Ухвала суду № 50871165, 17.09.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/4370/15-ц

Провадження № 2/463/1910/15

У Х В А Л А

С У Д О В О Г О З А С І Д А Н Н Я

17 вересня 2015 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Грицка Р.Р.,

при секретарі - Козак М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Туристична фірма «Нова Європа» про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої просить накласти арешт на грошові кошти та все нерухоме майно, які належать відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Туристична фірма «Нова Європа», а також обмежити право виїзду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за межі України, шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

Дану заяву обґрунтовує тим, що відповідачі не виконують своїх зобовязань за кредитним договором № KF 42046 від 22.10.2007 року, є недобросовісним боржниками і мають намір відчужити майно, яке їм належить.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної заяви слід відмовити з наступних підстав.

Так, представником позивача не вказано жодних обґрунтованих причин у звязку з якими потрібно забезпечити позов; не обґрунтовано необхідності застосування такого виду забезпечення позову; крім того, необґрунтовано співмірності заходів забезпечення позову про застосування яких він просить та не зазначено на яке саме майно і які грошові кошти відповідачів необхідно накласти арешт.

Керуючись ст.ст.151-153, 168 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду про відмову у задоволенні заяви не перешкоджає повторному її заявленню з інших підстав.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ч.2 ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя Грицко Р.Р.