Ухвала суду № 50863852, 17.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/8253/14-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

у кримінальному провадженні №12014080080002644 від 17.07.2014 р.

щодо ОСОБА_1

17 вересня 2015 року місто Запоріжжя

№ пр. 11-кп/778/1390/15

Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:

Шпоньки В.П.- доповідача і головуючого, Булейко О.Л., Дадашевої С.В.,

за участі -

секретаря судового засідання Вечеренка Євгена Медатовича,

прокурора Сєвальнєва Олексія Анатолійовича,

потерпілого ОСОБА_5,

адвоката ОСОБА_6 - представника потерпілого ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_7 - захисника ОСОБА_1,

за апеляційними скаргами -

прокурора прокуратури Шевченківського районного суду міста Запоріжжя - Стольник Ірини Анатоліївни,

адвоката Жижи Андрія Олександровича,

здійснив судове провадження в суді апеляційної інстанції з перегляду вироку Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_1 (головуючий в суді 1 інст. - суддя Артемова Л.Г., судді Зарютін П.В., Наумов О.О., справа №336/8253/14-к, провадження №1-кп/336/28/2015).

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд установив:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Запорізькій області, Оріхівському районі, селі Кірово, одруженого, пенсіонера, інваліді 3 групи, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

засуджено за ч.2 ст.15 і ч.1 ст.115 КК України на 7 років позбавлення волі.

Початок строку відбування засудженому ОСОБА_1 обчислено з моменту приведення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили мірою запобіжного заходу ОСОБА_1 обрано домашній арешт.

Із засудженого стягнуто на користь:

держави 786 грн. 24 коп. судових витрат;

потерпілого 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Питання про речові докази вирішені вироком відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Згідно з вироком:

16 липня 2014 року, біля гуртожитку, яке розташоване в приміщенні АДРЕСА_2, у стані алкогольного сп'яніння, на грунті раптово виниклих особистих неприязнених стосунків, з метою вбивства ОСОБА_5, ОСОБА_1, кухонним ножем наніс йому один удар в область грудної клітини зліва. Ножовим пораненням потерпілому спричинені пошкодження міжреберних судин з пораненням лівого жирового доважку і лівого шлуночка серця з утворенням гематоми в цих частинах зі скупченням крові в порожнинах лівого шлуночка серця і плевральній.

Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин ним не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме завдяки вчасно наданій потерпілому медичній допомозі у медичному закладі.

В апеляційних скаргах:

прокурор просить вирок місцевого суду скасувати за м'якістю призначеного покарання обвинуваченому і ухвалити новий, яким йому призначити 8 років позбавлення волі з посиланням на те, що він «... не розкаявся ... вину визнав частково і намагався орган досудового слідства і суд ввести в оману щодо фактичних обставин справи. ... моральну шкоду у розмірі 50000 грн. ... не відшкодовано»;

адвокат стверджує про побиття потерпілим обвинуваченого, який перевищив межі необхідної оборони і наніс один удар ножем в життєво важливий орган - серце. Просить змінити вирок, перекваліфікувати дії обвинуваченого на ч.2 ст.15 і ст.118 КК України, призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

При здійсненні апеляційного розгляду:

в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 27 серпня 2015 року судом було задоволено клопотання сторін, потерпілому і обвинуваченому надано час для врегулювання цивільно-правових відносин, які виникли між ними у зв'язку з кримінальним правопорушенням;

в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 17 вересня 2015 року -

задоволено клопотання обвинуваченого і захисника і до матеріалів судового провадження долучені докази відшкодування шкоди обвинуваченим потерпілому у розмірі 75000 гривень (включаючи невідшкодований раніше залишок матеріальної шкоди);

прокурор Сєвальнєв О.А. відмовився від підтримання апеляційної скарги прокурора Стольник І.А., знайшов кваліфікацію дій обвинуваченого правильною і просив вирок залишити без зміни;

потерпілий і його представник стверджують про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, але просять про пом'якшення покарання обвинуваченому до непов'язаного з позбавлення волі;

обвинувачений і захисник - у разі залишення апеляційним судом кваліфікації дій обвинуваченого незмінною, просять про застосування статтей 66, 69, 75 КК України і звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком. Обвинувачений щиро кається у вчиненому.

За наслідками розгляду здійсненого провадження в суді апеляційної інстанції суд залишає апеляційну скаргу прокурора Стольник І.А. без задоволення і вбачає підстави до часткового задоволення апеляційної скарги адвоката Жижі А.О. виходячи з такого.

Згідно з статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вирок щодо ОСОБА_1 в частині правової оцінки його дій таким вимогам процесуального закону відповідає.

Показання потерпілого в судовому засіданні суду першої інстанції про знаходження його у середньому ступеню алкогольного сп'яніння і вчинення дій по припиненню конфлікту біля гуртожитку за участю обвинуваченого, нанесення останньому ним удару рукою, а через деякий час отримання від дій обвинуваченого зі словами «вб'ю» ножового поранення, - об'єктивно погоджуються з показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ін.

З цією сукупністю доказів умисних дій обвинуваченого направлених на позбавлення життя потерпілого також погоджуються:

дані протоколів огляду місця події, слідчих експериментів, огляду вилучених двох ножів з місця проживання обвинуваченого, один з яких ним і було використано як знаряддя злочину, висновками судово-медичних експертів щодо механізму і локалізації ножового поранення тощо.

Спростовуючи твердження обвинуваченого і захисника про вчинення останнім закінченого замаху на вбивство при перевищенні меж необхідної оборони суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги правову позицію з цих питань Верховного Суду України, зокрема, викладену у Постанові Верховного Суду України від 30.10.2014 року №5-29кс14.

За матеріалами провадження, яке розглядається судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що спрямування ножа у груди із м'язовим зусиллям є саме дією спрямованою на вбивство, чого не міг не усвідомлювати у силу свого віку та розвитку ОСОБА_1 При чому він наносив удар стоячи прямо перед потерпілим, приблизився до потерпілого, оминувши перешкоду у вигляді лавки, і тому не можна вважати, що удар нанесений навмання та випадково і з перевищенням меж необхідної оборони.

Обговорюючи питання справедливості призначеного покарання обвинуваченому суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Не встановлення місцевим судом обставин, які пом'якшують покарання у відповідності до правил ст. 66 КК України, не означає їх дійсну відсутність. Встановлений цією правою нормою їх перелік не є вичерпним за виписами її частини другої. Тому, до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 апеляційний суд відносить: інвалідність обвинуваченого, принесення ним вибачень потерпілому, повне і добровільне відшкодування потерпілому матеріальної шкоди станом на 17 вересня 2015 року, повне і добровільне відшкодування потерпілому моральної шкоди у розмірі, визначеному місцевим судом у вироку та щире, у зв'язку з цим, каяття обвинуваченого за шкоду, спричинену здоров'ю потерпілого.

Відповідно до ст.69 КК України, сукупність цих обставин, які пом'якшують покарання з урахуванням встановлених місцевим судом позитивних даних про особу обвинуваченого до і після кримінального правопорушення, - є підставами до призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини першої статті 115 КК України.

З урахуванням правильно встановленої судом першої інстанції обставини, яка обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, виключається можливість звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання з іспитовим строком, про що просили суд апеляційної інстанції потерпілий, обвинувачений і захисник. Ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим у стані алкогольного сп'яніння, виключає більш повне врахування думки потерпілого щодо пом'якшення обвинуваченому покарання до непов'язаного з позбавлення волі. На вимогу ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 372, 376, 404, 405, 407, 409, 418, 426 КПК України апеляційний суд ухвалив:

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Стольник Ірини Анатоліївни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Жижи Андрія Олександровича задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_1 змінити:

із застосуванням ст.69 КК України ОСОБА_14 строк позбавлення волі знизити до 4 років.

В решті вирок залишити без зміни.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його оголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його оголошення.

Судді:

Шпонька В.П. Булейко О.Л. Дадашева С.В.