Постанова № 50919298, 16.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 р. Справа № 820/2282/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2015р. по справі № 820/2282/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, у якому просив суд скасувати рішення від 22.12.2014 року № 807000003/2014/001973/2 про коригування митної вартості товарів та визнати дії відповідача протиправними у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації № 807100002\2014\005350 і скасувати картку відмови №807100002\2014\00145.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ "Укрцентр-Газсервіс" та компанією YANBIANBAOSHANECONOMICTRADECO, LTD (Китай) було укладено контракт № 03/05 на поставку автозапчастин від 03.05.2011 р., ціна товару визначена сторонами в специфікації до контракту і складає суму 34028,9 доларів США, було складено INVOCEUK61 від 10.06.2014 р. на зазначену суму згідно специфікації, за яким і було відвантажено товар, який ТОВ "Укрцентр-Газсервіс" був заявлений до розмитнення за МД №807100002/2014/005350:

1. Товар №5: частини електроприладів для запалювання або пуску двигунів до а/м ГАЗ. Кришка датчика розподілювача 5406.3706-150 шт., виробник: YANBIAN BAOSHAN ECONOMIC TRADE CO, LTD з заявленою митною вартістю 60,00 доларів США.

2. Товар №7: частини дискових гальм і гальмової системи, сталеві до а/м ГАЗ, диск переднього гальма 2108-3501070- 320 шт., диск переднього гальма 2101-3501070-208 шт, диск переднього гальма 3302-3501078 - 192шт, виробник: YANBIANBAOSHANECONOMICTRADECO, LTD, з заявленою митною вартістю 4432,00 доларів США.

3. Товар №8: частини барабанних гальм і гальмової системи, металеві до а/м ГАЗ, щит заднього гальма лівий 3302-3502013- 250шт, щит заднього гальма правий 3302-3502012 - 350 шт., виробник: YANBIANBAOSHANECONOMICTRADECO, LTD, з заявленою митною вартістю 2370,00 доларів США.

4. Товар № 10: частини ведучих мостів сталеві механічно оброблені до а/м ГАЗ, головна пара 3302-2402165-20 - 100 шт., головна пара 2217-2402165-20 - 50 шт., фланець редуктора заднього моста 3102-2402138- 192 шт., дифференціал заднього моста 3302-2403011-28 шт., напіввісь заднього моста 3302-2403070-30шт., виробник: YANBIANBAOSHANECONOMICTRADECO, LTD. з заявленою митною вартістю 2824,00 доларів США.

5. Товар № 11: амортизаторипідвіски до а/м ГАЗ. Амортизатор 3302-2905006-70-300шт,Виробник: YANBIAN BAOSHAN ECONOMICTRADE CO, LTD з заявленою митною вартістю 1350,00 доларів США.

6. Товар №12: частини та пристроїзчеплення до а/м ГАЗ. Муфта зчеплення 24-1601180-200 шт., диск зчеплення відомий 406-1601130-ЗООшт, Диск зчеплення нажимний 406-1601090-01-300 шт., виробник: YANBIANBAOSHANECONOMICTRADECO, LTD з заявленою митною вартістю 5791,00 доларів США.

7. Товар №14: частини та пристрої сталеві, механічнооброблені до а/м ГАЗ.Р/к карданного вала 24-2201047-10 - 200шт,вилка вала карданного 24-2201047 21б шт., хрестовина карданного вала 3102-2201025-600шт, хрестовина карданного вала 53А 2201025-500 шт., виробник: YANBIANBAOSHANECONOMICTRADECO, LTD, з заявленою митною вартістю 2979,00 доларів США.

Так, частину товару було розмитнено, а іншу частину розміщено на складі тимчасового зберігання.

Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості зазначених вище товарів №807000003/2014/001973/2 від 22.12.2014 р., відповідно до якого збільшено митну вартість товару, що призвело до збільшення розміру ввізного мита на 15954,02 грн. та ПДВ на 44756,34 грн., з цього приводу також відповідачем виставлено картку відмови № 807100002/2014/00145.

Позивач не погодився із такими діями митного органу та звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що суб'єкт владних повноважень дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувані дії та рішення є правомірними, а також з того, що позивачем відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України не надано доказів щодо обгрунтованості позовних вимог.

У доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що суд при винесенні рішення визнав законним та обгрунтованим застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості, тоді як відповідач безпідставно не застосував основний метод - визначення митної вартості за ціною договору. Також, що відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості.

Колегія суддів частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст.ст.57-64 МК України.

За правилами ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу; методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно з ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В силу положень ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що при перевірці заявленої митної вартості товарів у посадової особи митного поста "Харків - Центральний" спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР), а саме: "Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою-четвертою ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості.

У зв'язку з викладеним, посадовою особою ПМО до відділу митної вартості товарів (далі - ВМВ УАМП та МТР) був направлений запит (№204 від 19.12.2014 р.) щодо вирішення складного питання правильності визначення митної вартості товарів, причина запиту - спрацювання АС АУР.

На підставі цього була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі шляхом направлення на адресу ПП "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" електронного повідомлення наступного змісту: "У зв'язку з надходженням до ВМВ УАМП та МТР запитуй щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, недостатністю документів для визначення митної вартості товарів".

Від декларанта ПП "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" ОСОБА_1 до митного органу надійшов 22.12.2014 р. лист з проханням надати рішення про коригування митної вартості з урахуванням його рішення від 11.12.2013 р. за №807000003/2013/002424/2.

Враховуючи ненадання ПП "ЗЕД-ЄВРОСЕРВІС" вичерпного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявну інформацію ДФСУ, 22.12.2014 року митним органом було скориговано митну вартість товарів шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості 807000003/2014/001973/2 від 22.12.2014 року.

Проте, колегія суддів зазначає, що позивачем під час митного оформлення товарів був наданий весь перелік документів, передбачений статтею 53 МК України, надані документи не містили розбіжностей, ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до п.7.1. зовнішньоекономічного контракту №03/05 від 03.05.2011 року оплата за товар здійснюється на підставі специфікацій у вигляді 100% передплати. Відповідно до специфікації №11 від 10.06.2014 року до контракту №03/05 від 03.05.2011 року загальна вартість за товар, оформлений з МД №807100002/2014/005420 від 22.12.2014 року складає 34028,90 доларів США. Натомість позивачем надано копію платіжного доручення в іноземній валюті №10 від 07.08.2014 року на суму 8500 доларів США, призначення платежу - передоплата за автозапчастини по контракту №03/05 від 03.05.2011 року по специфікації №11 від 10.06.2014 року.

На підставі викладеного митний орган прийшов до висновку, що сума за платіжним дорученням не співпадає з сумою, визначеною у специфікації.

Проте, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, а також митним органом не було враховано додаткову угоду №7 від 02.04.2014 року до контракту №03/05 від 03.05.2011 року, якою п.7.1. зазначеного контракту було викладено в такій редакції: оплата за товар здійснюється на підставі специфікації у вигляді 100% оплати протягом 60 днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ч.2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Представником відповідача не надано доказів, які б об'єктивно свідчили про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги зазначену вище додаткову угоду №7 від 02.04.2014 року та зазначає, що позивачем були документально підтверджені відомості та всі складові митної вартості товару і митна вартість була заявлена правомірно, а тому підстав для застосування другорядного методу у митного органу не було.

На підставі викладеного колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині скасування рішення про коригування митної вартості та скасування картки відмови та зазначає, що в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання дій відповідача протиправними у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації № 807100002/2014/005350 колегія суддів зазначає таке.

Харківська митниця Міндоходів є органом державної влади і її діяльність має підпорядковуватись вимогам законодавства. Право митного органу на видачу картки відмови підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Колегія суддів зазначає, що дії митного органу повинні створювати, змінювати чи припиняти правовідносини, які безпосередньо впливають на поведінку позивача.

Дії відповідача щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації не можуть бути протиправними, оскільки самі по собі дії не є юридично значимими та не мають безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків суб'єкта, вони не встановлюють ніяких вимог чи обов'язкових правил поведінки для позивача.

Самі по собі дії відповідача не порушують прав позивача, а тому не підлягають захисту в судовому порядку у зв'язку з відсутністю предмета оскарження.

Колегія суддів зазначає, що права позивача можуть бути порушені внаслідок прийняття митним органом за результатами його діяльності певних рішень, які можуть вплинути на його права та обов'язки.

І вже рішення, прийняті в тій чи іншій формі за результатами діяльності митного органу, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні протиправними дій відповідача з видачі картки відмови в прийнятті митної декларації №807100002\2014\005350 є правомірним та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2015р. по справі № 820/2282/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001973/2 від 22.12.2014 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці Міндоходів №807100002/2014/00145.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст постанови виготовлений 21.09.2015 р.