Справа № 2-а-2424    2009 рік

                                                               П О С Т А Н О В А

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 лютого 2009 року                Білоцерківський міськрайонний  суд Київської області в складі головуючого судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Ісаєвій Д.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов”язання відповідача провести донарахування одноразової грошової допомоги,-

                                              В С Т А Н О В  И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він є інвалідом війни другої групи і згідно законодавства має право на щорічну одноразову грошову допомогу до                         5 Травня в розмірі 8 мінімальних  пенсій за віком, але відповідачем йому  виплачено вказану допомогу в 2007 році в розмірі 360 грн. Оскільки відповідач відмовляється провести йому  доплату вказаної грошової допомоги всупереч діючому законодавству, то позивач просить суд зобов”язати відповідача провести донарахування та виплату суми недоплаченої одноразової грошової допомоги за 2007 рік  в розмірі 2920,48 грн.

В суді  позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача до суду не з”явився, про час розгляду справи повідомлені належним чином, суду надано письмові заперечення відповідача проти позову та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з слідуючих підстав.

Так, по справі встановлено, що позивач користується пільгами, встановленими для інвалідів війни другої групи, що стверджується копією посвідчення серії Є № НОМЕР_1 від 29.09.2005 року.

Відповідно до  ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни другої групи  щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

В судовому засіданні також встановлено, що розміри щорічної допомоги для відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України  “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”,  встановлюються  Законом про Державний бюджет на відповідний рік, а саме: ст.29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” для інвалідів другої групи-360 грн.

Вказана сума була позивачем отримана  в повному обсязі 16.04.2007 року,  що стверджується довідкою управління соцзахисту.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

 Відповідно до ч.3 ст.2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно положень ст.22 Конституції України при прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

                   Крім того,  за рішенням  Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. ст.29 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

До того ж, в цьому рішенні вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, встановлений ст.95 Конституції України, ст.38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а отже цей закон не може скасовувати або змінювати обсяг прав та обов”язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і Законом “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Судом не можуть бути прийняті до уваги і посилання відповідача в письмових запереченнях на позов з приводу того, що неможливо при визначенні розміру даної допомоги застосовувати мінімальну пенсію за віком, як розрахункову величину.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

А тому суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного  мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання щорічної грошової допомоги в розмірах, передбачених Законом “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Безпідставними суд також вважає посилання відповідача в письмових запереченнях на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаної допомоги у розмірах, передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов”язань.

Таким чином, суд вважає неправомірною бездіяльність відпровідача щодо непроведення позивачу перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне стархування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.

Згідно ст.62 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня-380 грн., з квітня-406 грн.,  з 1 жовтня-411 грн.

Таким чином, позивач мав право на одержання недоплаченої суми щорічної грошової допомоги в розмірі 2888 грн., а саме: прожитковий мінімум на квітень 2008 року /на момент виплати допомоги  /406 грн. х 8 мінімальних пенсій за віком =3248 грн. - 360 грн. /виплачена допомога/.

За ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, на що вказано в ст.100 КАС України.

Відповідач просить суд  відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись в т.ч. і на  пропуск строку звернення до суду, що слідує з письмових заперечень відповідача.

Інших строків для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ ні КАС, ні іншими законами не встановлено.

Відповідно до ч.2 статті 100 цього Кодексу якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Проаналізувавши всі надані докази по справі суд приходить до висновку, що позивач дійсно пропустив  встановлений законом строк для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.

Так, виплата вказаної вище допомоги була йому проведена   відповідно в квітня 2007 року, про що вказано вище,  до суду він звернувся з даним позовом  в  листопаді 2008 року, коли пройшло більше року з моменту виплати вказаної допомоги.

Підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними суд не вбачає.

А тому з врахуванням наведеного суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову в зв”язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

На підставі ст.4 Декрету КМ України “Про державне мито” позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.

А тому керуючись ст. ст. 19, 22, 95, 113 Конституції України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.6, 9,17, 99-100, 158-163,167,185,186 КАС України, суд-

                                     П О С Т А Н О В И В:

                   В задоволенні позову відмовити.

                   Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

                             Суддя                              Дмитренко А.М.