Постанова № 50902199, 18.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

18 березня 2013 року справа № 814/319/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність 02/553 від 20.07.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №7229/9/10-00 від 25.10.2012 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "ЗАНГАС-НГС", вул. Мала Морська, 34/3, м. Миколаїв,54017

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

провизнання неправомірними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013р. № НОМЕР_1, від 11.01.2013р. № НОМЕР_2, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби при винесенні податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2013 р. №0000050231.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2013 р. №0000040231.

5. Відшкодувати судові витрати в сумі 2294 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУна користь Приватного акціонерного товариства "ЗАНГАС-НГС" (код ЄДРПОУ 20919780).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 березня 2013 року справа № 814/319/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність 02/553 від 20.07.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №7229/9/10-00 від 25.10.2012 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "ЗАНГАС-НГС", вул. Мала Морська, 34/3, м. Миколаїв,54017

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

провизнання неправомірними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013р. № НОМЕР_1, від 11.01.2013р. № НОМЕР_2, В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонеррне товариство "ЗАНГАС - НГС" було подано до суду позов до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі- ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.01.2013 року №0000050231 про донарахування податку на додану вартість, №0000040231 про донарахування податку на прибуток, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем при проведенні перевірки, за результатами якої винесено дане рішення, належно не досліджено факт реальності господарської операції вчиненої між ним та його контрагентами ПБП "Український нафтопродукт", ТОВ "Інтехліс", ПП "Екоблоккрим".

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав, відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, виклавши свої заперечення у письмовому вигляді.

Проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, суд дійшов наступного.

ДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ "ЗАНГАС - НГС" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПБП "Український нафтопродукт" за березень 2011року, ТОВ "Інтехліс" за квітень, травень 2011року, ПП "Екоблоккрим" за грудень 2011року, за результатами якої винесено оскаржувані повідомлення - рішення.

Актом перевірки встановлено - ПАТ "ЗАНГАС - НГС" сформовано податковий кредит з ПДВ у т.ч. за рахунок відображення операцій з ПБП "Український нафтопродукт" за березень 2011року в сумі 202 433,99 грн., ТОВ "Інтехліс" за квітень 2011 року в сумі 93240 грн., травень 2011року в сумі 122100 грн. ( вказані суми за квітень, травень 2011року відображені в складі податкового кредиту за жовтень 2011року), ПП "Екоблоккрим" за грудень 2011року в сумі 75 109, 34 грн.

В акті перевірки ДПІ зроблено висновок про неправомірність формування податкового кредиту на вказану суму.

Зазначено, що ПБП "Український нафтопродукт" протягом перевіряємого періоду мав взаємовідносини з ТОВ "Суг - Восток", згідно акту перевірки ТОВ "Суг - Восток" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.12.2009року по 07.02.2012року основними постачальниками ТОВ "Суг - Восток" були ТОВ "Вел Траст", ТОВ "Вінкап", ПП "Домінант індастріал" по яким встановлено факт неможливості реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської операції. Операції з постачання та отримання товарів ПБП "Український нафтопродукт" по взаємовідносинам з ТОВ "Суг - Восток" за березень 2011р. не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "Вигодонабувача", яким є ПАТ "ЗАНГАС - НГС".

Зазначено, що ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС отримано акт ДПІ у Фрунзенському районі про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Інтехліс" щодо документального підтвердження відносин з платниками податків і зборів ПП "Український центр проблем екології", ТОВ "ЕН ВЕ КА ГРУПП", ТОВ ПБП "МТС" , за результатами аналізу документів загальна чисельність працюючих ПП "Український центр проблем екології" складає 1 особа, не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань". Усі операції купівлі - продажу товарів, робіт, послуг ПП "Український центр проблем екології" є нікчемними, а отже і з позивачем.

Зазначено, що ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від ДПІ у м.Керчі АРК ДПС отримано акт перевірки ПП "Екоблоккрим" за грудень 2011року, яким встановлено, що основні засоби у ПП "Екоблоккрим" відсутні, нарахування амортизації відсутнє, нематеріальні активи відсутні, штатна чисельність - 4 особи, за юридичною адресою підприємство відсутнє, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів. Враховуючи викладене угода з позивачем має ознаки нікчемності.

ДПІ також, посилаючись на вищевикладене, було зроблено висновок про порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п. 5.3.9, п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 134.1.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток.

Такі висновки суд вважає хибними та такими, що не ґрунтуються на законодавстві, а оскаржувані повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

З акту перевірки ПАТ "ЗАНГАС - НГС", складеного ДПІ, матеріалів справи вбачається, що на підтвердження права на податковий кредит та віднесення до валових витрат позивачем були надані належні документи відповідно до вимог чинного законодавства. Виписано податкові накладні як доказ отримання послуг та надано докази списання коштів з банківського рахунку, надано угоди, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, товаротранспортні накладні, іншу первинну документацію що підтверджує відносини з ПБП "Український нафтопродукт", ТОВ "Інтехліс", ПП "Екоблоккрим", що не заперечується ДПІ як при розгляді даної справи так і при проведенні перевірки.

В акті перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки документи - первинні бухгалтерські документи та податкові накладні - не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

В акті перевірки та поясненнях відповідача відсутні відомості, що контрагенти позивача - ПБП "Український нафтопродукт", ТОВ "Інтехліс", ПП "Екоблоккрим не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що у вказаний час зазначені підприємства були ліквідовані у встановленому порядку, установчі документи вказаного підприємства були визнані недійсними, державну реєстрацію анульовано тощо.

Отже наявні у матеріалах справи первинні бухгалтерські документів та податкові накладні є належними доказами по справі.

Обґрунтування своєї позиції та законності оскаржуваного повідомлення - рішення відповідач ґрунтує на сумнівності в реальності господарської операції між позивачем та ПБП "Український нафтопродукт", ТОВ "Інтехліс", ПП "Екоблоккрим", з підстав, що вже були зазначені вище. Та суд прийшов до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про нікчемність укладених позивачем з ПБП "Український нафтопродукт", ТОВ "Інтехліс", ПП "Екоблоккрим" угод, так як наявні у матеріалах справи документи, не можуть бути розглянуті як належні докази протиправності укладених з позивачем угод з вказаними підприємствами і обґрунтованості нарахування податку на додану вартість з наступних підстав.

Доводом у підтримку своєї правової позиції при зменшенні податкового кредиту по відносинам позивача з ПБП "Український нафтопродукт", ТОВ "Інтерхліс" відповідач посилається на проведений аналіз фінансово-господарської постачальників цих контрагентів позивача з якими позивач ніколи не мав ніяких правовідносин.

Та, слід зазначити, що юридична відповідальність за порушення податкового законодавства має індивідуальний характер та жодна особа не може нести відповідальність за дії іншої особи, оскільки жодна норма діючого законодавства не встановлює такої можливості.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому відповідачем безпідставно не прийнято до уваги, що позивач не має права витребовувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак і щодо відсутності у діях позивача порушень норм чинного податкового законодавства.

Що стосується, доводів відповідача стосовно, неможливості фактичного здійснення ПАТ "ЗАНГАС - НГС" господарських операцій з ПП "Екоблоккрим" через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутністю за юридичною адресою, суд ставиться до них критично оскільки вони спростовуються первинними документами бухгалтерської та фінансової звітності дослідженими судом під час розгляду справи.

Крім того неправомірними є посилання Відповідача на нереальність здійсненої господарської операції, враховуючи положення ч.2 ст. 215 Цивільного колексу України, згідно яких недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Доводи відповідача щодо нереальності господарської операції не є підставою для визнання правочину нікчемним, оскільки в акті перевірки не вказано, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочин, вчинений між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з цим суд звертає увагу, що в акті відсутні докази, які б підтверджували що договори, які було укладено між позивачем та ПБП "Український нафтопродукт", ТОВ "Інтехліс", ПП "Екоблоккрим" визнано судом недійсними.

Отже, відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваних повідомлень-рішень, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, визнав вищезазначені договори, укладені між позивачем - з одної сторони та "Український нафтопродукт", ТОВ "Інтехліс", ПП "Екоблоккрим" - з другої сторони, недійсними.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч.2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд зазначає, що відповідачем не було доведено, що в результаті укладання між позивачем та його вищезазначеним контрагентом і виконання договору було порушено публічний порядок, встановлений в державі. У суду також відсутні підстави вважати, що укладений правочин суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди та в силу ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України є нікчемними.

Поміж цим, відповідачем не надано до суду жодних відомостей щодо порушення кримінальних справ за фактом фіктивного підприємництва.

Разом з тим, відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже наявні у матеріалах справи документів на підтвердження реальності операції та податкові накладні є належними доказами по справі.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представником відповідача не доведена належним чином правомірність та законність оскаржуваних повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби при винесенні податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2013 р. №0000050231.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2013 р. №0000040231.

5. Відшкодувати судові витрати в сумі 2294 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУна користь Приватного акціонерного товариства "ЗАНГАС-НГС" (код ЄДРПОУ 20919780).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна

Повний текст постанови складено 22.03.2013 р.