Постанова № 5086643, 19.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2009 № 9/64

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання

представників сторін:

позивача: Горбач С.Ф. (ліквідатор банкрута арбітражний керуючий, ліцензія

Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ від 12.01.07

№ 158496);

відповідача: Лисенко А.М. (дов. від 16.10.09 б/н);

третя особа: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємтва "Птахофабрика Носівська"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2009

у справі № 9/64 (суддя

за позовом Виробничо-наукового об’єднання птахівничої

промисловості "Укрптахопром"

до Колективного сільськогосподарського

підприємтва "Птахофабрика Носівська"

третя особа без самостійних вимог на

стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство

"Укрексімбанк"

про розірвання договору та стягнення 129137,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.08.09 позовні вимоги задоволено повністю.

Розірвано договір від 02.10.95 № 63-8-287 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995р. у зв’язку з банкрутством позивача.

Стягнуто з Колективного сільськогосподарського підприємства "Птахофабрика "Носівська" (далі-відповідач) на користь Виробничо - наукового об’єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" (далі-позивач) 73037,87грн. заборгованості ( по відсотках, за соєвий шрот та по платежах за обслуговування кредиту за 2006-2008р.р.), 4301, 70грн. пені, 5112, 69грн. 7% штрафу, 2191, 15грн. річних з розрахунку 3%, а також 44494, 29грн. платежів (по відсотках, за соєвий шрот та платежів за обслуговування кредиту за 2009-2010 р.р. у зв’язку з достроковим розірванням договору), 1376, 37грн. держмита та 315грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Скарга мотивована тим, що КСП “Птахофабрика Носівська” було створене в 1996 році. Статут, затверджений Носівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 13.03.96, не містить положень про реорганізацію попереднього суб’єкта господарювання та перехід майнових прав та обов’язків. В апеляційній скарзі зазначено, що новостворене підприємство зареєстроване у ЄДРПОУ 22.03.96, отже КСП “Птахофабрика Носівська” не може відповідати за борги птахофабрики “Носівська”, з якою укладався договір у 1995 році.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що станом на 01.10.09 згідно з даними бухгалтерського обліку АТ “Укрексімбанк” заборгованість ВНО “Укрптахопром” перед державним бюджетом складає 25086838, 70 дол. США.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.10.95 між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості “Укрптахопром” та Колективним сільськогосподарським підприємством “Птахофабрика”Носівська” було укладено договір № 63-8-287 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95.

Відповідач у справі є правонаступником Птахофабрики “Новівська”, про що свідчить підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків по сплаті заборгованості за договором від 02.10.95 № 63-8-287 та копії банківських виписок, що підтверджують часткове погашення відповідачем заборгованості по вказаному вище договору.

Факт отримання відповідачем від позивача 99,5 т соєвого шроту на суму 24600,93 дол. США підтверджується квитанціями про прийом вантажу № 34102134, № 34102620 та повідомленнями від 29.11.95 № 7730 та від 05.12.95 № 8090.

Вказані вище факти, правонаступництва відповідачем особи, яка уклала договір, одержання соєвого шроту, часткового погашення відповідачем заборгованості по укладеному договору, встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.05.03 у справі № 8/91 за участю тих же сторін, що й у даній справі

З договору № 63-8-287 від 02.10.95р. та додатку №3 до нього вбачається, що відповідач мав сплачувати на протязі 15 років згідно графіка платежі, які включають погашення щорічно у 2006р., 2007р., 2008р., 2009р., 2010р. - по 2733,44 дол. США основного боргу, у 2006р. - 546,69 дол. США відсотків по кредиту, 16,40 дол. США платежів Укрексімбанку за обслуговування кредиту, у 2007р. 437,35 дол. США відсотків по кредиту, 15,85 дол. США платежів Укрексімбанку за обслуговування кредиту, у 2008р. 328,01 дол. США відсотків по кредиту, 15,31 дол. США платежів Укрексімбанку за обслуговування кредиту, у 2009р. - 218,76 дол. США відсотків по кредиту, 14,76 дол. США платежів Укрексімбанку за обслуговування кредиту, у 2010р.- 109,34 дол. США відсотків по кредиту, 14,21 дол. США платежів Укрексімбанку за обслуговування кредиту.

Згідно з п. 3.3 договору від 02.10.95 № 63-8-287 перерахування здійснюються у національній валюті на рахунок позивача. Позивач зобов’язується конвертувати одержані кошти і своєчасно перераховувати Укрексімбанку долари США згідно кредитній угоді.

Оскільки конкретна дата розрахунку відповідачем не визначена, а договірними зобов’язаннями визначено лише рік платежу, то такий платіж мав сплачуватись у строк до 31 грудня. Отже, позивачем правомірно у межах строків позовної давності заявлено вимоги про стягнення заборгованості за 2006, 2007 та 2008 роки.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно розрахунку позивача з застосуванням офіційного курсу валют НБУ на час подання позову, заборгованість відповідача по платі за шрот, відсотках банку та платежах за обслуговування кредиту становила 73037,87грн.. ( 9559,93 дол. США * 7,64 грн.).

В пункті 4.2 договору від 02.10.95 № 63-8-287 зазначено, що відповідач сплачує пеню позивачу за прострочку платежів у розмірі 0,5% за кожний день від суми несплаченої заборгованості. Позивач має право разом з Укрексімбанком прийняти додаткові юридичні санкції згідно чинного законодавства України, враховуючи договір про заставу майна.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов’язання, а тому з нього підлягає стягненню пеня, три проценти річних та штраф.

Оскільки позивач перебуває у стадії ліквідації у зв’язку з банкрутством, правомірними та такими, що відповідають ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, є його вимоги щодо дострокового розірвання договору від 02.10.05 № 63-8-287 та вимоги щодо сплати передбачених на 2009 та 2010 роки платежів, оскільки у відповідності до ст. ст. 22, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з визнанням боржника банкрутом ліквідаційна процедура банкрута призначається строком до 12 місяців, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, а строк виконання зобов’язань вважається таким, що настав.

Отже, позовні вимоги щодо дострокового розірвання договору від 02.10.05 № 63-8-287 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95 та про стягнення платежів, які мав відповідач сплатити за 2009 і 2010 роки у загальній сумі 44494,29грн., що еквівалентно 5823,86 дол. США за курсом НБУ на час звернення до суду, підлягають задоволенню.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.09 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.09 у справі №9/64 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи №9/64 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя

Судді

22.10.09 (відправлено)