Ухвала суду № 50931225, 23.09.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "23" вересня 2015 р. Справа № 906/1083/15

За заявою: Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" (смт.Романів, Житомирська область)

про визнання банкрутом

Суддя Гнисюк С.Д.

Без виклику в судове засідання учасників у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.08.2015, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" (смт.Романів, Житомирська область) та оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" (смт.Романів, Житомирська область).

21.09.2015 на адресу господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м.Новоград-Волинський) №1953/10 від 16.09.2015 про визнання кредиторських вимог до Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" (смт.Романів, Житомирська область) на суму 5322,97грн.

Також 21.09.2015 на адресу господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшло клопотання Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м.Новоград-Волинський) №1952/10 від 16.09.2015 про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Частина 3 ст. 23 Закону визначає, що заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву, повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Особливістю судових доказів є наявність процесуальних норм, які виступають в якості гарантії достовірності отриманої інформації. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору (ч.3 ст. 23 Закону).

За подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом судовий збір сплачується у розмірі два розміри мінімальної заробітної плати (п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати визначається у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (ч. 1 ст. 4 Закону "Про судовий збір").

Станом на 01.01.2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.

Таким чином, заявник за подання заяви з грошовими вимогами до боржника мав сплатити судовий збір в розмірі 2436,00грн.

Заявником не надано суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно поданого клопотання №1952/10 від 16.09.2015, заявник просить суд, зокрема, відстрочити сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (аналогічна позиція викладена в п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі докази на підтвердження наявності виключних обставин, а також того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

До клопотання заявник подав довідку про відсутність коштів щодо фінансування сплати судового збору №1951/10 від 18.09.2015.

Заявник просить відстрочити сплату судового збору, але при цьому не підтвердив належними та допустимими доказами можливість сплати ним судового збору до ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви.

Також згідно ч. 3 ст. 23 Закону, до заяви в обов'язковому порядку додаються докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З вищенаведеного вбачається, що належним доказом відправлення боржникові та розпоряднику майна заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Судом встановлено, що заявником в якості доказів надіслання заяви та доданих до неї документів, додано фіскальний чек від 18.09.2015 та опис вкладення до цінного листа.

Із зазначеного фіскального чеку вбачається, що відправлення рекомендованого листа здійснене до Захарченко, Миколаїв, 54052.

Із доданого до заяви опису вкладення вбачається відправлення заяви та доданих до неї документів на адресу боржника.

Тобто, заявником не надано суду опису вкладення про направлення на адресу розпорядника майна копії заяви та доданих до неї документів та не надано суду фіскального чеку про направлення копії заяви та доданих до неї документів на адресу боржника.

Крім того слід зазначити, що згідно ч. 3 ст.23 Закону, заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

На підтвердження повноважень на підписання заяви суду надано ксерокопію наказу Головного управління ДФС у Житомирській області №123-0 від 23.06.2015, яка виготовлена з копії наказу та не засвідчена належним чином.

Пунктом 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Отже, надана суду незасвідчена ксерокопія копії наказу №123-0 від 23.06.2015 не може бути належним доказом на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на підписання заяви Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Новоград-Волинський) №1953/10 від 16.09.2015

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що заява Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Новоград-Волинський) №1953/10 від 16.09.2015, містить вищевказані недоліки, які необхідно усунути у встановлений господарським судом строк - до 07.10.2015 (включно).

Згідно ч.2 ст.24 Закону, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

Суд попереджає заявника, що в разі не усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог до боржника, у встановлений господарським судом строк, зазначена заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону.

Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону (ч.3 ст.24 Закону).

Керуючись статтями 23, 24, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 86 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. Повідомити Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Новоград-Волинський), що подана ним заява №1953/10 від 16.09.2015 містить недоліки, які необхідно усунути до 07.10.2015 (включно).

2. Зобов'язати Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Новоград-Волинський), надати суду докази усунення недоліків заяви №1953/10 від 16.09.2015 до 07.10.2015 (включно), а саме надати суду:

- докази направлення на адресу боржника та розпорядника майна копії заяви №1953/10 від 16.09.2015 та доданих до неї документів (фіскальні чеки та описи вкладення);

- докази про можливість сплати судового збору до ухвалення судом рішення по заяві №1953/10 від 16.09.2015;

- належним чином засвідчені докази, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 на підписання заяви Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Новоград-Волинський) №1953/10 від 16.09.2015.

Суддя Гнисюк С.Д.

Віддрукувати:

1- у справу

2- Новоград-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області (11701, м.Новоград-Волинський, вул. Ушакова,3) - рек. з повід.