Ухвала суду № 50890665, 22.09.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10763/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про звільнення з під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звільнення з під арешту.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що вона (заява) подана з порушенням правил підсудності, а тому підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду, виходячи з наступних підстав.

Так стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції…

Відповідно до ст.ст. 107, 109 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивача та доданих до неї документів, останні звертаючись із нею до Подільського районного суду м. Києва та вважаючи, що вона підсудна йому, обґрунтовують це тим, що місцезнаходженням відповідача є адреса: АДРЕСА_1, однак з твердженнями позивача про можливість застосування до його позову положень ст. 109 ЦПК України погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Мною встановлено, що чинним цивільно-процесуальним законодавством України крім загальної підсудності справ, визначено також їх виключну підсудність.

Так зокрема частина перша статті 114 ЦПК визначає, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 своєї Постанови № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивача та доданих до неї документів, предметом спору між сторонами є звільнення з під арешту квартири АДРЕСА_2.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що позов позивача є нічим іншим як позовом, що виник з приводу нерухомого майна (квартири), а тому щодо його підсудності підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

Мною ж встановлено, що місцезнаходження квартири АДРЕСА_2, територіально не відноситься до юрисдикції Подільського районного суду м. Києва, оскільки знаходиться на адміністративній території Святошинського району м. Києва, у зв'язку з чим дана позовна заява не може бути підсудна Подільському районному суду м. Києва.

Стаття 115 ЦПК України визначає, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Крім того, необхідність повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з непідсудністю справи цьому суду, визначена в п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

З врахуванням викладеного приходжу до висновку про доведеність необхідності повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду у зв'язку з порушенням останнім правил виключної підсудності, а також вважаю за необхідне звернути увагу позивача на ту обставину, що арешт, з під якого він просить звільнити квартиру АДРЕСА_2, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року вже скасовано в порядку визначеному ст. 154 ЦПК України.

Крім того, оскільки суд прийшов до висновку, що дана справа не підсудна Подільському районному суду м. Києва, позивачу в силу п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», підлягає поверненню сплачена останнім сума судового збору в розмірі 243, 60 грн.

На підставі викладеного, п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», керуючись ст.ст. 3, 11, 107, 110, 109, 114, 115, 118, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про звільнення з під арешту, повернути позивачу для пред'явлення до належного суду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» судовий збір в розмірі 243, 60 грн., сплачений відповідно до Платіжного доручення № 3011 від 25.08.2015 року на р/р 31213206700008, МФО 820019, код 37975298 ГУ ДКСУ у м. Києві.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко