Рішення № 50934157, 15.09.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2015 р.Справа № 916/2311/15

За позовом: приватного підприємства "ВЕКТОР-12"

До відповідача: Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 928 266,99 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, приватне підприємство "ВЕКТОР-12", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації 670 919,00 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2015р. позовну заяву (вх.№2434/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2311/15 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

17.07.2015р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2-3965/15) відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на його користь 928 266,99 грн., де 670 919,00 грн. основний борг, 248 910,95 грн. інфляційні витрати, 8 437,04 грн. 3% річних, яка судом прийнята до розгляду.

Клопотання відповідача (вх.№2-3984/15 від 20.07.2015р.) про залучення Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судом було задоволено.

З підстав перебування судді господарського суду Одеської області Волкова Р.В. на лікарняному з 04.08.2015р., розпорядженням керівника апарату суду №1062 від 07.08.2015р. справу №916/2311/15 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

На підставі повторного автоматичного розподілу, справу №916/2311/15 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Цісельському О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2015р. суддею Цісельським О.В. справу №916/2311/15 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Заява позивача (вх.№21171/15 від 25.08.2015р.) про розгляд даної справи без участі його представника судом була задоволена.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник третьої особи в судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції подав до суду письмові пояснення (вх.№21027/15).

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

31 жовтня 2010р. між приватного підприємства "ВЕКТОР-12" (Генпідрядник) та Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (Замовник) було укладено договір підряду №62, згідно умов п.1.1. якого, Генпідрядник зобов'язується виконати роботи з (реконструкції) технічного переоснащення (заміщення поживання природного газу), зазначені в проектній документації, згідно умов даного Договору, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п.3.1. Договору Договірна ціна є динамічною та становить 999 017,45 грн. (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сімнадцять гривень 45 копійок) без урахування ПДВ, з урахуванням єдиного податку.

Пунктом п.4.3. Договору Замовник приймає на себе зобов'язання перерахувати Генпідряднику аванс до 30% від суми договірної ціни, що становить 299 000,00 грн. на придбання, доставку матеріалів, конструкцій, виробів та для виконання робіт. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс протягом двох місяців після одержання. Замовник здійснює попередню оплату лише тих товарів і робіт, що передбачається поставити і виконати протягом поточного бюджетного року (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. №117 зі змінами та доповненнями).

По закінченні цього терміну, невикористані суми авансу повертаються до Замовника. У разі невикористання і не повернення отриманих коштів авансу у зазначені терміни, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невикористаного авансу з дня завершення двомісячного терміну. Погашення використаної суми авансу здійснюється за рахунок коштів на оплату виконаних робіт.

У відповідності до п.4.4. Договору оплата за виконані роботи здійснюється на підставі типових форм КБ-3, КБ-1в.

Строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторін по Договору (п.10.1. Договору).

Додатковою угодою №28 до договору підряду, сторони погодили внесення змін до договору підряду.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи в повному обсязі, а відповідач прийняв їх виконання, що підтверджується Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-3) та Актами приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в), підписаними позивачем та відповідачем на всю суму Договору, тобто 999 071,45 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сімдесят одна гривня 45 копійок) гривень.

Акти приймання виконаних будівельних робіт відповідачем були підписані, що в свою чергу свідчить про прийняття Замовником робіт та про виникнення зобов'язання здійснити оплату їх вартості.

В порушення умов договору, Замовник оплату за виконані роботи в повному обсязі не здійснив.

Залишок заборгованості Відповідача за основним боргом становить 670 919,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 670 919,00 грн. і стало підставою для останнього звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також за приписами ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Частиною 4 ст.879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положеннями ст.ст.843, 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, відповідачем договірні зобовязання щодо оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт не виконані належним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 670 919,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сама заборгованості, встановлена судом в розмірі 670 919,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 248 910,95 грн. інфляційних втрат та 8 437,04 грн. 3% річних.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором підряду.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних в сумі 8 437,04 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у звязку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд зазначає наступне:

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, судом встановлено, що його здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути суму інфляційних втрат в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 248 910,95 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги приватного підприємства "ВЕКТОР-12, у звязку з чим стягненню з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації на користь позивача підлягає сума боргу, встановлена судом в розмірі 670 919,00 грн., сума 3% річних встановлена судом в розмірі 8 437,04 грн., сума інфляційних втрат встановлена судом в розмірі 248 910,95 грн.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, в розмірі 18 565,34 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства "ВЕКТОР-12" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРЮОФОП 33656763) на користь приватного підприємства "ВЕКТОР-12" (67100, Одеська обл., Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Лермонтова, буд. 14, код ЄДРЮОФОП 37838689) 670 919 (шістсот сімдесят тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 248 910 (двісті сорок вісім тисяч дев'ятсот десять) грн. 95 коп. інфляційних витрат, 8 437 (вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 04 коп. 3% річних, 18 565 (вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 34 коп. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 21 вересня 2015 р.

Суддя О.В. Цісельський