Постанова № 50903809, 15.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3414/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Мекенченко М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до положень статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Зазначив, що заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виникла за 2012 рік, І квартал 2013 року та складає 4 989 грн. 46 коп.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (чинного з 01.01.2011 року, далі - Закон № 2464), з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку як платник єдиного внеску в пенсійних органах 01.01.2011 року, що підтверджується довідкою позивача /а. с. 6/.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010, № 21-5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Інструкція), платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п. 3.4 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Розмір страхового внеску встановлено статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" в розмірі 34,7%.

Відповідно до частин 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно частини 2, 3 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464 визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання даної норми ОСОБА_1 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві винесено вимоги про сплату боргу № Ф-1126 від 08.05.2013 року на суму 4 649 грн. 46 коп., № Ф-1126 від 06 березня 2013 року на суму 3 455 грн. 43 коп., які направлено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Також, пенсійним органом прийняті рішення про застосування штрафних санкцій № 4315 від 27 травня 2013 року на суму 170 грн. та № 4316 від 27 травня 2013 року на суму 170 грн. /а. с. 8-9/.

Доказів оскарження відповідачем зазначених вимог до суду не надано.

Разом з тим, відповідач обовязку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, І квартал 2013 року в сумі 4 989 грн. 46 коп. не виконав. Відтак, сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, І квартал 2013 року становить 4 989 грн. 46 коп., що підтверджується витягом з картки особового рахунку платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, яка обрала спрощену систему оподаткування, 34,7% /а. с. 7/.

Пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає недоїмку як суму єдиного внеску, своєчасно не нараховану та/або не сплачену у строки, встановлені цим Законом.

За приписами пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04 липня 2013 року органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 4 989 грн. 46 коп.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (ідентифікаційний код 22529735) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 989 (чотири дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 46 (сорок шість) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2015 року.

СуддяР.І. Молодецький