Ухвала суду № 50861365, 15.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

15 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Кривенди О.В., Гриціва М.І.,-

розглянувши заяву Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції та Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України постановою від 29 травня 2015 року скасував постанову та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року скасував в частині оплати вимушеного прогулу позивача та направив в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті зазначену постанову суду першої інстанції та ухвалу цього суду від 1 серпня 2013 року залишив без змін.

Не погодившись із зазначеною постановою суду касаційної інстанції, Інспекція подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року, 10 лютого та 9 квітня 2015 року (справи №№ К/800/49677/13, К/800/57235/14, К/800/57586/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області та Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за заявою Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: О.В. Кривенда М.І. Гриців