Постанова № 50901919, 08.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08.07.2015 р. № 814/1155/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, вул. Гагаріна, 126,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300

доЖовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, ' вул. Торгова, 63-а,Миколаїв,54050

прозобовязання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1В.) звернулась до суду з позовом до Жовтневою обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, Жовтнева ОДПІ) з вимогою зобовязати жовтневу ОДПІ відкликати податкову від 25.02.2015 року за №609/25.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем в порушення норм діючого законодавства винесено податкову вимогу, оскільки у позивача відсутнє узгоджене грошове зобовязання.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими з підстав викладених у письмових запереченнях.

Справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Жовтневою ОДПІ 10.03.2015 року на підставі п.59.1 ст. кодексу України вручено ОСОБА_1 податкову вимогу №609-25 віл 25.02.2015 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 6 283,20грн.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначила, що у неї відсутній податковий борг, а тому у позивача відсутні підстави для прийняття податкової вимоги.

Однак, під час розгляду справи судом встановлено, що зазначена сума податкового боргу виникла на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2012 року №141165/28- 32, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 6 800,00грн., в звязку з порушенням позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зазначене рішення прийнято Регіональним управлінням Департаменту з питань контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби в Миколаївській області, в звязку з порушенням відповідачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до п. 2 Положення про Департамент контролю за виробництво та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України бід 13.10.2011р. №1289 (далі - Положення №1289), Департамент контролю з; виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України і реалізує державну політику сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері.

Підпунктом 6.15. п.6 Положення №1289 визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань застосовує у випадках, передбачених законом, фінансові санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Отже, зазначені норми законодавства передбачають застосування фінансових санкцій органом, який видав ліцензію. Ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1 була видана Регіональним управлінням Департаменту з питань контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби в Миколаївській області.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2012 року №141165/28- 32, яким застосовано штраф в розмірі 6 800,00грн. було оскаржене позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року по справі №2а-4386/12/1470 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, рішення про застосування фінансових санкцій від 12.03.2012 року №141165/28-32 скасовано.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року по справі №2а-4386/12/1470 апеляційну скаргу ГУ Міндоходів у Миколаївській області задоволено, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року скасовано та прийнято про справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абз. 4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Згідно з ч. З ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2012 року №141165/28-32 є узгодженим, в звязку з чим відповідачем на підставі п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України виставлено позивачеві податкову вимогу №609-25 від 25.02.2015 року.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.2.3 Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платника податків, затвердженого Наказом Міністерством доходів і зборів України і 10.20.3 року №576, податкова вимога формується органами доходів і зборів зі місцем обліку платника податків, якщо платник податків не сплатив суми податкового зобовязання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встанови єн і Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного додатку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.

Згідно з п. 2.3 зазначеного вище порядку, протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну і фінансова і санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобовязання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, у звязку з тим, що відповідачем не сплачено узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, Жовтневою ОДПІ правомірно сформовано та вручено ОСОБА_1 податкову вимогу №609-25 від 25.02.2015 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, який є субєктом владних повноважень, повністю довів свою позицію суду та надав обґрунтовані письмові пояснення щодо правомірності своїх дій.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич