Постанова № 5087383, 24.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-26023/08 Головуючий у першій інстанції: Кошик А.Ю.

Доповідач: Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ізмайлової Т.Л.

суддів Романчук О.М., Шостака О.О.

при секретарі Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 03.06.2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними, -

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Галімпекс-Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас» звернулося до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомленьрішень від 19.07.2007 року № 0004222300/0, № 0004212300/0, від 03.12.2007 року № 00044422300/2, № 00044412300/2.

Постановою Господарського суду Київської області від 03.06.2008 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Бородянському районі Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПА у Київській області та ДПІ у Бородянському районі Київської області було здійснено виїзну планову комплексну перевірку ВАТ «Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас» щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року. За результатами перевірки складено акт № 286/23-00310551 від 09.07.2007 року. На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийняте повідомлення-рішення № 0004222300/0, № 000421300/0 від 19.07.2007 року про податкові зобов`язання: 1) із податку на прибуток підприємств на загальну суму 159220 грн., в тому числі основний платіж 106147,00 грн. та штрафна санкція в розмірі 53073 грн.; 2) із податку на додану вартість на загальну суму 88357,5 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 58905 грн. та штрафна санкція в розмірі 29452,5 грн.

Не погоджуючись з винесеними повідомленнями-рішеннями, позивач направив до ДПІ у Бородянському районі Київської області первинну скаргу.

За результатами розгляду скарги вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна скарга без задоволення.

Однак, ВАТ «Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас» направив повторну скаргу до ДПА у Київській області, якою було прийнято рішення про результати розгляду скарги від 03.12.2007 року №2089/10/25-1074/809, згідно з яким зазначені вище податкові повідомлення-рішення були частково скасовані та прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 03.12.2007 року № 00044422300/2, № 00044412300/2 про податкові зобов`язання: 1) із податку на прибуток підприємств на загальну суму 120963 грн., в тому числі основний платіж 77384 грн. та штрафна санкція в розмірі 43579 грн.; 2) із податку на додану вартість на загальну суму 57663 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 38442 грн. та штрафна санкція в розмірі 19221 грн.

Не погоджуючись з вище вказаними винесеними повідомленнями-рішеннями, позивач направив до ДПА України другу повторну скаргу.

За результатами розгляду скарги було прийняте рішення від 13.02.2008 року № 1205/6/25-115 за яким оскаржені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками Господарського суду Київської області з огляду на наступне.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем безпідставно донараховано податкові зобов`язання суми з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Колегія суддів не може погодитися, з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас» (виконавець) уклало з ТОВ «Галімпекс Склодзеркальний завод» (замовник) договір від 08.10.2001 року № 1/к та додаткову угоду від 02.01.2004 року №1, згідно з якими виконавець зобовязується виконати роботу переробки давальницької сировини у готову продукцію, а замовник зобовязується прийняти готову продукцію і оплатити виконану роботу.

Відповідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2006 року позивач мав заборгованість перед замовником ТОВ «Галімпекс Склодзеркальний завод» отриману давальницьку сировину, вартість якої становить 87593,44 грн.

Згідно п.4.1 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, згідно якого валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 1. 23 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 року № 268/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно наданими товарами (роботами, послугами) є: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, що надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, так як підприємство не дотримало вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки залишок давальницької сировини є безоплатно виданим товаром, то станом на 01.03.2006 року у виконавця ТОВ «Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас» виникає валовий дохід в сумі 87593,44 грн., який не відображено в податкових деклараціях по податку на прибуток за 1-й квартал 2006 року та відповідно не визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість.

Відповідно п.1.32 ст. 1 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон), господарська діяльність будь-яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.п.4.1.3. п. 4.1. ст. 4 Закону, валовий доход включає доходи від операцій, передбачених ст. 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. ст. 7 Закону доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт і послуг) повязаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на датутакого продажу.

Згідно п.п. 1.20.1. ст. 1 Закону, звичайною вважається ціна товарів (робіт і послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, якщо продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг)

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 04.03.1998 року №с 169/98-ВР, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в звязку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції, про те, що відповідач не зазначив в акті перевірки обставин, які б дозволяли зробити висновок, що відпускні ціни позивача не відповідають визначенню терміну «справедлива ринкова ціна», оскільки відповідачем під час перевірки зроблено розрахунок звичайної ціни з урахуванням умов договору та встановлено порушення позивачем п.п.4.1.3. п. 4.1. ст. 4, п.п.7.4.1. ст. 7, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу від продажу готової продукції, а також податку на додану вартість.

Згідно п.п. 11.3.1.п.11.3.ст 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.3.1.п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт( послуг) платником податку.

Що стосується заниження валового доходу за 3-й квартал 2005 року в сумі 66500 грн. та податку на додану вартість за вересень 2005 року в сумі 13300 грн. то колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу помилкового перерахування коштів, оскільки на розрахунковий рахунок позивача 20.09.2005 року від ТОВ «Галімпекс-Склодзеркальний завод» надійшли кошти в сумі 79800 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 13300 грн. за послуги по переробці давальницької сировини згідно договору № 1 від 04.01.2001 року і дана операція в податковому обліку не відображена. Крім того, в той же день позивачем кошти в сумі 79800 грн. було перераховано ТОВ «Галімпекс-фабрика ялинкових прикрас» в оплату за ялинкові прикраси, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Згідно п.п. 8.1.4.п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування, зокрема, витрати на придбання, ремонт, реконструкцію модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. Невиробничі фонди це капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що позивачем порушені вимоги п.п. 8.1.4. п. 8.1. ст.. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» так як не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на законних підставах, а тому постанова Господарського суду Київської області від 03.06.2008 року підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 198, 202 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, має право скасувати її та прийняти нову. Підставами для скасування постанови суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 03.06.2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 03.06.2008 року скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.09.2009 року.