У Х В А Л А
15 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
Судді-доповідачаКоротких О.А.,Суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до ДПІ про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення,
в с т а н о в и л а:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 червня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, залишив без змін.
Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права що, на думку заявника, підтверджується рішеннями касаційного суду від 15 грудня 2014 року (К/9991/64158/11).
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем було перераховано у визначений законодавством строк єдиний внесок за 2011 рік, повністю.
Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 грудня 2014 року, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що операція з продажу фізичною особою цінного паперу для цілей Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є операцією з інвестиційним активом, позитивна різниця між доходом від якого та його вартість є інвестиційним прибутком такої фізичної особи оподаткування якого здійснюється у порядку визначеному пунктом 9.6 статті дев'ять цього Закону.
Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року.
Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: І.Л. Самсін О.О. Терлецький
Судове рішення № 50862296, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 15.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/5498/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: