Ухвала суду № 50929894, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/56177/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області щодо відмови в призначенні їй пенсії за вислугу років; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області призначити їй пенсію за вислугу років з моменту звернення із заявою про призначення такої пенсії, та провести її виплату; визначити зобов'язання стосовно призначення їй пенсії за вислугу років з моменту звернення із заявою про призначення такої пенсії, та проведення її виплати до негайного виконання в межах одного місяця.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.05.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.05.2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області призначити ОСОБА_4 пенсію на пільгових умовах за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення із заявою про призначення такої пенсії, та провести її виплату. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області провести ОСОБА_4 виплату пенсії на пільгових умовах за вислугою років в межах одного місяця негайно.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 працює фармацевтом в аптечних закладах з 01.08.1988 року.

02.02.2014 року ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за вислугою років, як працівника охорони здоров'я.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області від 30.04.2014 року № 3291/05 ОСОБА_4 отримала відмову в призначені пенсії, оскільки стаж її роботи, який дає право на пенсію за вислугу років становить 16 років 11 місяців та 4 дні, а загальний стаж становить 25 роки 4 місяці 23 дні.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, мотивував своє рішення тим, що позивач працювала у приватному медичному закладі, який, як встановлено, не мав державної акредитації на реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення, а тому вона немає права на нарахування і виплату пільгової пенсії за вислугу років.

Пунктом «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи 25 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з Переліком до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях. Разом з тим відповідно до примітки 2 Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Визначення аптечного закладу наведено в статті 16 Закону України від 19.11.1992року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 2801-ХІІ), згідно з якою безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я. Відповідно до частини другої цієї статті заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.

Відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року ;№ 765 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державна акредитація закладу охорони здоров'я це офіційне визнання здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.

Таким чином, аптека офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на посадах провізорів, фармацевтів у аптеках, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Як установили суди попередніх інстанцій, аптека, у якій працювала ОСОБА_4 не проходила державну акредитацію, тому, враховуючи положення наведених вище норм законодавства, вона не має офіційного визнання статусу закладу охорони здоров'я. Таким чином, робота в цьому закладі не може бути зарахована до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року у цій справі скасувати.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.05.2014 року залишити в силі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: