Ухвала суду № 50929890, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/800/32069/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Черпіцької Л.Т., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Аеровіз» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Авіакомпанія «Аеровіз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000031/22-08 від 07.10.2014 про донарахування позивачу податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в розмірі 1 534656 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 383 664 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000031/22-08 від 07.10.2014 року.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ «Авіакомпанія «Аеровіз» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 03.09.2014 року відповідачем було проведено перевірку, за наслідками якої складено акт № 0023/4/10-36-22-08/32240100 документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «Авіакомпанія «Аеровіз» вимог законодавства України з питань дотримання державної митної справи в частині законності отримання пільг і звільнення від оподаткування митними платежами за окремими митними деклараціями.

На підставі зазначеного акту 07.10.2014 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000031/22-08 про донарахування ПДВ із ввезення на митну територію України товарів в розмірі 1 534 656 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 283 664 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з його необгрунтованості.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову, про задоволення позову, апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Як встановлено судами, 25.06.2013 року з метою отримання дозволу на переоформлення в митний режим переробки на митній території України повітряних суден Ан-12 рег. № UR-CBG (6343705), Ан-12 рег. № UR-CCP (2340505) та Ан-12 рег. № UR-CEZ (6344304), позивачем до Рівненської митниці Міндоходів було подано необхідний пакет документів.

Рішеннями митного органу застосовано митний режим переробки на митній території України строком до 20 червня 2014 року та до 06 вересня 2014 року відповідно.

Комплекс робіт з метою забезпечення продовження призначеного і міжремонтного строку служби трьох повітряних суден в період з 11 серпня 2013 року по 17 вересня 2013 року виконувало ТОВ «Авіаоптім».

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач посилався на те, що в зазначений період - з 11 серпня 2013 року по 17 вересня 2013 року у позивача були відсутні легальні умови для утримання повітряних суден на території України в митному режимі переробки, оскільки і в позивача і в Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаоптім» були відсутні сертифікати на відповідність вимогам Правил сертифікації з технічного обслуговування, а тому він прийшов до висновку, що повітряні судна ввезені позивачем та оформлені за митними деклараціями від 11.07.2013 року № 204050001/2013/009476, № 204050001/2013/009475 та від 17.09.2013 року № 204050001/2013/013768 в митний режим переробки на митній території України з умовним повним звільненням від оподаткування, не використовувались із заявленою метою, чим було порушено порядок здійснення операцій з переробки товарів, що визначений главою 23 Митного кодексу України, та мало наслідком неправомірне застосування умовного повного звільнення від оподаткування, та з урахуванням положень ст. 206 Податкового кодексу України до зниження податкового зобов'язання на загальну суму 1 534 656 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 13 Повітряного кодексу України сертифікат на відповідність вимогам авіаційних правил України повинні отримати підприємства та організації, які в галузі цивільної авіації здійснюють технічне обслуговування авіаційної техніки. Сертифікат видається після здійснення процедури сертифікації, у ході якої перевіряється довгострокова здатність суб'єкта або об'єкта авіаційної діяльності до безпечного виконання дозволеного виду діяльності або функцій у галузі цивільної авіації.

Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 20 квітня 2010 року № 209 «Про затвердження Правил схвалення організацій з технічного обслуговування (Part-145) та затвердження Змін до Правил сертифікації організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2010 року за № 591/17886, відповідно до Повітряного кодексу України, Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» та з метою впровадження в Україні європейських технічних правил і стандартів, затверджено Правила схвалення організацій з технічного обслуговування (Part-145) (далі - Правила (Part-145).

Пунктом першим Правил (Part-145) передбачено, що ці Правила встановлюють технічні вимоги та процедури для компетентних органів щодо схвалення організацій з технічного обслуговування повітряних суден, включаючи будь-який компонент, що призначений для встановлення на них.

Відповідно до пункту 1.1. Методичних рекомендацій щодо процедури сертифікації та нагляду за організаціями з технічного обслуговування, затверджених Наказом Державної авіаційної адміністрації від 06 квітня 2011 року № 181, процедури поширюються і є рекомендованими для співробітників уповноваженого органу з питань цивільної авіації, що приймають участь в сертифікації організацій з технічного обслуговування. Ці процедури розроблені на виконання вимог пунктів 2.3.1 (145.B.01), 2.3.2 (145.B.10) Правил (Part-145) та визначають порядок видачі, постійного нагляду (підтримання чинності), зміни, продовження (для Правил сертифікації з технічного обслуговування, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 29 травня 1998 р. № 205, призупинення дії та анулювання Сертифікатів схвалень організацій з технічного обслуговування.

Пунктом 4.1. Методичних рекомендацій щодо процедури сертифікації та нагляду за організаціями з технічного обслуговування передбачено, що проведення сертифікації та нагляд за діяльністю, що стосуються сертифікаційних робіт організації з технічного обслуговування, здійснює уповноважений орган на підставі Правил (Part-145) та Правил сертифікації з технічного обслуговування, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 29 травня 1998 р. № 205.

Відповідно до п. 4.6.1. Методичних рекомендацій щодо процедури сертифікації та нагляду за організаціями з технічного обслуговування, сертифікат організації з технічного обслуговування видається на необмежений термін відповідно до Правил (Part-145), відповідно до «Плану-графіку», що передбачений у підпункті 4.4.2 за Правилами сертифікації з технічного обслуговування, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 29 травня 1998 р. № 205.

Пунктом 2.1.16.1. AMC 145.A.75 (b) Наказу Державної авіаційної служби України від 05 вересня 2011 року № 215 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо прийнятних методів встановлення відповідності та керівний матеріал (AMC&GM) до Правил (Part-145)» встановлено, що робота за системою якості організації, належним чином схваленої за Правилами (Part-145), (субпідрядництво) відноситься до випадку організації, що не схвалена за Правилами (Part-145), яка виконує лінійне технічне обслуговування повітряних суден або легке технічне обслуговування двигунів, або інших компонентів повітряних суден, або надає спеціалізовані послуги, як субпідрядник організації, належним чином схваленої за Правилами (Part-145).

Відповідно до пункту 3.5. та пункту 3.6. Наказу Державної авіаційної служби України від 05 вересня 2011 року № 215 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо прийнятних методів встановлення відповідності та керівний матеріал (AMC&GM) до Правил (Part-145)», будь-яка організація з технічного обслуговування, що працює поза межами свого схвалення, вважається несхваленою. Ця організація може за таких обставин здійснювати свою діяльність лише під наглядом субпідрядної організації, схваленої за Правилами (Part-145). Дозвіл на роботу з субпідрядниками компетентний орган надає, схвалюючи Керівництво організації з технічного обслуговування, що містить спеціальну процедуру нагляду за субпідрядниками.

Відповідно до пункту 4.1. Наказу Державної авіаційної служби України від 05 вересня 2011 року № 215 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо прийнятних методів встановлення відповідності та керівний матеріал (AMC&GM) до Правил (Part-145)», має бути встановлена процедура попереднього аудиту субпідрядника, яка має бути частиною процедур нагляду субпідрядника організації з технічного обслуговування, яка також може бути частиною проведення незалежного аудиту системи якості згідно з 145.A.65 (c), аудит майбутнього субпідрядника має визначити, чи відповідають послуги субпідрядника, які він бажає застосувати, вимогам Правил (Part-145).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ТОВ «Авіаоптім», не маючи Сертифікату організації з ТО, проте, маючи статус субпідрядника організації, належним чином схваленої за Правилами схвалення з ТО (РагІ-145), а саме: ТОВ «Авіамір» відповідно до п. 2.1.16.1. АМС 145.А.75 (Ь) Наказу № 215 мало право здійснювати роботи з лінійного ТО та легкого ТО двигунів, або інших компонентів ПС, на розмитнених ПС позивача.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Рівненська митниця Міндоходів не заперечувала щодо завершення розпочатих позивачем операцій з переробки повітряних суден в строки, встановлені митницею Міндоходів.

На підтвердження виконання робіт з переробки повітряних суден, розміщених в червні-вересні 2013 року в митний режим переробки на території ОКП «Міжнародний аеропорт Рівне», до позовної заяви було додано сертифікати передачі до експлуатації №№ 1, 2, 3, 4, 7, 10, 11, 14, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 30 цих суден. Зазначені документи підтверджують готовність повітряного судна до експлуатації після виконання необхідного технічного обслуговування.

Також, з метою підтвердження виконання робіт ТОВ «Авіаоптім» з технічного обслуговування на заявлених в митний режим переробки повітряних суднах Позивачем надано протоколи виконання робіт по перевірці на НТП (контролю параметрів) виробів АіРЕО.

Відповідно до п.п. 1.8.1. (М.А.801), (b) Правил з підтримки льотної придатності встановлено, що повітряне судно не може бути передане до експлуатації, поки не буде виданий сертифікат передачі до експлуатації після виконання будь-якого технічного обслуговування, за умови, що весь необхідний об'єм робіт з технічного обслуговування було виконано належним чином.

Крім того, здійснення ТОВ «Авіаоптім» роботи з технічного обслуговування на заявлених в митний режим переробки повітряних суднах Позивача, що знаходились на території ОКП «Міжнародний аеропорт Рівне», протягом 2013 року, підтверджується відповідними актами надання послуг із забезпечення пожежно-охоронної безпеки та цілодобової охорони, пропускного режиму та послуг з охорони наземного обладнання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що повітряні судна: Ан-12 рег. № ІІК-СВО (6343705), Ан-12 рег. № ИК-ССР 2340505), Ан-12 рег. М ІІК-СЕ2 (6344304), (ввезені) та переоформлені Позивачем за митними деклараціями №№204050001/2013/009476 від 11.07.2013 р., 204050001/2013/009475 від 11.07.2013р. та 204050001/2013/013768 від 17.09.2013р., в митний режим переробки на митній території України, використовувались із заявленою метою, а тому висновок відповідача про порушення позивачем порядку здійснення операцій з переробки товарів що призвело до зниження податкового зобов'язання на загальну суму 1 534 656 грн. необґрунтований та спростований матеріалами справи.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ГУ Державної фіскальної служби у Київській області - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: