Вирок № 5084179, 08.02.2008, Апеляційний суд Житомирської області

Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2008 року

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ткаченка В.Л.

судді Єрещенка A.M.

народних засідателів: Олексієнка В.М. ,

Проценка B.C., Фоміної І.І.

при секретарі Кашенко Л.М.

з участю прокурора Шкіль С. С.

адвокатів ОСОБА_4,

ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця міста Коростеня Житомирської обл., громадянина України, росіянина, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, несудимого в силу ст. 89 ЮС України, до затримання проживавшого в АДРЕСА_1

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця міста Коростеня Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня, шлюб розірваний - сину 15 років, працюючого землекопом цеху ритуальних послуг Коростенського виробничо-господарського підприємства (КВГП), військовозобов'язаного, строкову військову службу не проходившого, несудимого в силу ст. 89 КК України, до затримання проживаючого в АДРЕСА_2, -

Справа № 1-13 2008 р.

2

 обох у вчиненні злочину, передбаченого п.п.7, 12, 4.2 ст. 115 КК України

ВСТАНОВИВ:

6 червня 2007 року, біля 7 год. ранку, в м. Коростень Житомирської області, біля "бесідки", що розташована в центрі внутрішнього двору, оточеного багатоповерховими будинками №12, № 14, № 16 вулиці Мельника та будинком № 67 "а" вул. Карла Маркса, був виявлений труп громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, який до настання смерті проживав за адресою: АДРЕСА_3.

(Протокол огляду місця події, план-схема, фототаблиця - а.с. 7-22).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №252 - прчиною смерті ОСОБА_6 стала механічна асфіксія від здавлення органів шиї твердим тупим предметом (а.с. 258-259).

Проведеним по справі досудовим і судовим слідством доведено, що 5 червня 2007 року, біля 22 години, неподалік будинків №№12-16 по вулиці Мельника в м. Коростені, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, за попередньою змовою групою осіб, з хілуганських мотивів вчинили умисне вбивство потерпілого ОСОБА_63а наступних обставин.

5 червня 2007 року, близько 22години, мешканець центральної частини міста Коростеня - ОСОБА_6 випадково, за збігом обставин свого особистого життя, знаходився у мікрорайоні "Черемушки". Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_6 підійшов до гурту раніш незнайомих йому мешканців зазначеного мікрорайону, які перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжували вживати спиртні напої в "бесідці", яка розташована в центрі внутрішнього двору багатоповерхових будинків №№12, 14, 16 вулиці Мельника.

Для мешканців зазначених будинків "бесідка" придбала сумнозвісну репутацію, як місця постійного збору осіб, схильних до зловживання спиртними напоями та порушення громадського порядку (подання слідчого згідно ст. 231 КПК України - а.с. ЗЗ 1).

ОСОБА_6 підійшов до раніш йому незнайомих присутніх: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - і, діставши 10 гривень, запропонував їм придбати для спільного розпиття горілку.

Зазначені присутні погодились на таку пропозицію. Під час спільного вживання принесених спиртних напоїв підсудний ОСОБА_2, в силу свого рознузданого егоїзму, пов'язаного з неповагою до особистості і людської гідності, байдужого відношення до громадських інтересів, нехтування законами і правилами поведінки, діючи з прямим умислом образливого ставлення до самих присутніх - почав демонстративно, поруч з "бесідкою", у не відведеному для цього місці, спрявляти свої природні потреби.

3

Потерпілий ОСОБА_6, в присутності залишившихся в "бесідці" осіб, обурився і зробив зауваження ОСОБА_2, який із хуліганських спонукань, бажаючи у присутності зазначених осіб проявити свою реакцію на малозначний привід - як отримання зауваження - загострив відносини з раніше невідомим йому ОСОБА_6

ОСОБА_2 відвів ОСОБА_6 від столу і поряд з "бесідкою", продовжуючи хуліганські дії, в присутності ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 почав наносити удари руками по тілу ОСОБА_6 3а те, що потерпілий обгрунтовано вказав на його негідну поведінку. ОСОБА_6 спробував чинити опір, що більш розлютило ОСОБА_2, який, продовжуючи хуліганські дії, збив з ніг ОСОБА_6, і, коли потерпілий впав на спину - ОСОБА_2 насів йому на живіт і став душити з метою вбивства із хуліганських мотивів. Для цього ОСОБА_2 зумів, долаючи постійний опір потерпілого, висмикнути зі штанів потерпілого шкіряний пас і накинути його на шию потерпілого, але ОСОБА_6 продовжував чинити опір.

Тоді ОСОБА_2, маючи мету реалізовувати злочинний намір, запропонував ОСОБА_1 прийняти участь в умисному вбивстві ОСОБА_6 та виконати хоча б частину обсягу дій, необхідних для подолання опору, -потримати ноги потерпілого.

При цьому, ОСОБА_2 продовжував душити потерпілого.

ОСОБА_1, як очевидець початку хуліганських дій ОСОБА_2, усвідомлював динаміку розвитку події та послідовність дій підсудного ОСОБА_2, направлених на вбивство потерпілого з хуліганських мотивів.

Нехтуючи встановленим у суспільстві порядком, прагнучи продемонструвати грубу силу, керуючись почуттям хибної співдружності, підсудний ОСОБА_1, будучи об'єднаним з підсудним ОСОБА_2 єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб ОСОБА_2 зміг скористатися таким станом і заподіяти потерпілому смерть - схопив потерпілого за ноги і став їх утримувати.

В цей час підсудний ОСОБА_2, сидячи зверху, в районі живота-грудей, вагою свого тіла утримував потерпілого спиною до землі, а руками з пасом стискував шию потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_6 продовжував чинити активний фізичний опір.

Підсудний ОСОБА_2 знесилився під час боротьби, але, діючи умисно, з метою доведення до кінця спільного злочинного наміру, запропонував підсудному ОСОБА_1 добити потерпілого.

Підсудний ОСОБА_2, будучи об'єднаним єдиним умислом з підсудним ОСОБА_1, з метою надання можливості ОСОБА_1 заподіяти потерпілому смерть - продовжував сидіти зверху на тілі потерпілого, а підсудний ОСОБА_1 покинув тримати ноги потерпілого, підійшов до голови потерпілого і, взявшись за пасок, який вже знаходився на шиї ОСОБА_8

4

зі значною силою стиснув його і, утримуючи деякий час на шиї потерпілого - з силою протягнув по землі лежачого на спині потерпілого разом з утримуючим підсудним ОСОБА_2 Таким чином, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, спільно діючи з хуліганських мотивів, вчинили умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді садна подовженої форми по передній поверхні шиї з переходом на праву передньо-бокову поверхню горизонтальної направленості, яке йде на рівні верхньої та середньої частини шиї в проекції щитовидного хряща, зникає поступово по лівій боковій поверхні шиї; крововиливів в м'які тканини шиї, гортані і щитовидного хряща; переломів під'язичної кістки і щитовидного хряща, загально-асфіксичних ознак (крововиливи під вісцеральну плевру легенів, крововилив під епікард; емфізема легенів; набряк головного мозку, повнокров'я судин внутрішніх органів, рідка кров в порожнині серця і кровоносних судинах). Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок механічної асфікції від здавлення шиї тупим твердим предметом (а.с. 258-259, висновок експерта № 252).

В ході досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину по пред'явленому обвинуваченню не визнав і в судовому засіданні ствердив, що від його дій не могла настати смерть потерпілого ОСОБА_6

Підсудний ОСОБА_2 не заперечував тому, що 5 червня 2007 року, близько 22 години, в місті Коростені, під час вживання спиртних напоїв в "бесідці", до їх компанії прийшов ОСОБА_6, не заперечував, що саме після того, як він справив свої природні потреби, між ним та ОСОБА_6 виникла суперечка, яка перейшла в обопільну бійку.

Після обміну рівнозначними ударами вирішили примиритися. Коли потиснули руки на примирення і він (ОСОБА_2) відвернувся, то отримав від ОСОБА_6 сильний удар по потилиці, і тоді знову почалася між ним (ОСОБА_2) і ОСОБА_6 бійка. Підсудний ОСОБА_2 не заперечував в суді, що саме він повалив ОСОБА_6 і був зверху. Однак не зміг піднятися, бо ОСОБА_6 його тримав.

Пару разів торсонув ОСОБА_6 об землю, звільнив руки і надто різко підвівся, коли до них підійшов ОСОБА_1 Відійшов в бік, більш нічого і нікого не бачив. Пішов на світло лампочки під'їзда і прийшов додому. В той день на одязі не мав паса, дій ОСОБА_1 не бачив і не знає, чи був на одязі у ОСОБА_1 будь-який пас.

ОСОБА_2 в суді не заперечував, що під час цієї події всі учасники допускали нецензурну лайку, що в його діях могли бути ознаки хуліганства, однак підсудний заперечував пред'явленому обвинуваченню стосовно своєї участі в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_6, наголосивши, що в нього особисто паса не було, а скористуватися пасом потерпілого він (ОСОБА_2) не міг, оскільки під час боротьби з потерпілим сидів зверху на животі ОСОБА_6, а коли ОСОБА_1 став тримати ноги потерпілому, то зняти пас з штанів потерпілого було більш зручніше ОСОБА_1

5

який, як стверджує і сам ОСОБА_1, тягнув пасом за шию потерпілого. В останньому слові підсудний ОСОБА_2 висунув версію, що ОСОБА_1 його обмовив, помстившись за давнішній картонний борг.

В ході досудового слідства ОСОБА_1 визнавав себе винним частково, в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину, щиро розкаявся і ствердив, що 5 червня 2007 року, близько 21 години, він разом зі знайомими ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вживав спиртні напої в бесідці, яка розташована на подвір'ї будинку № 12 по вулиці Мельника в м. Коростені. До них підійшов незнайомий чоловік. Приєднався до них грати в доміно. В процесі гри ОСОБА_6 (як потім стало відомо прізвище) дав 10 гривень однією купюрою на придбання горілки. Хтось з їх компанії пішов та купив горілку.

Вони розпили цю горілку. ОСОБА_2 відвів ОСОБА_6 від бесідки. Про що вони розмовляли - не чув, а коли звернув увагу, то побачив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 лежать на землі і б'ються. Потім ОСОБА_2 опинився зверху на ОСОБА_6

ОСОБА_1 в суді стверджував, що підійшов до них і бачив, як ОСОБА_2 однією рукою закривав рота потерпілому, а другою тримав шию ОСОБА_6, який лежав спиною до землі, що саме ОСОБА_2 сказав йому (ОСОБА_1) тримати ноги ОСОБА_6, і тому він (ОСОБА_1) почав тримати - сів на ноги потерпілого.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував, що під час вчинення злочину у нього особисто не було паса.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, в частині подальшої участі ОСОБА_2 у вчиненні вбивства потерпілого - змінив свої показання, які він давав на досудовому слідстві, і показав, що робив ОСОБА_2 з потерпілим - не бачив, бо сидів спиною.

Потім він (ОСОБА_1) встав з ніг потерпілого і підійшовши до узголів'я ОСОБА_6, взявся за пасок, який вже був на шиї потерпілого, і потягнув його тіло з-під сидячого зверху ОСОБА_2 Тягнув приблизно дві-три хвилини на відстань 2-3 метра.

Руки ОСОБА_2 в цей момент були на плечах потерпілого.

Коли відтягнув потерпілого, то ОСОБА_2 пішов до бесідки, а він (ОСОБА_1) пішов шукати свої тапки. Потерпілий залишився лежати на землі навзнак, мовчки, і не рухався.

Коли зайшов в бесідку і став розпивати спиртні напої з ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, то ОСОБА_2 вже в бесідці не було.

Підсудний ОСОБА_1 в суді наполягав, що коли він підійшов до узголів'я потерпілого, то пас (ремінь) вже був на шиї ОСОБА_6

Підсудний ОСОБА_1 в суді, після оголошення його показань на досудовому слідстві в тій частині, що саме ОСОБА_2 сказав йому (ОСОБА_1) щоб він додушив цього чоловіка (а.с. 156), не заперечував даним показанням, але посилався на те, що ці показання він дав під тиском працівників міліції.

6

Підсудний ОСОБА_1 в суді не конкретизував, яким чином і хто саме чинив на нього тиск, і подав заяву, що він не наполягає на проведення службової перевірки.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 дала позитивну характеристику своєму померлому сину, що він був добрим, не агресивним. Був одружений, мав сім'ю, але з жінкою розслучився. Від шлюбу залишився 10-річний син. Постійно проживав в АДРЕСА_3. Останній раз бачила сина ОСОБА_12 живим 3 червня 2007 року. 6 червня 2007 року їй зателефонували працівники міліції, які повідомили про смерть сина.

В районі вулиці Мельника у її сина нікого із знайомих не було, окрім жінки на ім'я ОСОБА_13. При яких обставинах вбили її сина, вона особисто не бачила. Стосовно вилученого з місця події паса (ремня) потерпіла ствердила суду, що під час досудового слідства вона впізнала пас, який належав сину по зовнішньому вигляду і пряжці. Як речовий доказ, потерпіла підтвердила його належність і просила суд, при вирішенні питання - знищити цей речовий доказ. Потерпіла також відмовилась подавати цивільний позов. Одночасно потерпіла звернула увагу суду на те, що ОСОБА_2вперше побачила на кладовищі в день поховання її сина. Як потім з'ясувалось, що саме ОСОБА_2, як землекоп ритуальних послуг, копав могилу вбитій ним же людині.

В судових дебатах потерпіла підтримала державного обвинувача стосовно пред'явленого обвинувачення та запропонованої прокурором міри покарання кожному з підсудних.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_11 (померлого 10.12.2007 року) видно, що 5 червня 2007 року, близько 22 години, купивши цигарки він (ОСОБА_11) разом з ОСОБА_9 повернулись до бесідки (АДРЕСА_4) і побачили, що на землі на спині лежить незнайомий чоловік (ОСОБА_6). Біля голови цього чоловіка сиділи ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Вони душили цього чоловіка. Добре бачив, що мотузка була в руках ОСОБА_1. Руки ОСОБА_2 знаходились на тулубі чоловіка, якого ОСОБА_1 душив мотузкою.

Незнайомий чоловік хрипів. Він (свідок ОСОБА_11), почувши хрипіння, злякався і разом з ОСОБА_9, який також стояв поруч і все це бачив - втікли.

ОСОБА_10 також підходив і, побачивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 душать чоловіка - втік.

6 червня 2007 року від працівників міліції йому стало відомо, що біля бесідки виявлено труп чоловіка. Він (свідок ОСОБА_11) відразу ж подумав, що до його смерті причетні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які душили потерпілого (а.с. 142-143).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9, посилаючись на слабку пам'ять, погодились зі своїми показаннями, даними ними на досудовому слідстві, з яких видно, що 5 червня 2007 року, близько 22 години, вони знаходились біля бесідки, яка розташована біля будинків №12, 14 по вул. Мельника в м. Коростені.

7

Так, ОСОБА_10 стверджував, що почув якийсь шум біля бесідки: хтось сварився. Коли зайшов за бесідку, то побачив, що на відстані 2-3 метрів від бесідки на землі лежав незнайомий йому чоловік, потім йому стало відомо, що його прізвище ОСОБА_6. ОСОБА_6 лежав на спині, ОСОБА_1 сидів на животі ОСОБА_8 і кричав на нього. ОСОБА_2 сидів на ногах ОСОБА_8. Він (свідок ОСОБА_10) попросив хлопців припинити сварку, але подумав, що можливо, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 намагаються заставити ОСОБА_8 придбати їм спиртне. Він (свідок ОСОБА_10) сказав, що зараз винесе ще випити, але щоб вони (підсудні) відпустили хлопця. В бесідці знаходилися ОСОБА_9 і ОСОБА_11 (а.с. 144).

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_9 стверджував, що незнайомий чоловік (в подальшому стало відомо - ОСОБА_6) лажав на спині.

ОСОБА_1 держав ОСОБА_8 за голову, а ОСОБА_2 бив його (потерпілого) по голові. Він (свідок ОСОБА_9) спитав, що тут відбувається. ОСОБА_1 сказав, що вони самі розберуться. Відійшов від них і сів в бесідці разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10.

ОСОБА_1 з ОСОБА_2 били ОСОБА_8. ОСОБА_6 також бив ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Ні він (свідок), ні інші присутні в бесідці в бійку не вмішувалися. Коли вони вже допивали пляшку наливки, він (свідок ОСОБА_9) побачив, що в руках у ОСОБА_1 знаходиться ремінь (пасок) і той накинув його на шию ОСОБА_6. ОСОБА_2 в цей час знаходився разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

Не бажаючи більше бути присутнім, разом з ОСОБА_11 пішов до свого будинку. ОСОБА_10 пішов до свого будинку. Не думав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вб'ють ОСОБА_8, думав, що вони (підсудні) його просто лякають (а.с. 146-147).

Після проголошення в судовому засіданні зазначених показань, свідок ОСОБА_9, не заперечивши змісту свого протоколу допита в суді, додатково показав, що перед тим, як вчинити самогубство, свідок ОСОБА_11 підходив до нього і сказав, що коли всі порозходились, він самостійно повернувся до бесідки і, знайшовши там ОСОБА_8 - вбив його, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не причетні до смерті ОСОБА_8. Суд вважає, що версія свідка, щодо причетності свідка ОСОБА_11 до вчиненого вбивства - неспроможна.

Висунуту версію для захисту підсудних спростували самі підсудні. Так, підсудний ОСОБА_2, давши характеристику померлому ОСОБА_11 як фізично-слабкій і психічно не вольовій людині - заперечив версії свідка ОСОБА_9 щодо причетності ОСОБА_11 до вчиненого злочину.

Підсудний ОСОБА_1 підтримав думку підсудного ОСОБА_2 про непричетність ОСОБА_11 до вчиненого злочину і ствердив, що коли ОСОБА_6 3алишався лежати на землі, то ознак життя потерпілий не подавав. Версія не відповідає зібраним і дослідженим в судовому засіданні доказам.

8

Крім того, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні не зміг дати конкретної відповіді учасникам судового розгляду і суду - де, коли, при яких обставинах він зустрічався з ОСОБА_11 перед його самогубством і хто може ще підтвердити про наявність такої розмови.

Відповідно до ч.3 ст. 68 КПК України - не можуть бути доказами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме. Для перевірки мотивів висунення даної версії свідком ОСОБА_9 суд виносить окрему ухвалу.

Аналізуючи версію підсудного ОСОБА_2 стосовно протиправної поведінки потерпілого, який після примирення раптово наніс йому (ОСОБА_2) сильний удар по потилиці - суд вважає її надуманою з метою пом'якшити свою відповідальність за вбивство потерпілого.

Так, під час судово-медичного обстеження ОСОБА_2, яке проводилось 12 червня 2007 року, судмедексперт в розділі обставини справи зазначив:

"Зі слів обстежуваного: Приблизно 9 червня 2007 року на роботі вдарився об хвіртку головою. 5.06.2007 ввечері, коли було вже темно, ОСОБА_6 наносив удари кулаками по всьому тілі. Також освідуваний приблизно 5 разів наносив удари ОСОБА_6 долонними поверхнями рук по всьому тілі, крім обличчя.

Дослідницька частина - В лівій тім'яній ділянці рана неправильно прямокутної форми розміром 35x4 мм.

Дані пошкодження утворились можливо при обставинах та в термін, вказаних обстежуваним" (а.с. 113).

Тобто версія захисту підсудного ОСОБА_2 виникла вже після його обстеження 12.06.2007 р. і не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд вважає необгрунтованими доводи адвоката ОСОБА_4 стосовно невизнання показань ОСОБА_1 при відтворенні обстановки та обставин події (з використанням відеозапису). Як видно зі змісту протокола, у досудового слідства не виникало питань щодо уточнення часу та місця події. Метою перевірки і уточнення результатів допиту ОСОБА_1 досудове слідство мало на увазі з'ясування механізму спричинення тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого (а.с. 192-194 з фототаблицею а.с. 195-196).

Суд визнає допустими, належними і достовірними зазначені показання ОСОБА_1, оскільки вони узгоджуються з показаннями свідків і висновками судово-медичної експертизи стосовно причин смерті та висновком СМЕ № 140 про локалізацію інших тілесних ушкоджень, виявлених на обличчі трупа потерпілого - синця і субкон'юктивального крововиливу лівого ока. саден брові і носу, які утворились незадовго до настання смерті (а.с. 137-138).

Зібрані та досліджені в суді докази в своїй сукупності вказують на доведеність вини підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину, виключають сумніви щодо самообмови, або навмисної обмови співучасника і повністю спростовують версію підсудного ОСОБА_2 про його непричетність до вбивства.

9

Відповідно до свого віку та життєвого досвіду підсудні мали можливість усвідомлювати про загально-людські правила поведінки в громадських місцях.

Допущена нецензурна лайка (наявність якої не зуперечували самі підсудні), гвалт і крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у вечірній час, справляння природніх потреб у не відведених для цього місцях, образливе ставлення до людини, завдання при цьому шкоди її здоров'ю, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом - вказують на наявність у підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 хуліганського мотиву вбивства та виключають наявність інших мотивів, що визначали б поведінку винних.

І хоча смерть потерпілого ОСОБА_6 настала від механічної асфікції здавлення органів шиї пасом, яким підсудний ОСОБА_1 затягнув шию потерпілого - це не знімає з ОСОБА_2 вини у спільному з ОСОБА_1 умисному вбивстві з хуліганських мотивів ОСОБА_6, так як обидва підсудних активно, узгоджено приводили потерпілого у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть.

Згідно висновків судово-психіатричних експертиз №73 5, №73 7 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час вчинення інкримінованого їм злочину в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не знаходились, могли усвідомлювати і керувати своїми діями. В примусових заходах медичного характеру по психічному стану не потребують (а.с. 299-301, 302-303).

Підстав для примусового лікування ОСОБА_2 від хронічного алкоголізму (а.с. 310) згідно до вимог ст. 96 КК України - немає, а ОСОБА_1, згідно акту Д-597, не потребує (а.с. 311).

Оцінивши викладені у вироку докази в їх сукупності, суд вважає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 осудними та винними у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п.п.7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки вони обидва вчинили вбивство потерпілого ОСОБА_6 з хуліганських мотивів за попередньою змовою групою осіб.

їх дії досудовим слідством кваліфіковані правильно.

Дослідженням даних про особи підсудних встановлено, що за місцем проживання обидва характеризуються посередньо. Обидва притягувалися до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 за ст. 206 ч.1 КК України в 1994 р. на один рік позбавлення волі умовно, але був звільнений від покарання на підставі Указу Президента України "Про амністію";

ОСОБА_2 в 1983 р., в Черкасах, за ст. 140 КК України був засуджений до 7 років позбавлення волі, відбував покарання в ВТК посиленого режиму у Донецькій області, звільнився в 1989 році.

До вчинення злочину ОСОБА_1 не працював.

Згідно даних від мами: "мій син добрий чоловік, як тверезий, але якщо п'яний, то починає кричати, він зловживає спиртними напоями, може пити по кілька днів..." (а.с. 221-222).

10

До затримання за вчинений злочин ОСОБА_2 працював. З місця роботи характеризується наступним чином: "працював на посаді землекопа цеху ритуальних послуг з 20 липня 2005 р. Виробничі завдання виконував своєчасно. Іноді виявляв зайву упертість, мали випадки появи на роботі з запахом алкоголю. До колег по роботі відносився ввічливо. Повагою і авторитетом працівників підприємства не користувався" (а.с. 200).

З матеріалів кримінальної справи та по результату її розгляду в суді видно, що саме підсудний ОСОБА_2, як лідер, був ініціатором і активним співучасником особливо тяжкого злочину, мав і має вплив на ОСОБА_1

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 - не встановлені.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 - є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 - суд визнає щире каяття в останньому слові.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 - є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що для виправлення підсудних та попередження нових злочинів, кожному з них необхідно призначити покарання у вигляді тривалого позбавлення волі у межах санкції ст. 115 ч.2 п.7, п.12 КК України.

Цивільний позов по кримінальній справі не заявлявся.

Долучений по справі речовий доказ пас (ремінь) підлягає знищенню, як такий, що втратив цінність.

Відеокасета із записом показань ОСОБА_1 підлягає поверненню в прокуратуру м. Коростеня.

Судові витрати по справі 64 грн. 57 коп., затрачені при виконанні дактилоскопічної експертизи № 166 (а.с. 292), підлягають стягненню з підсудних в дольовому порядку по 32 грн. 29 коп.3 кожного.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обчислювати з 21 вересня 2007 року, з часу їх затримання згідно ст. 115 КПК України як підозрюваних у вчиненні злочину (а.с. 149, 158).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,  суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого п.п.7, 12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити їм покарання:

ОСОБА_2, за ст. 115 ч.2 п.7, п.12 КК України -п'ятнадцять років позбавлення волі;

ОСОБА_1, за ст. 115 ч.2 п.7, п.12 КК України -дванадцять років позбавлення волі.

11

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рахувати з 21 вересня 2007 року, з моменту їх затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - утримання під вартою.

Долучений до справи речовий доказ пас (ремінь) - знищити.

Долучену до справи відеокасету із слідчою дією з ОСОБА_1 - повернути для подальшого користування прокурору міста Коростеня.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на код 25574601, р/р 35229005000096, Банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО - 811039 "За виконання дактилоскопічної експертизи" судові витрати по справі 64 грн.57 коп. в дольовому порядку - з ОСОБА_1 - 32 грн. 29 коп., з ОСОБА_2 - 32 грн. 29 коп.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесено касаційне подання в колегію суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які знаходяться під вартою, в той же строк з моменту вручення кожному копії вироку.