Постанова № 5089599, 14.10.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2009 року Справа № 2а-25549/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Лустіній Т.В.,

за участю сторін:

прокурора Майбороди О.О.,

представника позивач: не з'явився,

представника відповідача: Зоріної О.М., Вараки І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2009 року прокурор Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 4492, 32 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Відокремлений підрозділ «Луганськвуглепостачання» не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Державного підприємства «Луганськвугілля» з 15.07.2003 року та зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Луганському міському центрі зайнятості за № 120118798.

Згідно поданого звіту «Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» за 1 півріччя 2009 року, Відокремлений підрозділ «Луганськвуглепостачання» ДП «Луганськвугілля» має прострочену заборгованість (недоїмку) по сплаті страхових внесків у розмірі 4492, 32 грн.

Просив суд стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» на користь Луганського міського центру зайнятості недоїмку зі страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 4492, 32 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні позовній заяві.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

Представник відповідача Зоріна О.М. у судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, надавши відзив на позовну заяву, зазначила, що заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 4492, 32 грн. виникла не з вини підприємства, а з причин того, що розрахунки з фондами проводяться централізовано державним підприємством, а кошти, які виділяються з державного бюджету надходять виключно на заробітну плату. Крім того, вказала, що на даний час підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Представник відповідача Варака І.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, підтримав відзив, зазначивши, що заборгованість виникла не з вини підприємства, а з причин того, що розрахунки з фондами проводяться централізовано державним підприємством, а кошти, які виділяються з державного бюджету надходять виключно на заробітну плату. Крім того, вказав, що на даний час підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач - Відокремлений підрозділ «Луганськвуглепостачання» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстроване платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з 15.07.2003 року (арк.. справи № 5).

Згідно із п.1 ст. 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Пунктом 2 вказаної статті передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, до повноважень яких належить, зокрема, здійснення обліку та ведення реєстру платників страхових внесків; проведення збору страхових внесків; контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533 (із змінами та доповненнями) та Пунктів 5.1, 5.2, 5.6, 5.7 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходжень до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» № 2213 -111 від 11.01.2001 року.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.38 цього Закону передбачено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Судом встановлено, що сума простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 4492, 32 грн. до цього часу відповідачем не сплачена.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (вул.. Лермонтова, 1в, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 32473323, р/р 2600833384767, в ЛЦВ «Промінвестбанк», м. Луганськ на користь Луганського міського центру зайнятості ( вул.. 50-річчя утворення СРСР, 22-б, м. Луганськ; р/р 37170971900003, код платежу 50040100, одержувач: УДК в м. Луганську, код 24046582, банк: ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013) заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 4492 (чотири тисячі чотириста дев'яносто дві) гривні 32 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 16 жовтня 2009 року.

Суддя