позивача -НВМП «Будімекс»та ВКФ «Промислове обладнання», зокрема стосовно включення до складу податкових зобов'язань сум ПДВ по операціях з поставки товару позивачу.

Відповідачем встановлено, що ТОВ «Віарон Пай»та ПП Войтенко ( третя ланка) не подав звіти, пов'язані з нарахуванням та сплатою ПДВ та не сплачував податок до бюджету.

Однак, як встановлено судом, позивачем не мав жодних безпосередніх правовідносин з указаним товариством та приватним підприємцем, а тому не може нести юридичної відповідальності за сплату податків третіми особами, до яких він не має жодного відношення. При формування у податковому обліку та при відображенні у податкових деклараціях сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування позивач не повинен і не міг знати та враховувати стан дотримання податкової дисципліни іншим платником податку з яким він навіть не мав будь - яких правовідносин. Норми чинного законодавства не передбачають права позивача здійснювати контроль за сплатою податків третіми особами, а також не встановлюють такого обов'язку за ним.

Таким чином, твердження відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) до виробника є помилковим, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Заперечуючи проти позову відповідач також посилається на Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів держаної податкової служби України при організації та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005 р., однак, такі є внутрішнім документом, розробленим та затвердженим державною податковою службою, і є документи для службового користування. Окрім того, такий по перше не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а по-друге, податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх та відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом..

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

З врахуванням вищезазначеного суд приходить до переконання що, спірне податкове повідомлення -рішення є протиправним, а отже позов є підставним та підлягає до повного задоволення.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 4733 від 28.04.2009 р.) судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»» -  задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 23.09.2008 року № 0002102340/0 2765/23-01/32221224/22711, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року, липень 2007 року , жовтень 2007 р., листопад 2007 року та грудень 2007 р.  на загальну суму 46 800,53 грн.

3.  Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс « Деренівська Купіль»» (89443, Закарпатська обл.,Ужгородський р-н, с.Нижнє Солотвино, код ЄДРПОУ -01597841, р/р № 26004016756270 у УФ ВАТ «Державний експортно -імпортний банк України», м. Ужгород, МФО 312226) понесені судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

 Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2009 року

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

№ 2-а-2555/09/0770

ТОВ "Санаторний комплекс "Деренівська купіль"

с. Нижнє Солотвино,Ужгородський район, Закарпатська область,89442

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 04.09.2009 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2009 року на 6 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

№ 2-а-2555/09/0770

Ужгородська МДПІ

вул. Загорська, 10 а, м. Ужгород, 88017

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 04.09.2009 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2009 року на 6 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.