ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2015 р. Справа № 544/852/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 29.07.2015р. по справі № 544/852/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання нечинними та скасування рішень органів Пенсійного фонду України,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області, Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
-визнати нечинним та скасувати Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.04.2015 року №90 про відмову у підтвердженні періодів роботи, передбачених п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 01.04.1984 року по 30.04.1984 року; з 01.08.1984 року по 31.08.1984 року; з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року; з 01.01.1991 року по 31.12.1998 року; з 01.01.2000 року по 30.04.2004 року;
-визнати нечинним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області від 20.05.2015 року №21/П-02 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
-підтвердити роботу на посаді тракториста в періоди роботи, передбачені п. «в» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 01.04.1984 року по 30.04.1984 року; з 01.08.1984 року по 31.08.1984 року; з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року; з 01.01.1991 року по 31.12.1998 року; з 01.01.2000 року по 30.04.2004 року;
-зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області та Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити пенсію з 21.03.2015 року.
Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 29.07.2015р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано п.2 рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.04.2015 року №90 у частині відмови у підтвердженні ОСОБА_1 періодів його роботи, передбаченої п «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.04.1984 по 30.04.1984, з 01.08.1984 по 31.08.1984, з 01.01.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2004 року. Визнано незаконним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі № 21/П-02 від 20.05.2015 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Підтверджено роботу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді тракториста в колгоспі ім. Фрунзе, в КСП ім. Фрунзе, в СК «Малютинський» в період з 01.04.1984 по 30.04.1984, з 01.08.1984 по 31.08.1984, з 01.01.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2004 року, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі здійснити перерахунок пільгового стажу роботи та призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 березня 2015 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідачі, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 17.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період з 01.07.1980 року по 11.11.1993 року працював трактористом у Колгоспі ім.Фрунзе, з 12.11.1993 року по 28.02.2000 року у Колективному сільськогосподарському підприємстві ім.Фрунзе, в яке був перереєстрований колгосп ім.Фрунзе відповідно до Розпорядження представника Президента від 11.11.1993 року №256, з 01.03.2000 року по 30.04.2004 року працював трактористом у сільськогосподарському кооперативі «Малютинський», який став правонаступником КСП ім..Фрунзе, що підтверджується копією трудової книжки колгоспника, яка міститься в матеріалах справи (а.с.6-9).
Позивач 18.03.2015 року звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою щодо підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №90 від 01.04.2015 року, а саме його п.2 відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.04.1984 по 30.04.1984, з 01.08.1984 по 31.08.1984, з 01.01.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2004 року.
Рішення вмотивоване тим, що відсутні відомості про оплату праці, що свідчать про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах та відсутні відомості про переведення на іншу роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати з 2000 року по 2004 рік.
ОСОБА_1, 19.05.2015 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області від 20.05.2015 року за №21/П-02 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, з посиланням на те, що не вистачає стажу передбаченого п. «в» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області неправомірно не зараховані періоди роботи позивача на посаді тракториста до пільгового стажу, та Управлінням Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області безпідставно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, що передбачено п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
З матеріалів справи слідує, що загальний страховий стаж позивача складає 24 роки.
Як вбачається з копії паспорту позивача серії НОМЕР_1 від 10.01.2001 р., що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1., тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 досяг 55-річного віку (а.с. 4).
Згідно архівної довідки від 27.02.2015 р. за №05-09/154, виданої Пирятинською районною радою, книги нарахування заробітної плати за періоди з 1991-2004 роки по колгоспу ім.. «Фрунзе» на державне зберігання до трудового архіву Пирятинської районної ради передавались частково, тому що згоріли під час пожежі, копія акту про пожежу міститься в матеріалах справи (а.с.57).
В матеріалах справи містяться також архівні довідки, видані Пирятинською районною радою, в яких зазначено, що в книгах обліку трудового стажу по колгоспу ім. «Фрунзе» за періоди з 1980 року по 2001 рік значиться ОСОБА_1, та є дані про заробітну плату, кількість відпрацьованих вихододнів за рік.
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що п. 2 рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.04.2015 року №90 у частині відмови у підтвердженні ОСОБА_1 періодів його роботи, передбаченої п «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.04.1984 по 30.04.1984, з 01.08.1984 по 31.08.1984, з 01.01.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2004 року та рішення Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі № 21/П-02 від 20.05.2015 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Також судом першої інстанції правильно обрано спосіб захисту прав позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі здійснити перерахунок пільгового стажу роботи та призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 березня 2015 року.
Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано норми ст. 162 КАС України в частині задоволення позовних вимог шляхом підтвердження роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді тракториста в колгоспі ім. Фрунзе, в КСП ім..Фрунзе, в СК «Малютинський» в період з 01.04.1984 по 30.04.1984, з 01.08.1984 по 31.08.1984, з 01.01.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2004 року, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з наступного.
Із приписів статей 6, 105, 162 цього Кодексу випливає, що вони гарантують право особи на звернення за захистом їх порушених прав, свобод чи інтересів суб'єктами владних повноважень і визначають підстави, форми та способи захисту цих прав.
Зокрема, у частині першій статті 6 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, статтями 105 та 162 цього Кодексу передбачені безпосередні способи захисту, за допомогою яких особа має захищати її порушене, невизнане або оспорюване право.
Згідно із частиною четвертою статті 105 КАС адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про
зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Суд першої інстанції обрав спосіб захисту не передбачений нормами КАС України, здійснивши фактично встановлення факту, який має юридичне значення.
Проте, відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Окрім того, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З системного аналізу положень ч.1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, вбачається, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
При цьому, приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має права перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов'язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб'єкта.
Таким чином, позовні вимоги в частині підтвердження роботи на посаді тракториста в періоди роботи, передбачені п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 01.04.1984 року по 30.04.1984 року; з 01.08.1984 року по 31.08.1984 року; з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року; з 01.01.1991 року по 31.12.1998 року; з 01.01.2000 року по 30.04.2004 року підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, періоди роботи на посаді тракториста в колгоспі ім.. «Фрунзе», в КСП ім.. «Фрунзе», в СК «Малютинський» з 01.04.1984 по 30.04.1984, з 01.08.1984 по 31.08.1984, з 01.01.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2004 року, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У відповідності до п.1 ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.2 ч.1 ст. 198, п.2 сч.1 ст.201, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити частково.
Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 29.07.2015р. по справі № 544/852/15-а змінити.
Абзац четвертий резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, періоди роботи на посаді тракториста в колгоспі ім.. «Фрунзе», в КСП ім.. «Фрунзе», в СК «Малютинський» з 01.04.1984 по 30.04.1984, з 01.08.1984 по 31.08.1984, з 01.01.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2004 року, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В іншій частині постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 29.07.2015р. по справі № 544/852/15-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 22.09.2015 р.
Судове рішення № 50919281, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 544/852/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: