Постанова № 50863682, 09.09.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №33/778/331/14Головуючий у 1-й інстанції Шудрик А.А.Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 рокум. Запоріжжя

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області Дутов О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2014 року в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не працює, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2014 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, визнано винною в скоєнні нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 36,54 грн.

Як зазначено в постанові, 22.06.2014 року о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2 керувала транспортним засобом іноземного виробництва, без номерних знаків в м. Оріхів з явними ознаками алкогольного спяніння (почервоніння очей та обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовилася в присутності свідків, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 013027.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оскаржуючи постанову судді в частині визнання її винною у вчинені адміністративного правопорушення, посилається на її необґрунтованість в частині призначеного адміністративного стягнення, через його суворість та невмотивованість. При цьому вказує, що судом не було враховано, що вона є пенсіонером за віком та має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому не може сплатити штраф. Тому просить постанову судді в частині призначеного їй адміністративного стягнення змінити, призначивши стягнення у вигляді громадських робіт.

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу та просила змінивши постанову судді, призначити їй адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Виходячи з вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи зазначених вимог закону не виконав.

Так, виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 013027 від 22.06.2014 року, які визнані судом доведеними і покладені в основу постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, остання керувала транспортним засобом іноземного виробництва, без номерних знаків в м. Оріхів з явними ознаками алкогольного спяніння (почервоніння очей та обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовилася в присутності свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.2).

Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.

Частиною 3 наведеної вище статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоровя.

Згідно пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) «водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоровя».

Виходячи з пункту 8 вказаного Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоровя уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки спяніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України 09 вересня 2009 року № 400/666, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за № 931/16947 (далі Інструкція) «у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан спяніння проводиться в найближчому закладі охорони здоровя, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 КУпАП».

Таким чином, ураховуючи наведене відмова особи від проходження такого огляду, як обєктивна ознака правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП може мати місце лише при наявності двох її ознак, а саме відмови особи від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу і у відповідному закладі охорони здоровя.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_2 в засіданні апеляційної інстанції, останній працівниками ДПС пропонувалося пройти огляд лише у медичному закладі, при цьому проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу їй не пропонувалося.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 і ОСОБА_4, вони були свідками того, що в їх присутності ОСОБА_2 відмовилась пройти медичний огляд в медичних закладах (а.с.3).

Аналізуючи наведені докази, суд апеляційної інстанції не може визнати такими, що безперечно доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки працівниками ДПС проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки ними ОСОБА_2 не пропонувалося, обґрунтованих підозр наявності у останній ознак спяніння в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді не наведено.

Не можуть слугувати доказами вини ОСОБА_2 у відмові від проходження у встановленому порядку огляду на стан спяніння і пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, оскільки вони в свою чергу лише підтверджують той факт, що ОСОБА_2 пропонувалося пройти огляд лише у медичному закладі (медичний огляд).

Наведені обставини вказують на те, що працівниками ДПС було порушено встановлений порядок огляду на стан спяніння ОСОБА_2, а тому відмова останньої в аспекті обєктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не може бути визнана необґрунтованою.

За таких обставин, достовірні, допустимі докази, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень скасувати, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити у звязку з відсутністю в діях останньої складу зазначеного правопорушення.

Постанова апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО.М. Дутов