Ухвала суду № 50892590, 22.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/17191/15-ц

Провадження № 2/760/7386/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 вересня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

15.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в період шлюбу сторонами було придбане рухоме і нерухоме майно на суму 1 501 644 грн. згідно з додатком № 2. У додатку № 2 позивач перерахував спірне майно та вказав його вартість. Однак, позивач не визначив індивідуальні ознаки майна для його ідентифікації, не обґрунтував з яких міркувань він виходив, визначаючи його вартість, не зазначив докази на підтвердження того, що це майно було придбане у шлюбі та докази його вартості.

З переліку майна випливає, що до об'єктів спільної сумісної власності входить «загородній дім», однак позивач не вказав його адресу, не зазначив про правовстановлюючі документи, що позбавляє суд можливості визначити підсудність даного спору відповідно до статті 114 ЦПК.

Крім того, зміст позовної заяви чітко не викладений, оскільки позивач не визначився з можливими варіантами поділу спільного майна.

У позовній заяві позивач не зазначив ціну позову відповідно до статті 80 ЦПК.

Частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про поділ майна, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином позивачеві належить визначити ціну позову та в залежності від цього оплатити судовий збір у відповідному розмірі.

Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви, її копій та копій документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 120, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко