Рішення № 50873303, 20.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6484/15 Головуючий 1-ї інстанції - Ольховський Є.Б.

Справа № 642/529/2015 Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Бездітко В.М.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (надалі - ПАТ «ВТБ Банк» або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1(відповідач-1), ОСОБА_2(відповідач-2), в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на їх користь заборгованість за кредитним договором №R53700430419B (далі - Кредитний договір) від 01.06.2013року в сумі 101 899,46грн., яка станом на 20.06.2014року складається:

* Борг за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних:

- поточної заборгованості за кредитом 82 609,31грн.;

- простроченої заборгованості за кредитом 4 607,61грн.;

- інфляційні витрати 221,76грн.;

- 3% (відсотка) річних 17,89грн.;

* Борг за відсотками і комісією з урахуванням індексу інфляції та 3% річних 10 889,02грн.:

- простроченої заборгованості за відсотками і комісією 10 340,94грн.;. - інфляційні витрати 507,55грн.;

- 3% (відсотка) річних 40,53грн.;

* Пеня за несвоєчасне повернення відсотків, кредиту та комісії 3 553,87грн.

Окрім того, просили стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 018,99грн.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 01 червня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 100 000,00грн., зі сплатою 24% річних, строком до 01.06.2017року, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісійну винагороду на умовах передбачених цим договором. У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 01 червня 2013 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №R53700430419В-П1. Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, внаслідок чого за ним утворилася вищевказана заборгованість.

Відповідач-2 ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати припиненим договір поруки №R53700430419В-П1 від 01.06.2013року з тих підстав, що позичальник кредиту ОСОБА_1 - її син помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадщину після нього ніхто не прийняв.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник ПАТ «ВТБ Банк» - Росоловський Р.М. заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Вимоги зустрічного позову не визнав, вказуючи на їх безпідставність та надуманість.

Представник відповідача-2 ОСОБА_2 - ОСОБА_5 проти задоволення позову ПАТ «ВТБ Банк» заперечував і просив задовольнити вимоги зустрічного позову, вважаючи їх законними.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17 липня 2015 року в позові ПАТ «ВТБ Банк» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано припиненим договір поруки №R53700430419В-П1 від 01.06.2013року, укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «ВТБ Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» задовольнити в повному обсязі, а в зустрічному позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до положень ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України умовами обґрунтованості рішення є повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, та відповідність висновків суду, викладеним у рішенні, обставинам справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд повинен встановити всі юридичні факти, які згідно з нормами права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи певних дій.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ПАТ «ВТБ Банк» та задовольняючи вимоги зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку зі смертю позичальника кредитних коштів ОСОБА_1 та відсутністю осіб, які прийняли після нього спадщину, тобто нового боржника, договір поруки припинився, а тому відсутні підстави для стягнення з поручителя заборгованості по кредиту.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без з'ясування всіх обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

Судовим розглядом встановлено, що 01 червня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 100 000,00грн., зі сплатою 24% річних, строком до 01.06.2017року, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісійну винагороду на умовах передбачених цим договором.

Як визначено у ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 01 червня 2013 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №R53700430419В-П1, відповідно до умов якого поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов'язань позичальника.

Позичальник кредитних коштів ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором виконував не належним чином, внаслідок чого станом на 20.06.2014року за ним утворилася заборгованість по сплаті кредитних сум в розмірі 101 699,46грн.

Так, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Нормами ст.1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

Матеріали справи свідчать проте, що Банком на адресу відповідача ОСОБА_1 18.07.2014року направлялася письмова вимога про добровільне погашення заборгованості по сплаті сум за кредитом, яка була отримана 30.07.2014року відповідачем-2 ОСОБА_2 (поручителем) (а.с.22-23).

Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, відповідач ОСОБА_1 помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с 56).

Після смерті ОСОБА_1, його мати - відповідач-2 ОСОБА_2 продовжила погашення кредиту, сплативши Банку в жовтні 2014року - 2 640,00грн., у листопаді 2014року - 2 000,00грн. у грудні 2014року - 2 000,00грн., в січні 2015року - 400,00грн., що підтверджується відповідними платіжними квитанціями (а.с.57-58).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.1 та ч.2 ст.554 ЦК України).

Статтею 559 ЦК України визначені підстави припинення поруки.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Сторони в договорі поруки на підставі чинного законодавства та ч.2 ст.252 ЦК України визначили термін дії договору поруки шляхом вказівки на подію, яка має неминуче настати, а саме - до повного виконання позичальником або поручителем зобов'язання по Кредитному договору.

Строк виконання зобов'язань за кредитним договором визначено - до 01.06.2017року, тобто строк виконання ще не сплинув. Заборгованість по кредиту нарахована станом на - 20.06.2014року, тобто за період до смерті позичальника ОСОБА_1 Письмова вимога про дострокове погашення заборгованості отримана відповідачем ОСОБА_2 - 30.07.2014року, а вже 27.01.2015року Банк звернувся до суду з цим позовом до суду, тобто до сплину встановленого законом шестимісячного строку.

Що стосується п.1.5 договору поруки, то цим пунктом сторони передбачили, що «поручитель надає згоду на забезпечення виконання зобов'язання новим боржником за Кредитним договором у випадку заміни боржника за Кредитним договором (переведення боргу за Кредитним договором) зокрема у разі смерті Позичальника». В даному випадку зміни боржника або переведення боргу на іншу особу не відбулося, оскільки спадкоємці померлого боржника ОСОБА_1 - мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_8 відмовилися від прийняття спадщини, подавши до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини. Від інших осіб заяв про прийняття спадщини не надходило, у зв'язку з чим свідоцтва на спадщину нікому не видавалось (а.с.96 - відповідь 2-ї Харківської державної нотаріальної контори).

Оскільки зобов'язання за Кредитним договором поручителем не виконано, тому підстав вважати договір Поруки припиненим не можна.

Згідно п.п.3),4) ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.307ч.1п.2), 309ч.1п.п.3),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 липня 2015 року скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченко/вул. Пушкіна, будинок №8/26, п/р35197000900, в ПАТ «ВТБ Банк», Код банку 321767, код ЄДРПОУ 14359319, Свідоцтво платника ПДВ 100133875, ІПН 143593126655) заборгованість за кредитним договором №R53700430419B від 01.06.2013року в сумі 101 899,46грн. та судовий збір в розмірі 1 018,99грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -