Рішення № 50934455, 14.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015№910/17908/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17908/15

за позовом ОСОБА_1, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття», м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, м. Київ,

та ОСОБА_3, м. Київ,

про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників та нової редакції статуту товариства,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_4 (довіреність від 02.12.2014 №2755);

відповідача - не з'явився;

третіх осіб - не з'явилися.

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» (далі - ТОВ «РБМВ», Товариство), оформленого протоколом від 08.12.2014 № 21, а саме: про затвердження звіту про діяльність виконавчого органу Товариства за період з 2012 по 2014 роки; про прийняття рішення щодо притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; про виключення учасників зі складу Товариства; про перерозподіл часток учасників Товариства; про відкликання директора Товариства; про обрання голови Товариства; про утворення виконавчого органу Товариства; про обрання генерального директора Товариства та членів дирекції Товариства; про обрання голови та членів ревізійної комісії Товариства; про затвердження нової редакції статуту Товариства;

- визнання недійсною нової редакції статуту Товариства, затвердженої рішенням від 08.12.2014 № 21 загальних зборів учасників Товариства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2015 порушено провадження у справі; залучено до участі у справі Головне управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - Відділ) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; розгляд справи призначено на 03.08.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2015 заяву позивача про забезпечення позову, задоволено частково, зокрема, заборонено Відділу проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну відомостей про розмір статутного капіталу Товариства та заборонено Товариству вчиняти дії щодо державної реєстрації змін до статуту Товариства.

02.09.2015 ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; розгляд справи відкладено на 14.09.2015.

14.09.2015 від Товариство подало суду клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10 як третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, мотивовану тим, що рішення суду про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства може вплинути на права і обов'язки всіх учасників відповідача.

Відповідно до частин першої і другої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора; у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання Товариства про залучення до участі у справі названих осіб як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки відповідачем не мотивовано, чим саме рішення з даної справи, враховуючи її обставини, може вплинути на права і обов'язки всіх учасників Товариства.

14.09.2015 відділом діловодства суду отримано від Відділу письмові пояснення, в яких останній зазначив таке:

06.03.2015 набрав чинність наказ Міністерства юстиції України від 27.02.2015 № 282/5, яким затверджено порядок реалізації пілотних проектів у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

28.05.2015 в рамках пілотного проекту «Екстериторіальність» від державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - державний реєстратор) надішли електронні копії документів, на підставі яких державним реєстратором Відділу ОСОБА_11 було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника;

02.06.2015 від державного реєстратора надішли електронні копії документів, на підставі яких державним реєстратором Відділу ОСОБА_11 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

при проведенні відповідних реєстраційних дій державний реєстратор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

У судовому засіданні 14.09.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представники третіх осіб також у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано третім особам на адреси, зазначені у позовній заяві, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті ухвал.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, проте до початку судового засідання подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю залучення третіх осіб у справі ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10 як третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Оскільки в задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб відмовлено та у зв'язку з наміром запобігти безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 14.09.2015 без участі представників відповідача та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За приписами статті 143 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі. Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

Відповідно до пункту 5.3 Статуту Товариства (зі змінами, затвердженими рішенням загальних зборів учасників ТОВ «РБМВ» від 14.04.2009 № 17) учасниками Товариства були: ОСОБА_9 (розмір частки 0,096 %); ОСОБА_1 (розмір частки 37, 940 %); ОСОБА_10 (розмір частки 0,188 %); ОСОБА_5 (розмір частки 0,092 %); ОСОБА_6 (розмір частки 0,128 %); ОСОБА_12 (розмір частки 0,116 %); ОСОБА_13 (61,340 %) та ОСОБА_8 (розмір частки 0,100 %).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 повинна вступити на правах спадкоємця (правонаступника) учасника до Товариства з часткою (61,340%) статутного капіталу Товариства, що належала ОСОБА_13, на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі від 14.08.2014 за № 2-1139 виданого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_14

Частиною першою статті 3 Закону України «Про господарські товариства» (далі - Закону) передбачено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до частини п'ятої статті 61 Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

05.11.2014 ОСОБА_3 було скликано позачергові загальні збори учасників Товариства про що повідомлено і ОСОБА_1

У частині першій статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтями 116 ЦК України та 10 Закону визначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до протоколу від 08.12.2014 № 21 загальних зборів учасників Товариства до порядку денного зборів включено, зокрема, питання про: затвердження звіту про діяльність виконавчого органу Товариства за період з 2012 по 2014 роки; прийняття рішення щодо притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; виключення учасників зі складу Товариства; перерозподіл часток учасників Товариства; про відкликання директора Товариства; обрання голови Товариства; утворення виконавчого органу Товариства; обрання генерального директора Товариства та членів дирекції Товариства; обрання голови та членів ревізійної комісії Товариства; затвердження нової редакції статуту Товариства.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «РБМВ» (протокол від 08.12.2014 № 21; голова зборів - ОСОБА_3; секретар ОСОБА_15.) у присутності учасників Товариства ОСОБА_9 (розмір частки 0,096 %); ОСОБА_10 (розмір частки 0,188 %); ОСОБА_5 (розмір частки 0,092 %); ОСОБА_6 (розмір частки 0,128 %); ОСОБА_12 (розмір частки 0,116 %) та ОСОБА_8 (розмір частки 0,100 %) вирішили:

- включити до складу учасників Товариства ОСОБА_3 (61,340 %) на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі від 14.08.2014 за № 2-1139 виданого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_14;

- у зв'язку з відсутністю на Загальних зборах Директора Товариства ОСОБА_1 та ненадання загальним Зборам звіту, питання щодо затвердження звіту про діяльність виконавчого органу Товариства за період 2012-2014 роки залишити без розгляду;

- враховуючи те, що Директор Товариства ОСОБА_1 22.07.2014 без згоди загальних зборів часників Товариства відчужив основні фонди Товариства, які перевищують 50% активів, Товариства, а саме продав нежилі приміщення загальною площею 2091,4 м2, за ціною 396,9 грн. за м2, що становить 830 000 грн. чим завдав Товариству значних матеріальних витрат, які впливають на його фінансовий стан, притягнути ОСОБА_1 до майнової відповідальності, звернувшись з цивільним позовом про відшкодування всіх нанесених збитків Товариству, та вчинити усі необхідні дії, у відповідності до чинного законодавства, про стягнення збитків з ОСОБА_1 на користь Товариства;

- виключити ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства за вчинення дій, що перешкоджають досягненню цілей Товариства і спрямовані на порушення його майнових інтересів та його інших учасників; вирішено передати частку виключеного члена у власність Товариства, виплативши її вартість ОСОБА_1;

- з метою недопущення зменшення розміру статутного капіталу Товариства частку ОСОБА_1 вирішено передати на користь Товариства для подальшої реалізації цієї частки іншим учасникам Товариства впродовж року;

- з урахуванням змін, що відбулися у складі учасників Товариства, вирішено розподілити його статутний капітал таким чином: учасниками Товариства були: ОСОБА_9 (розмір частки 0,096 %); Товариство (розмір частки 37, 940 %); ОСОБА_10 (розмір частки 0,188 %); ОСОБА_5 (розмір частки 0,092 %); ОСОБА_6 (розмір частки 0,128 %); ОСОБА_12 (розмір частки 0,116 %); ОСОБА_3 (61,340 %) та ОСОБА_8 (розмір частки 0,100 %);

- у зв'язку зі смертю Голови Товариства ОСОБА_13 обрати новим Головою Товариства ОСОБА_3;

- у зв'язку з вчиненням дій, що перешкоджають досягненню цілей Товариства і спрямовані па порушення майнових інтересів та його інших учасників, а також порушення вимог пункту 2.2 Контракту від 22.04.2010 та в порядку, передбаченому підпунктом 10.3 Статуту та пунктом 6.3 Контракту, відкликати ОСОБА_1 з посади директора Товариства з 08.12.2014;

- обрати Директором Товариства ОСОБА_15 з 09.12.2014;

- у зв'язку з відсутністю пропозицій щодо кандидатур на посади Голови та членів ревізійної комісії, питання щодо їх обрання залишити без розгляду;

- затвердити нову редакцію Статуту Товариства з урахуванням змін у складі учасників і перерозподілу часток в статутному капіталі Товариства;

- доручити державну реєстрацію нової редакції Статуту Товариства його представнику ОСОБА_16

28.05.2015 від державного реєстратора надішли електронні копії документів, на підставі яких державним реєстратором Відділу було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника.

02.06.2015 від державного реєстратора надішли електронні копії документів, на підставі яких державним реєстратором Відділу було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, зокрема, про те, що:

- на загальних зборах учасників Товариства, які відбулись 08.12.2014 були відсутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів, тобто був відсутній кворум;

- було порушено порядок скликання загальних зборів учасників Товариства;

- згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові, містяться в ЄДР; відповідно до частини третьої статті 4 вказаного Закону зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів ЄДР, проте станом на час проведення загальних зборів учасників Товариства (08.12.2014), відомості про те, що ОСОБА_17 є його учасником не містились в ЄДР, що підтверджується відповідним витягом;

- оскільки загальними зборами учасників Товариства не приймалось рішення про включення ОСОБА_17 до складу його учасників, то станом на день проведення зборів, тобто 08.12.2014, ОСОБА_17 не була учасником Товариства;

- у зв'язку з тим, що позивач не брав участі в загальних зборах учасників Товариства та не приймав рішення, що викладені у протоколі від 08.12.2014, загальні збори учасників були проведені за відсутності необхідного кворуму, а прийняті на них рішення - підлягають визнанню недійсними.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Частиною першою статті 145 ЦК України та частиною першою статті 58 Закону встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Частинами п'ятою - дев'ятою статті 41 Закону встановлено, що до компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

в) обрання і відкликання членів наглядової ради;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Повноваження, передбачені пунктами б, в, г, д, е, ї, й, належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства.

Частинами першою - четвертою статті 61 Закону встановлено таке.

Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, позачергові збори було скликано ОСОБА_3, яка станом на 05.11.2014 не являлася учасником Товариства.

У пункті 30 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13 зазначено, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Факт одержання статусу спадкоємця учасника товариства лише засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства) та дає спадкоємцю право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів товариства (наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.10.2014 зі справи № 914/2748/13).

Судом установлено, що на момент скликання позачергових зборів учасників Товариства від 08.12.2014 ОСОБА_3 не була учасником Товариства, а отже в силу частини четвертої статті 61 Закону, права на скликання позачергових загальних зборів учасників вказана особа не мала.

Разом з тим, частиною восьмою статті 41 Закону встановлено, що загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Частиною першою статті 60 Закону передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Своє право брати участь в управлінні справами товариства учасники реалізують через загальні збори учасників Товариства шляхом голосування на них за принципом: учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до пункту 3.2.4 рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 № 04-5/14, голоси, які припадають на частку померлого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця учасника до Товариства.

Згідно з абзацом другим пункту 18 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13 безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

У абзаці першому і другому пункту 25 вказаної постанови зазначено, що згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.

Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Оскільки голоси ОСОБА_3 припадають на частку померлого учасника, то вони не повинні брати участі у голосуванні з питання про її вступ як спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця учасника до Товариства.

З огляду на наведені норми суд дійшов висновку, що у даному випадку відбулося порушення порядку скликання та проведення позачергових загальних зборів Товариства, що призвело до порушення корпоративних прав позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що його доводи є обґрунтованими, а вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «РБМВ», оформленого протоколом від 08.12.2014 № 21 підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 14 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13, статут за змістом частини другої статті 20 ГК України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Як встановлено судом, загальні збори учасників Товариства були проведені за відсутності кворуму, необхідного для прийняття рішення про внесення змін до Статуту (шляхом затвердження його в новій редакції), а відтак слід визнати його недійсним.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття», оформленого протоколом від 08.12.2014 № 21.

3. Визнати недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття», затверджений загальними зборами учасників, протокол від 08.12.2014 № 21, зареєстрований 02.06.2015, номер запису № 10711050019000062.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» (04070, м. Київ, вул. Братська, 6; ідентифікаційний код 32047377) на користь ОСОБА_1 (04080, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2015.

Суддя О. Марченко