Ухвала суду № 50919362, 16.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/2209/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Іщенко І.В.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

16 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Дронь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях про протиправність дій щодо відмови зарахувати період роботи викладача до стажу роботи, що дає право на отримання грошової допомоги при виході на пенсію та зобовязання виплати грошову допомогу при виході на пенсію педагогічному працівнику,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в місті Чернівцях, оформлене листом від 08.04.2015 року № 73/Б-11 про відмову виплатити йому грошову допомогу при виході на пенсію в розмірі десяти місячних пенсій і зобов'язати нарахувати та виплатити йому вказану грошову допомогу.

Відповідно до постанови Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 червня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, позивач, до призову на дійсну строкову службу в ряди Радянської Армії, працював вчителем фізичної культури з 28.08.1971 року та 27.11.1973 року був звільнений з даної посади, у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії; проходив строкову військову службу в період з 01.12.1973 року по 04.11.1975 року, підтвердженням чого є запис у трудовій книжці.

Також встановлено, що позивач працює з 01.07.1977 року по 06.06.2007 рік та з 07.06.2007 року по даний час на посаді завідувача відділення «Музичне мистецтво» в Чернівецькому обласному училищі мистецтв ім. С. Воробкевича, про що зазначено в трудовій книжці позивача.

Однак, листом від 08.04.2015року №73/Б-11 позивачу було відмовлено у призначенні вищевказаної грошової допомоги, оскільки стаж, який він має працюючи на посаді завідувача відділення «Музичне мистецтво» в Чернівецькому обласному училищі мистецтв ім. С. Воробкевича, не зараховується до страхового стажу та не надає йому право на отримання грошової допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Діючи в межах наданих повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не повинні порушувати Конституцію та закони України, права та законні інтереси фізичних чи юридичних осіб.

Так, ч. 2 п. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ), час проходження такої служби зараховується громадянам до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки, на день призову на строкову військову службу позивач працював у школі вчителем, тобто в закладі освіти на посаді, робота на якій дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, а тому перебування позивача на військовій службі повинно бути зараховано не лише до загального стажу, а і до спеціального.

Згідно з п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

За змістом ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній порядок підтвердження трудового стажу, в тому числі і спеціального, регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній" від 12 серпня 1993 року № 637. Згідно з зазначеною постановою в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів (довідок, виписів із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, та інших документів, які містять відомості про періоди роботи), виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В свою чергу, з довідки Чернівецького обласного училища мистецтв ім. С.Воробкевича від 26.06.2014 року № 148 встановлено, що позивач, як завідувач відділення, з 01.07.1997 року і по 22.04.2015 року був тарифікований з річним навантаженням 480 педагогічних годин викладача загальноосвітніх, гуманітарних та соціально-економічних дисциплін і 240 годин викладацької роботи поза робочим графіком за основним місцем роботи і оплата праці проводилась згідно тарифікації.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" визначено, що в вищих навчальних закладах І та ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14 червня 2000 року "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" до посад педагогічних працівників належать: директор, завідувач, начальник вищого навчального закладу I та II рівня акредитації, професійно-технічного навчального закладу, загальноосвітнього навчального закладу, навчального закладу для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, дошкільного навчального закладу, позашкільного навчального закладу (на якого поширюються умови оплати праці працівників установ і закладів освіти), навчально-методичної, методичної, науково-методичної установи, навчального закладу післядипломної освіти, приймальника-розподільника для дітей органів внутрішніх справ, притулку для дітей, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, психолого-медико-педагогічної консультації, навчально-виробничого (міжшкільного) комбінату (центру), школи - дитячого садка, інших навчально-виховних комплексів (об'єднань); їх заступники з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи; заступники директора з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи центрів професійної, медичної, фізичної та соціальної реабілітації інвалідів; ранньої реабілітації дітей-інвалідів.

Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачу в зарахуванні до страхового стажу періодів його роботи в Чернівецькому обласному училищі мистецтв ім. С. Воробкевича на посаді завідувача відділення «Музичне мистецтво».

Відповідно до записів у трудовій книжці встановлено, що позивач почав трудову діяльність з 28.08.1971 року та загальний страховий стаж його складає 42 роки, 7 місяців, 8 днів.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перебування позивача на військовій службі повинно бути зараховано, оскільки на день призову на строкову військову службу позивач працював у школі вчителем; факт виконання позивачем роботи викладача в вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації, яким є Чернівецьке обласне училище мистецтв ім. С.Воробкевича, оскільки робота викладача в такому навчальному закладі передбачена в «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909. Посада завідувача відноситься до посад педагогічних працівників, що передбачено «Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою КМ України від 14.06.2000 року ( із змінами та доповненнями станом на 18.07.2012 року).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 вересня 2015 року.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.