Рішення № 50910514, 15.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015Справа №910/21427/15

За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна»

До Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

Про стягнення 15 304,17 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (далі - відповідач) про стягнення 34 078,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем в порядку статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.15. порушено провадження у справі № 910/21427/15 та призначено її до розгляду на 15.09.15.

04.09.15. відповідачем через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення 18 774,23 грн., в іншій частині провадження у справі припинити, в зв'язку зі сплатою відповідачем грошових коштів.

11.09.15. позивачем через відділ діловодства суду було подано заяву про зменшення на підставі ст. 22 ГПК України розміру позовних вимог, в зв'язку зі сплатою відповідачем частини грошових коштів, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 15 304,17 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

11.09.15. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору, яка обґрунтована сплатою відповідачем страхового відшкодування 02.09.15. за вирахуванням франшизи.

Представники сторін в судове засідання 15.09.15. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/21427/15.

В судовому засіданні 15.09.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.13. між позивачем (Страховиком) та ОСОБА_1 (Страхувальником) було укладено Договір № CAS0019983 Договір страхування автотранспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків (далі - Договір), відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_3.

14.02.14. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в м. Києві по вул. Вербицького, 10, автомобіль марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ Дарницького району міста Києва та довідкою № 9350549 про ДТП.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки Opel, д.р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18.04.14. в адміністративній справі № 753/3584/14-п.

Відповідно до звіту № 118-02-14 від 17.02.14., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_3, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу вказаного автомобіля, становить 37 928,40 грн.

Згідно з актом виконаних робіт № 2014003363 від 28.02.14. вартість ремонту автомобіля марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_3 склала 28 038,49 грн.

На підставі страхових актів № 1500011318 від 27.02.14. та № 1500011318 від 05.03.14. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 34 078,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 29160 від 27.02.14. та № 29306 від 06.03.14.

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС2380587 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Opel, д.р.н. НОМЕР_4, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.

Строк дії полісу № АС/2380587 з 01.05.13. по 30.04.14. При цьому, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну за вказаним полісом становить 50 000,00 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_2, який керував автомобілем марки Opel, д.р.н. НОМЕР_4, встановлена у судовому порядку.

У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як передбачено п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції станом на момент скоєння ДТП), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами - до відповідача.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АС/2380587 становить 510,00 грн.

Отже відповідач повинен був сплатити позивачу (34 078,40 грн. - 510,00 грн.) 33 568,40 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Оскільки відповідачем було сплачено позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 18 774,23 грн. позивач зменшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 15 304,17 грн. (34 078,40 грн. - 18 774,23 грн.), при цьому знову не врахувавши суму франшизи в розмірі 510,00 грн.

Разом з тим, суд встановив, що відповідач сплатив позивачу заборгованість в розмірі 14 794,17 грн., що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 22 ГПК України є фактичним визнанням відповідачем позову.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо між сторонами відсутній предмет спору.

При цьому, суму заборгованості в розмірі 14 794,17 грн. було сплачено відповідачем позивачу на підставі платіжного доручення № 732 від 31.08.15. (дата проведення банком 01.09.15.), тобто після звернення позивача 18.08.15. (вхідний номер Господарського суду міста Києва 21427/15 від 18.08.15., присвоєний позовній заяві № RL 16747) з даним позовом до суду.

З огляду на вищенаведене, в зв'язку з тим, що відповідач сплатив заборгованість позивачу в розмірі 14 794,17 грн. після звернення позивача з даним позовом до суду, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 14 794,17 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.

В частині стягнення 510,00 грн. (франшизи за Полісом) суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В частині стягнення 14 794 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 17 коп. страхового відшкодування в порядку регресу провадження у справі припинити.

2. В іншій частині в позові відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, б. 37-41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, б. 8; ідентифікаційний код 25395057) 1 766 (одну тисячу сімсот шістдесят шість) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.15.

Суддя Т.М. Ващенко