Рішення № 50911484, 14.09.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2015 р.Справа № 916/2086/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С..

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1 ( довіреність № 372 від 20.04.2015р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства „Макіївкокс до відповідача: державного підприємства „Одеська залізниця про стягнення 1 607,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 21.05.2015р. Приватне акціонерне товариство Макіївкоксзвернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Одеська залізниця, в якій просить суд стягнути з відповідача вартість нестачі горішку коксового в сумі 1 607 грн. 04 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 06.11.2014р. ПрАТ Макіївкоксвідправило горішок коксовий по залізничним накладним № 53542395 в вагоні №67359125 зі станції Макіївка Донецької залізниці на адресу вантажоодержувача Іллічівська філія ДП „ Адміністрація морських портів України (станція призначення Іллічівськ ( експр.) Одеської залізниці).

25.11.2014р. на проміжній станції Волноваха Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми №33690 від 25.11.2014р., згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України, було проведене комісійне переваження у вагоні №67359125 . В ході перевірки в спірному вагоні була виявлена недостача вантажу в розмірі 1 550кг - відповідно, у зв'язку з чим згідно

ст. 129 Статуту залізниць України, були складений комерційний акт AQ №654418/77/366 від 25.11.2014р.. що і зумовило звернення ПрАТ Макіївкоксдо суду з позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Железна С.П.) від 25.05.2015р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі №916/2086/15 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

04.06.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання від позивача (вх.№14372/15 від 04.06.2015 р.), в якому він підтримує повністю заявлені позовні вимоги та просить суд розглянути справу без його участі.

11.06.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання від відповідача(вх.№14916/15 від 11.06.2015 р.), в якому він зазначив, що своєчасно не отримав позовної заяви та просить суд перенести розгляд справи на іншу дату.

24.06.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання від позивача (вх.№16073/15 від 24.06.2015 р.), в якому він підтримує повністю заявлені позовні вимоги та просить суд розглянути справу без його участі.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області №895 від 15.07.2015р., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у звязку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, а саме: перебування судді Железної С.П. з 15.07.2015р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи та відповідно до п.4.2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015р. №17-9/2015) призначено повторний автоматичний розподіл та вказану справу передано на розгляду судді Зайцева Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2015р. суддею Зайцевим Ю.О. справу №916/2086/15 було прийнято до свого провадження з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

29.07.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання від позивача (вх.№19409/15 від 29.07.2015 р.), в якому він підтримує повністю заявлені позовні вимоги та просить суд розглянути справу без його участі.

05.08.2015р. на адресу господарського суду Одеської області представником відповідача було надано відзив на позовну заяву (вх.№19856/15 від 05.08.2015р.), відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

25.08.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання від позивача (вх.№21176/15 від 25.08.2015 р.), в якому він підтримує повністю заявлені позовні вимоги та просить суд розглянути справу без його участі.

14.09.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" по залізничній накладній № 53542395 06.11.2014 року зі станції Макіївка Донецької залізниці відправило на адресу вантажоодержувача Іллічівська філія ДП „ Адміністрація морських портів України (станція призначення Іллічівськ (експр.) Одеської залізниці) горішок коксовий, навалом, вагою 64 550кг у накладній №53542395.

У залізничній накладній відправником зазначено, що горішок коксовий марки ОК2 ТУ У зважувався на 150 тн. вагах відправника та маркований білим вапном.

Як встановлено судом, 25.11.2014р. при надходженні вагону на проміжну станцію Волноваху Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми №33690 від 25.11.2014р. , згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України, було проведене комісійне переваження у вагоні №67359125. В ході перевірки в спірного вагону №67359125 була виявлена недостача вантажу в розмірі 1 550кг, у зв'язку з чим згідно ст.. 129 Статуту залізниць України, був складений комерційний акт AQ №654418/77/366 від 25.11.14р.

В розділі Д складеного комерційного акту зазначено, що переваження вантажу в вагоні здійснювалось на підставі акту загальної форми у зв'язку з виявленням в вагоні ознак недостачі вантажу - з детальним описом розмірів поглиблень на поверхні вантажу, маркування в місцях поглиблення відсутнє.

З урахуванням норми недостачі, згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., недостача вантажу в спірному вагоні склала 1 116кг на загальну суму 1 607,04 грн. з ПДВ.

Кількість і вартість відправленого горішку коксового в спірному вагоні підтверджується рахунком вантажовідправника (позивач у справі) №2125ф від 06.11.2014р.

Поглиблення на поверхні вантажу в спірному вагоні та відсутність маркування в цих місцях дають підстави вважати, що недостача вантажу в вагоні виникла з вини залізниці, яка не забезпечила збереження вантажу під час його перевезення.

Навантаження горішка коксового в спірному вагоні здійснювалось ПрАТ Макіївкокс відповідно до вимог статті 37 Статуту залізниць України, Правил розміщення та кріплення вантажів у вагонах та контейнерах (додаток 14 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення) з повним використанням об'єму кузова, розрівнюванням, формуванням „шапки та нанесенням захисного маркування білим вапном на поверхні вантажу, про що зазначено в договорі перевезення залізничній накладній №53542395 в графах №№ 7, 15, 20.

З наведених підстав ПрАТ „Макіївкокс звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення горішку коксового в розмірі 1 116 кг на суму 1 607,04 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України та 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 12 Закону України Про залізничний транспорт передбачає, що залізниця забезпечує збереження вантажу на шляху проходження і на залізничних станціях.

В силу ст.23 Закону Про залізничний транспорт перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, передбачених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що за незбереження (втрату, псування, нестачу, пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 110 Статуту залізниць України визначено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу.

Згідно із статтею 26 Закону України Про залізничний транспорт обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України. При цьому у статті 129 Статуту зазначено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Вказана норма кореспондується із статтею 113 Статуту, відповідно до якої за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин. Відповідно до абзацу першого статті 114 Статуту за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажів, які змерзаються і здуваються, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 540 від 12.09.2005р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із „ шапкою). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно § 19 Розділу 1 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, контроль за дотриманням вантажовідправниками Технічних умов навантаження і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі здійснюють працівники залізниці шляхом огляду навантажених вагонів. Дотримання позивачем вимог навантаження та маркування в спірному вагоні підтверджені станцією Макіївка Донецької залізниці, що стало підставою для прийому вантажу до перевезення.

Як встановлено судом, вантажовідправником вантаж горішок коксовий був завантажений у справні у технічному та комерційному відношенні вагони відкритого типу, вантаж було прийнято залізницею до перевезення без зауважень.

До такого висновку господарський суд дійшов, зясувавши, що цілісність маркування порушена тільки в місцях поглиблень, розмір яких впливом повітря навіть на великій швидкості пояснений бути не може.

Разом з тим, наявність поглиблень, що встановлено вищевказаними комерційними актами, свідчить про доступ до вантажу у вагонах та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.

Відповідно до частини 2 п. З Правил заявлений та розгляду претензій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 (додається), на однорідні вантажі, завантажені на одній станції одним відправником на одну станцію призначення на адресу одного одержувача, допускається пред'явлення однієї претензії на групу відправок, але не більше п'яти.

Як встановлено судом, розрахунок позовних вимог здійснений позивачем, виходячи із вартості вантажу 1 200,00 грн. за 1 тонну (без урахування ПДВ), маса відповідальної недостачі із вирахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу горішку коксового визначена як 1 116 кг у вагоні №67359125.

Перевіривши розрахунок суми позовних вимог 1 607 грн. 04 коп., суд вважає його обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Макіївкоксдо відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця про стягнення заподіяних збитків у сумі 1 607,04 грн. -задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Одеська залізниця(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; код ЄДРПОУ 01071315; п/р 26003000001 в Одеському філіалі ПАТ Експресс-Банк, МФО 328801) на користь Приватного акціонерного товариства Макіївкокс (86106, м. Макіївка, вул. Горького, буд. 1; код ЄДРПОУ 32598706) 1 607 /одну тисячу шістсот сім/ грн. 04 коп. вартості нестачі вантажу та 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 21 вересня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев