Постанова № 50919359, 10.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/618/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

10 вересня 2015 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування наказу,,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 27.10.2014 року №96-фп "Про проведення фактичної перевірки"; визнання протиправними дії Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області по проведенню перевірки Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", за результатами якої складено Акт №3/24-13-21/37199618 від 04 листопада 2014 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано наказ Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 27 жовтня 2014 року №96-фп "Про проведення фактичної перевірки".

Визнано протиправними дії Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області по проведенню перевірки Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", за результатами якої складено Акт №3/24-13-21/37199618 від 04 листопада 2014 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нової, виходячи з наступного.

Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.

ДП «Укрспирт» утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" від 28.07.2010 року №672.

Наказом ДП "Укрспирт" від 18.02.2011 року №30 створено Лужанське МПД ДП "Укрспирт", яке є структурним підрозділом указаного підприємства та розташоване за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53.

27.10.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Чернівецькій області прийнято наказ №96-фп "Про проведення фактичної перевірки" суб'єкта господарювання ДП "Укрспирт" Лужанське місце провадження діяльності (код ЄДРПОУ 37199618) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України в частині здійснення господарської діяльності, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших законодавчих актів.

Результати перевірки оформлено актом Головного управлінням Міндоходів у Чернівецькій області від 04.11.2014 року №3/24-13-21/37199618, на підставі якого 24.02.2015 року ДФС України прийняла рішення про застосування до ДП "Укрспирт" фінансових санкцій №№000322, 000323, 000324.

Позивач, вважаючи протиправними наказ про проведення фактичної перевірки та дії контролюючого органу по її проведенню, оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи заявлений позов, виходив з того, що наказ від 27 жовтня 2014 року №96-фп "Про проведення фактичної перевірки" не містить посилань на обставини, якими викликана необхідність проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання ДП "Укрспирт" Лужанське місце провадження діяльності. Крім того, оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки та направлення на перевірку від 27.10.2014 року №№247, 248 були пред'явлені не керівнику юридичної особи ДП "Укрспирт", яким є генеральний директор, а керівнику структурного підрозділу указаного підприємства Лужанського МПД ДП "Укрспирт" ОСОБА_2, який не був уповноваженою особою представляти інтереси позивача з контролюючим органом.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його до апеляційного суду з тих підстав, що в даному випадку допуск до проведення перевірки відбувся, за результатами якої складено акт, а тому в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Крім того, у разі відсутності керівника платника податків у місці провадження діяльності, позивач мав забезпечити присутність уповноваженого ним представника.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судова колегія не погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин з врахуванням наступного.

Як установлено частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, з наведеної норми Конституції України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

Так, звертаючись до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним наказу контролюючого органу на проведення перевірки та дій по її проведенню, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. В свою чергу, неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року № 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що "…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію."

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків. А за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено акт перевірки, який і має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків.

Так, позивач стверджує, що документи на проведення фактичної перевірки ДП "Укрспирт" Лужанського МДП мали бути пред'явлені директору ДП "Укрспирт", а не керівнику Лужанського МДП, оскільки в останнього відсутні повноваження на допуск до проведення перевірки контролюючими органами та на підписання будь-яких документів. Відтак, у ДП "Укрспирт" була відсутня можливість ознайомитись із підставами проведення перевірки, перевірити повноваження представників податкового органу.

Відповідно до підпункту 229.1.14 пункту 229.1. статті 229 ПК України на підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости, порядок роботи яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пункту 230.2 статті 230 ПК України на акцизних складах постійно діють представники контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу.

Тож, на виконання зазначених норм податкового законодавства Кіцманською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області прийнято наказ від 16.05.2014 року №372, яким затверджено Порядок роботи представників Кіцманської ОДПІ на акцизному складі ДП "Укрспирт" Лужанське МДП, відповідно до якого на акцизному складі постійно діють представники податкового органу.

Так, підставою для проведення фактичної перевірки ДП "Укрспирт" Лужанське МДП стало те, що в порушення вимог статті 230 ПК України на товарно-транспортних накладних №066336 та №066338 відсутня відмітка представника контролюючого органу, присутнього на акцизному складі ДП "Укрспирт" Лужанське МДП, яке, в свою чергу, відвантажило 23.10.2014 року 25107 кг рідини універсальної для автомобілів "Гамаюн" та 26.10.2014 року 24989 кг розчинника РФД-2.

Відтак, у листі ДФС України від 29.10.2014 року №881017/99-99-21-01-17 було зобов'язано ГУ ДФС у Чернівецькій області провести фактичну перевірку ДП "Укрспирт" Лужанське МДП з питання дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту, що і стало підставою для видання спірного наказу.

Крім того, щодо посилання позивача на те, що керівник акцизного складу ДП "Укрспирт" Лужанське МДП ОСОБА_2 не уповноважений на допуск представників контролюючого органу до проведення перевірки, апеляційний суд зазначає наступне.

Приписами пункту 16.1.9 статті 16 ПК України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Правовий аналіз наведеного нормативного положення свідчить про те, що законодавцем чітко визначено обов'язок платника податку надавати податковим органам необхідну інформацію, документи та виконувати їх законні вимоги.

У разі відсутності особисто керівника платника податків з будь-яких причин, він повинен забезпечити наявність інших уповноважених представників, оскільки в іншому разі таке незабезпечення може бути розцінено як свідоме ігнорування законодавчих вимог.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 23.07.2012 року №К/9991/43822/12.

Так, посадовими особами контролюючого органу були пред'явлені ОСОБА_2 наказ та направлення на проведення перевірки, проте ним не було вжито заходів для забезпечення явки уповноваженого представника до перевірки, що правомірно було розцінено контролюючим органом як відмова від її проведення.

Відтак, якщо ж платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, то на підставі абз. 2 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, податковий орган вправі приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.

Крім того, апеляційний суд вважає за потрібне зазначити, що податковим органом фактично була проведена перевірка суб'єкту господарювання, за результатами якої складено акт, а відтак, спірний наказ, який за своєю природою є актом одноразового застосування, вичерпав свою дію фактом його виконання.

Отже, оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" слід відмовити.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі належно дав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задовольнити повністю.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування наказу, скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.