Постанова № 50904090, 29.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6330/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2011 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006462301/2346 від 14.07.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланової виїзної перевірки ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" з питань викладених в запереченні до акту від 27.05.2011 року № 3418/23-209/21074215 про результати документальної планової виїзної перевірки за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року відповідачем встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 196932 грн. за результатами господарських відносин з Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т", Приватним підприємством "РКС-Теплотрейд", Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" та Приватним підприємством "Інбуд". Позивач вважає висновки акта перевірки помилковими, оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується договорами, податковими накладними та іншими документами первинного бухгалтерського обліку. Щодо Приватного підприємства "Фірма "В.С.Т" зазначає, що по даному підприємству відповідачем донараховано податкові зобов'язання повторно, попереднє податкове повідомлення-рішення, яким донараховано ПДВ по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т" за травень 2010 року, оскаржується ним у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач посилається на те, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" з питань викладених в запереченні до акту від 27.05.2011 року № 3418/23-209/21074215 про результати документальної планової виїзної перевірки за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року відповідачем встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 196932 грн. Причиною завищення податкового кредиту вважає безтоварність господарських операцій з Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т", Приватним підприємством "РКС-Теплотрейд", Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" та Приватним підприємством "Інбуд". Вказує про не надання позивачем у ході проведення перевірки первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження факту здійснення господарських операцій з даними контрагентами, відсутність у контрагентів матеріально-технічних можливостей та працівників для виконання робіт за укладеними угодами та анулювання свідоцтв про реєстрацію платниками ПДВ Приватному підприємству "Фірма "ОСОБА_4 Приватному підприємству "Інбуд".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" є юридичною особою та платником податку на додану вартість, свідоцтво № 23705252 НВ № 117860, індивідуальний податковий номер 210742116033.

У період з 06.04.2011 року по 20.05.2011 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 27.05.2011 року № 3418/23-209/21074215 (том 1 а.с.183-224).

На даний акт позивачем було подано заперечення, у звязку з чим призначено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" з питань викладених у запереченні до акту від 27.05.2011 року № 3418/23-209/21074215 про результати документальної позапланової перевірки за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.07.2011 року № 4612/23-209/21074215 (том. 1 а.с. 225-260).

За висновками перевірки позивачем порушено пп. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 196932 грн., у тому числі:

-за липень 2009 року на суму 59046 грн.;

-за серпень 2009 року на суму 74261 грн.;

-за вересень 2009 року на суму 57121 грн.;

-за жовтень 2009 року на суму 2427 грн.;

-за грудень 2009 року на суму 2410 грн. 50 коп.;

-за травень 2010 року на суму 1667 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення № 0006462301/2346 від 14.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 246165 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 196932 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 49233грн. Копія податкового повідомлення рішення та розрахунок суми штрафної (фінансової) санкції наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 12-13).

Позивач не погодився із даним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню рішенню № 0006462301/2346 від 14.07.2011 року, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону якщо платник податків придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справах, повязаних з визначенням податкових зобовязань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність зясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входить до складу поняття господарська операція (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та Приватним підприємством "РКС-Теплотрейд" (постачальник) укладено договір на поставку щебеню в усній формі, на виконання якого Приватним підприємством "РКС-Теплотрейд" виписано податкові накладні:

-№ 03/08-04 від 03.08.2009 року на доставку щебеню та гранвідсіву (відповідно 930 м3 та 400 м3), щебень 20/40 (930 м 3) та гранвідсів фр. 2/10 (400 м3) на загальну суму 132107 грн. 26 коп., у т.ч. ПДВ 22017 грн. 88 коп. (том 1 а.с. 76);

-№ 14/07-2 від 14.07.2009 року на щебень (96,712 м 3) на загальну суму 6000 грн. у т.ч. ПДВ 1000 грн. (том 1 а.с. 77);

-№ 10/07-2 від 10.07.2009 року на щебень (161,186 м 3) на загальну суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ 1666 грн. 67 коп. (том 1 а.с. 78);

-№ 30/09-2 від 30.09.2009 року на доставку щебеню (261,000 м3) та на щебень фр. 20/40 (3,102 м 3) на загальну суму 14565 грн. 19 коп., у т.ч. ПДВ 2427 грн. 53 коп. (том 1 а.с. 79).

На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від Приватного підприємства "РКС-Теплотрейд", позивачем сформовано податковий кредит у серпні 2009 року в сумі 24685 грн. та жовтні 2009 року в сумі 2427 грн.

Позивачем перераховано Приватному підприємству "РКС-Теплотрейд" кошти, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи.

За висновками перевірки позивачем порушено пп. 7.4.1., 7.4.4 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 27112 грн., у тому числі: за серпень 2009 року 24685 грн. та за жовтень 2009 року 2427 грн. (том. 1 а.с. 247).

Дане порушення перевіряючі пов'язують із відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та Приватним підприємством "РКС-Теплотрейд" та відповідно придбання товару та послуг у Приватного підприємства "РКС-Теплотрейд" без мети їх використання у своїй господарській діяльності..

В акті ревізори посилаються на відсутність доказів транспортування товару від контрагента до позивача, відсутність у контрагента транспортних та трудових ресурсів для здійснення перевезення товару. Зазначають про анулювання Приватному підприємству "РКС-Теплотрейд" свідоцтва платника ПДВ з 14.10.2009 року.

Передачу товарів від Приватного підприємства "РКС-Теплотрейд" позивач підтверджує накладними № 03/08-4 від 03.08.2009 року та № 30/09-2 від 30.09.2009 року, копії яких наявні у матеріалах справи (том. а.с 80-81).

Із пояснень представника позивача у судових засіданнях встановлено, що перевезення товарів здійснювалося Приватним підприємством "РКС-Теплотрейд" автомобільним транспортом.

Згідно статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 із змінами та доповненнями (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземплярі-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається Перевізнику.

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом встановлено, що товарно - транспортні накладні на поставку товарів від Приватного підприємства "РКС-Теплотрейд" (Автономній Республіці Крим, м. Євпаторія, вул. Крупської, 42 до м. Кременчука) відсутні, хоча згідно податкових накладних позивачем здійснювалася оплата не тільки товарів (щебеню та гранвідсіву), а й доставки вказаних товарів, тобто послуги по перевезенню щебеню та гранвідсіву.

При цьому позивачем не надано суду жодних первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують саме факт надання транспортних послуг, за які позивачем здійснено оплату Приватному підприємству "РКС-Теплотрейд", у тому числі, актів приймання передачі послуг (робіт) по перевезенню товарів.

Суд враховує, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том. 2 ас. 3-5) Приватне підприємство "РКС-Теплотрейд" знаходиться у Автономній Республіці Крим, м. Євпаторія, вул. Крупської, 42, має статутний фонд 100 грн.; підприємству анульовано свідоцтво платника ПДВ з 14.10.2009 року, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України та у підприємства відсутні працівники та основні фонди, у тому числі транспортні засоби для перевезення товарів.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача про використання щебеню, отриманого від Приватного підприємства "РКС-Теплотрейд", для будівництва спортивного майданчика відкритого типу з АПК, оскільки обсяг використаного при будівництві спортмайданчика щебеню не є беззаперечним доказом того, що використаний позивачем щебень був поставлений саме Приватним підприємством "РКС-Теплотрейд", а не іншим контрагентом.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про відсутність фактичних господарських відносин між позивачем та Приватним підприємством "РКС-Теплотрейд", тобто про безтоварність даної господарської операції.

За таких обставин, висновки перевірки щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від Приватного підприємства "РКС-Теплотрейд", є обґрунтованими.

Щодо господарських правовідносин позивача з Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем (генпідрядник ) та Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т" (субпідрядник) укладено договори підряду № 1/5-09/03/2 від 19.05.2009 року та № 132/2 від 21.12.2009 року на виконання відповідно будівельно-монтажних робіт за адресою м. Кременчук, вул. Першотравнева та комплексу будівельно-монтажних робіт, вартість, вид, обсяг та строки виконання яких зазначаються в окремих додаткових угодах до договору.

Із акту перевірки вбачається (том 1 а.с. 248-249), що Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т" видано позивачу податкову накладну № 16 від 09.11.2009 року по придбанню послуг згідно договору № 1/5-09 від 09.05.2009 р. на загальну суму 14462 грн., в т.ч. ПДВ 2410 грн. 33 коп. (том 1 а.с. 23) та податкову накладну № 1 від 26.04.2010 року по придбанню будівельно-монтажних робіт на суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ 1666 грн. 67 коп.

На підставі податкових накладних, отриманих від Приватного підприємства "Фірма "В.С.Т" позивачем сформовано податковий кредит за відповідні періоди.

Ухвалою суду від 16.08.2011 року від позивача витребувано зазначену вище податкову накладну № 1 від 26.04.2010 року, на підставі якої позивачем включено пДВ до складу податкового кредиту у травні 2010 року.

Проте, позивач не надав суду зазначену податкову накладну, чим не виконав вимоги ухвали суду про витребування доказів.

Натомість позивач надав копію постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року у справі № 2а-6659/10/1670, на підставі якої стверджує, що відповідачем донараховано податкові зобов'язання повторно. Зазначає, що попереднє податкове повідомлення-рішення, яким донараховано ПДВ по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т" за травень 2010 року, оскаржується ним у апеляційному порядку.

Разом з тим, з постанови суду вбачається, що предметом судового дослідження у справі № 2а-6659/10/1670 є податкова накладна № 2 від 12.05.2010 року на загальну суму 12478 грн. 60 коп., у т.ч. ПДВ 2079 грн. 77 коп., а не податкова накладна № 1 від 26.04.2010 року на суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ 1666 грн. 67 коп.

Таким чином, твердження позивача про повторне донарахування відповідачем податкового зобовязання на підставі однієї і тієї самої податкової накладної не відповідає фактичним обставинам справи та є необґрунтованим.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 (том 1 а.с. 14-17).

Позивачем не надано на вимогу суду актів приймання передачі робіт, доказів перерахування коштів Приватному підприємству "Фірма "В.С.Т" та копій відповідних дозвільних документів, ліцензій на виконання певних видів робіт, виданих Приватному підприємству "Фірма "В.С.Т", чим не виконано вимоги ухвали суду від 16.08.2011 року.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про відсутність фактичних господарських відносин між позивачем та Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т", тобто про безтоварність даних господарських операцій.

Таким чином, позивачем включено до складу податкового кредиту кошти по господарським відносинам з Приватним підприємством "Фірма "В.С.Т" у порушення вимог ст. 7 Закону України Закону України "Про податок на додану вартість".

За таких обставин, висновки перевірки щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від Приватного підприємства "Фірма "В.С.Т", є обґрунтованими.

Щодо господарських правовідносин позивача з Приватним підприємством "Інбуд", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем (підрядник ) та Приватним підприємством "Інбуд" (субпідрядник) укладено договір підряду № 34/2 від 10.04.2009 року, згідно з умов якого Приватне підприємство "Інбуд" зобовязується виконати на свій ризик за завданням підрядника із своїх матеріалів та устаткування будівельно-монтажні роботи з оздоблення приміщень квартир по вул. Першопрохідців, 3 в м. Комсомольськ (том 1 а.с. 25-27).

Із акту перевірки вбачається (том 1 а.с. 247), що Приватне підприємство "Інбуд" видало позивачу податкову накладну № 318 від 31.07.2009 року на виконані ремонті роботи згідно акту форми 2 на загальну суму 120345 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 20057 грн. 60 коп. (том 1 а.с. 58).

На підставі податкової накладної, отриманої від Приватного підприємства "Інбуд", позивачем сформовано податковий кредит у липні 2009 року в розмірі 20058 грн.

Передачу Приватним підприємством "Інбуд" робіт позивач підтверджує довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) та актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 50-57).

Позивачем перераховано Приватному підприємству "Інбуд" кошти в сумі 119142 грн., з них ПДВ 19857 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 4161 від 18.08.2009 р. наявною у матеріалах справи (том 1 а.с. 61).

Слід зазначити, що суми податку на додану вартість згідно даних документів та перерахованих контрагенту (19857 грн.), не співпадають з сумою ПДВ, що входить до складу вартості робіт, визначеної у податковій накладній № 318 від 31.07.2009 року (20058 грн.).

За висновками перевірки позивачем було порушено пп. 7.4.1., 7.4.4 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість, в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2009 року на суму 20058 грн.

Дане порушення перевіряючі пов'язують із відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та Приватним підприємством "Інбуд" за укладеним договором підряду № 34/2 від 10.04.2009 року. При цьому відповідач не заперечує факт виконання робіт, передбачених договором, проте, вважає, що дані роботи виконані не Приватним підприємством "Інбуд" згідно договору підряду № 34/2 від 10.04.2009 року.

Позивачем не надано суду копії ліцензій та дозвільних документів Приватного підприємства "Інбуд" на виконання певних видів робіт, чим не виконано вимоги ухвали суду від 16.08.2011 року про витребування доказів.

Згідно наданих суду копій актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в Приватним підприємством "Інбуд" до актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в включено суми заробітної плати працівникам Приватного підприємства "Інбуд" у липні 2009 року у загальному розмірі 51079 грн. Проте, із акту перевірки вбачається, що Приватне підприємство "Інбуд" звітується перед податковим органом про наявність лише 3 працівників та основних фондів 4 групи балансу вартістю 7083 грн. за 4 квартал 2009 року.

При цьому у перевіряємому періоді Приватне підприємство "Інбуд" формує податковий кредит по податку на додану вартість за рахунок ТОВ Циклонта МПП "Шквал", які не мають трудових та виробничих ресурсів для здійснення господарської діяльності (будівельно-монтажних робіт).

Перераховані позивачем кошти в оплату будівельно-монтажних робіт Приватним підприємством "Інбуд" спрямовані МПП "Шквал" (стан: відсутність за місцезнаходженням ДПІ у м. Ужгороді, вид діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту), тобто не спрямовані на реальне придбання будівельно-монтажних робіт.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про відсутність фактичних господарських відносин між позивачем та Приватним підприємством "Інбуд" згідно договору підряду № 34/2 від 10.04.2009 року, тобто про безтоварність даної господарської операції.

За таких обставин, висновки перевірки щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковій накладній, отриманій від Приватного підприємства "Інбуд", є обґрунтованими.

Щодо господарських правовідносин позивача з Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" (надалі ПРАТ "КРМП") , суд зазначає наступне.

Із акту перевірки вбачається (том 1 а.с. 248), що позивачем включено до складу податкового кредиту на підставі виписаних ПРАТ "КРМП" податкових накладних кошти в загальній сумі 145685 грн., з них: за липень 2009 року в сумі 38988 грн., за серпень 2009 року в сумі 49576 грн. та за вересень 2009 року в сумі 57121 грн.

У позовній заяві позивач стверджує, що дані податкові накладні виписані ПРАТ "КРМП" на виконання умов договору субпідряду № 217/2 від 01.07.2008 року (том 1 а.с. 6), відповідно до п. 1.2 якого ПРАТ "КРМП" (субпідрядник) зобовязується за завданням позивача (генерального підрядника) якісно виконати на свій ризик власними силами та засобами передбачений договором, проектно-кошторисною документацією та, складеною на її основі, договірною ціною комплекс ремонтно-монтажних, монтажних, ремонтно-будівельних, будівельних робіт на обєктах Замовника у відповідності з діючими будівельними нормами і правилами, передати в обумовлені строки позивачу вказані роботи та усунути виявлені у ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації обєкту недоробки і дефекти, що виникли з вини субпідрядника(том 1 а.с. 62).

Згідно п. 5.1 договору позивач здійснює поетапне прийняття робіт раз на місяць, при цьому субпідрядник надає йому для підписання акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 до 25 числі звітного місяця.

Згідно вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду довідки форми КБ-3: за липень 2009 року (том 1 а.с. 170), за серпень 2009 року (том 1 а.с. 168) та за вересень 2009 року (том 1 а.с. 167).

Позивачем не надано суду акти форми КБ-2в за липень-вересень 2009 року згідно укладеного договору субпідряду № 217/2 від 01.07.2008 року.

Також позивачем не надано податкових накладних, на підставі яких останнім включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям із ПРАТ "КРМП" у липні 2009 року в сумі 38988 грн., у серпні 2009 року в сумі 49576 грн. та у вересні 2009 року в сумі 57121 грн.

Надані позивачем копії податкових накладних (том 1 а.с. 38-43), виписані ПРАТ "КРМП" за виконані роботи у липні-грудні 2009 року. Проте дані податкові накладні виписані згідно іншого договору № 217/2 від 02.01.2009 року. Суми, вказані у податкових накладних, не збігаються із сумами, вказаними у довідках форми КБ-3 (том 1 а.с. 167,168, 170). Тому суд не приймає до уваги надані позивачем податкові накладні, як такі, що не стосуються предмету спору.

Таким чином, позивачем включено ПДВ до складу податкового кредиту в загальній сумі 145685 грн., з них: за липень 2009 року в сумі 38988 грн., за серпень 2009 року в сумі 49576 грн. та за вересень 2009 року в сумі 57121 грн. у порушення п.п 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, як вбачається із акту про результати виїзної планової перевірки ПРАТ "КРМП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.07.2008 року по 31.12.2010 року за № 3311/23-209/13962545 від 25.05.2011 року (том 2 а.с. 32-51) у перевіряємий період Приватне підприємство "Інбуд" надавало ПРАТ "КРМП" послуги субпідряду згідно укладеного договору № 20/06 від 06.04.2009 року. При цьому ПРАТ "КРМП" не було кінцевим споживачем будівельно-монтажних робіт. Роботи, які придбавалися у Приватного підприємства "Інбуд" ПРАТ "КРМП" реалізовувало сукупно позивачу.

Судом встановлено, що позивач також мав господарські відносини із Приватним підприємством "Інбуд". Таким чином, позивач придбавав роботи у ПРАТ "КРМП", хоча мав прямі контакти з їх виконавцем Приватним підприємством "Інбуд", що згідно розяснень Вищого адміністративного суду України (лист від 02.06.2011 року № 742/11/13-11) є однією з ознак відсутності факту здійснення господарської операції.

При цьому, із акту перевірки ПРАТ "КРМП" від 25.05.2011 року № 3311/23-209/13962545 вбачається, що згідно актів приймання виконаних робіт, складених між ПРАТ "КРМП" та Приватним підприємством "Інбуд", роботи виконувалися виключно Приватним підприємством "Інбуд" та до актів включено суми заробітної плати працівникам Приватного підприємства "Інбуд", тоді як останнє звітується про наявність лише 3 працівників.

У матеріалах справи відсутні копії ліцензій та дозвільних документів на виконання Приватним підприємством "Інбуд" певних видів робіт.

При цьому, у Приватного підприємства "Інбуд" згідно поданої до податкового органу звітності відсутні необхідні умови для здійснення будівельно-монтажних робіт, зокрема, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про відсутність фактичних господарських відносин між позивачем та ПРАТ "КРМП" згідно договору № 217/2 від 02.01.2009 року, тобто про безтоварність даної господарської операції.

За таких обставин, висновки перевірки щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 145685 грн. (у липні 2009 року в сумі 38988 грн., у серпні 2009 року в сумі 49576 грн. та у вересні 2009 року в сумі 57121 грн.) по господарським операціям із ПРАТ "КРМП" є обґрунтованими.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення № 0006462301/2346 від 14.07.2011 року прийнято на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2011 року.

СуддяС.С. Сич