Постанова № 50904006, 23.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6741/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

при секретарі Протас О.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2011 року позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцію проведена перевірка ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Глобинський елеватор з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинах з ПП Агрокомелеватор. За результатами перевірки складено акт № 766/23-209/34235752 від 21.02.2011 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.03.2011 року № 00000072301 яким визначено зобовязання з податку на прибуток в розмірі 464995,93 грн. та № НОМЕР_1 яким нарахований податок на додану вартість в сумі 371996,25 грн. Як зазначає позивач спірні рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд їх скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до направлення від 31.01.2011 року № 394/000394, наказу Кременчуцької ОДПІ від 31.01.2011 року № 487 та постанови слідчого СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_4 від 24.01.2011 року державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинах з ПП Агрокомелеватор за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.5.1 п.5.2 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 335/94 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 371996,75 грн.

- п.п. 1.32 ст.1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

- п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість № 167/97- ВР від 03.04.1997 року в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 297597 грн.

За результатами перевірки складено акт № 766/23-209/34235752 від 21.02.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000072301 яким визначено зобовязання з податку на прибуток в розмірі 464995,93 грн. та № НОМЕР_1 яким нарахований податок на додану вартість в сумі 371996,25 грн.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" в порядку адміністративного оскарження звернулося до Кременчуцької ОДПІ зі скаргою за результатом розгляду прийнято рішення № 1242/10/25-016 від 18.05.2011 року яким податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000072301, № НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач звернувся з скаргою до ДПА в Полтавській області за результатом розгляду якої прийнято рішення № 1242/10/25-016 від 18.05.2011 року яким податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000072301, № НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Звернувшись з повторною скаргою до ДПА України за результатом якої прийнято рішення №13566/6/25-0115 від 27.07.2011 року яким податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000072301, № НОМЕР_1, рішення ДПА в Полтавській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятих податкових повідомленнь - рішеннь Кременчуцької ОДПІ від 04.03.2011 року № 00000072301, № НОМЕР_1.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи питання правомірності визначення Кременчуцькою ОДПІ податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги направлення № 705/1000705 від 18.02.2011 року, № 833/000833 від 25.02.2011 року та № 868/000868 від 03.03.2011 року, та план - графік проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

Досліджуючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень Кременчуцькою ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення: п.5.1 п.5.2 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 335/94 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 371996,75 грн., п.п. 1.32 ст.1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість № 167/97- ВР від 03.04.1997 року в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 297597 грн., а саме відсутні товарно - транспортні накладні на транспортування зернопродукції та відсутність контрагента ПП Агрокомелеватор за місцезнаходженням, основних засобів, персоналу, технічних засобів , а від так договори украдені з даним підприємством завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки не били спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" 20.02.2006 року зареєстроване державним реєстраторм Глобинської районної державної адміністрації у Полтавській області та взято на податковий облік Глобинським відділенням Кременчуцької ОДПІ.

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100246105.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до укладених договорів між ТОВ "Глобинський елеватор" (надалі - покупець) та ПП Агрокомелеватор (надалі - постачальник) постачальник зобов'язується поставити зернопродукти, а покупець прийняти і оплатити товар.

В матеріалах справи наявний договір №139 від 07 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 12,770 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 50696,90 грн., що підтверджується накладною №25 від 07.10.2010 року, податковою накладною від 07.10.2010 року, платіжним дорученням № 1884 від 12.10.2010 року, накладними, складськими квитанціями на зерно ( № 2488, 2487, 2489), договір № 140 від 07 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 78,289 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 310807,33 грн. , що підтверджується накладною № 24 від 07.10.2010 року, податковою накладною від 07.10.2010 року, платіжним дорученням, накладними (№ 2, 3, 4, 207, 211,142, 200, 203, 205, 204, 206, 207, 208, 211, 213, 214, 215, 216, 217,222, 223) складськими квитанціями на зерно ( № 2459, 2404, 2406, 2393, 2414, 2433. 2438, 2435, 2453, 2465, 2507, 2486), договір № 142 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 10,562 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 41931,14 грн. , що підтверджується накладною № 27 від 08.10.2010 року, податковою накладною від 08.10.2010 року, платіжним дорученням № 1880 від 12.10.2010 року, довіреністю №21, накладною №1, складськими квитанціями на зерно ( № 2492,2494), договір № 143 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості11,205 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 44483,85 грн., що підтверджується накладною №28 від 08.10.2010 року, податковою накладною від 08.10.2010року, платіжним дорученням № 1881, довіреністю, накладними (№ 3,4, 6), складськими квитанціями на зерно ( № 2496, 2495, 2497), договір № 144 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 14,664 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 21966,67 грн. , що підтверджується накладною №26 від 08.10.2010 року податковою накладною від 08.10.2010року, платіжним дорученням № 1882, довіреністю, накладною № 1,складськими квитанціями на зерно (№2513,2498, 2515), договір № 145 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 2,205 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 8753,85 грн., що підтверджується накладною №30 від 08.10.2010 року, податковою накладною від 08.10.2010 року, платіжним дорученням № 1883, довіреністю, накладною № 1,складськими квитанціями на зерно (№ 2536, 2538), договір № 146 від 08 жовтня 2010 року про поставку соняшника в кількості 60,163 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 238847,11 грн., що підтверджується накладною №29 від 08.10.2010 року, податковою накладною від 08.10.2010 року, платіжним дорученням № 1885 від 12 жовтня 2010 року, довіреністю, накладною № 1,209,210,218, 220, 219, 221, 226 складськими квитанціями на зерно (№ 2534, 2458, 2461,2499, 2512, 2526, 2535 ), договір № 160 від 15 жовтня 2010 року про поставку кукурудзи в кількості 99,491 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 157195,78 грн., що підтверджується накладною № 36 від 15.10.2010 року, податковою накладною від 15.10.2010 року, платіжним дорученням № 1975, довіреністями, накладною № 1, 2, складськими квитанціями на зерно (№ 2602, 2599, 2600, 2601, 2598, 2597, 2596, 2655), договір № 161 від 15 жовтня 2010 року про поставку кукурудзи в кількості 133,527 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 210972,66 грн., що підтверджується накладною № 37 від 15.10.2010 року, податковою накладною від 15.10.2010 року, платіжним дорученням № 1974, довіреністями, накладними (№ 118, 121, 128, 129, 130, 212, 224,232, 228, 231, 239, 5, 6, 254, ) складськими квитанціями на зерно (№ 2604, 2345, 2348, 2466, 2519, 2545, 2562, 2574, 2612, 2655 ), договір № 163 від 18 жовтня 2010 року про поставку кукурудзи в кількості 48,077 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 75961,66 грн., що підтверджується накладною № 40 від 18.10.2010 року, податковою накладною від 18.10.2010 року, платіжним дорученням № 1976, довіреністю, накладними (№ 113,265, 267, 261, 264, 270, 272, )складськими квитанціями на зерно (№ 2326, 2632, 2627, 2641, 2625), № 166 від 21 жовтня 2011 року, про поставку соняшника в кількості 147,162 тн. на загальну вартість включаючи ПДВ 623966,88 грн. , що підтверджується накладною № 41 від 21.10.2010 року , податковою накладною, складськими квитанціями на зерно (№ 2671,2529, 2526, 2549, 2546, 2547, 2548, 2559, 2570, 2576, 2573, 2617, 2618, 2611, 2619, 2630, 2626, 2631, 2672), довіреністю №24, накладними (№ 225, 227,229, 230, 234, 235, 233, 236, 237,1, 2, 3, 4, 252, 256, 259, 295, 257,258, 262, 263, 266, 260).

Слід зазначити, що договорами поставки не передбачено здійснення перевезення позивачем сільськогосподарської продукції, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, елеватор приймає продукцію у себе на складах, що підтверджується складськими квитанціями на зерно та договором № 77 від 26 липня 2010 року складського зберігання сільськогосподарської продукції, додаткова угода.

Дана сільськогосподарська продукція була реалізована ТОВ "Кернел - Трейд" відповідно до договору № П-1220/17/11 від 06.10.2010 року, № П-1688/17/11 від 04.10.2010 року, № П-2022/17/11 від 21.10.2010 року та підтверджується видатковими накладними, та податковими накладними, що наявні в матеріалах справи.

Дана сільськогосподарська продукція була реалізована ТОВ "Кернел - Трейд" відповідно до договору № П-1220/17/11 від 06.10.2010 року та підтверджується видатковими накладними, та податковими накладними, що наявні в матеріалах справи.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168/97-ВР) визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Згідно п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

У відповідності до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону № 168/97-ВР, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, позивачем надані всі документи на підтвердження реальності укладених договорів поставки та документи на підтвердження використання товару у своїй господарській діяльності.

Слід зазначити, що на момент укладання договорів на придбання підприємством сільськогосподарської продукції ПП Агрокомелеватор зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується витягом та було зареєстроване як платник ПДВ.

Щодо посилання в акті перевірки на те, що договори укладені з договори украдені з ПП Агрокомелеватор завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, судом не беруться судом до уваги зважаючи на наступне.

Згідно ч.ч. 1,3,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правочин не стає автоматично нікчемним, а може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.

Кременчуцькою ОДПІ в судовому засіданні не доведено, що договори поставки, укладені між позивачем та ПП Агрокомелеватор суперечать чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам тобто порушують публічний порядок.

Слід зазначити, що з акту перевірки не вбачається які саме документи первинної документації відсутні у позивача та які не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", доказів визнання договорів поставки не дійсними, чи інших обґрунтованих пояснень та доказів щодо зазначеного порушення податковим органом суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Глобинський елеватор до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 0000072301/511 від 04 березня 2011 року та № 0000082301/512 від 04 березня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 серпня 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко