Рішення № 50827424, 22.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7117/15 Справа № 201/14658/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н. В. Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ремеза В.А.

суддів - Свистунової О.В., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря - Видюкової Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 3 червня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по договору банківського вкладу, відсотків та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по договору банківського вкладу, відсотків за вкладом та моральної шкоди, посилаючись на те, що 26.09.2013р. між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» № SAMDN25000738041780, згідно якого він передав Банку грошові кошти у розмірі 50 000грн. згідно платіжного доручення № 2841945001 на депозитний рахунок за процентною ставкою, визначеною умовами договору під 18% річних. строком до 26.09.2014р.

12.08.2014р. він надіслав до Банку повідомлення про розірвання укладеного договору. 12.08.2014р. позивач повторно звернувся з заявою до відповідача про розірвання договору банківського вкладу та повернення грошових коштів однак відповідач відмовився повернути кошти, а тому позивач доповнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просив стягнути 55 237,67грн. заборгованості по договору, з яких 50 000грн. сума вкладу, 5 237,67грн. сума не нарахованих та не виплачених відсотків, 26 132,53грн. - інфляційних витрат, 1 124,22грн. - 3% річних, 2 000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та понесені судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015р. ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по договору банківського вкладу, відсотків за вкладом та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по договору банківського вкладу, відсотків, інфляційних витрат, суд послався на те, що позивачем не було надано суду оригіналів документів на підтвердження доводів викладених у позовній заяві, як не було надано і належних доказів на підтвердження наявності грошових коштів на відповідному банківському рахунку, відкритому на його ім'я в ПАТ КБ «ПриватБанк» на виконання умов укладеного договору, що свідчить про недоведеність позивачем позовних вимог.

Однак з таким висновком погодитись неможна з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 26.09.2013р. між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» № SAMDN25000738041780, згідно якого ОСОБА_2 передав Банку грошові кошти у розмірі 50 000грн., на депозитний рахунок за процентною ставкою, визначеною умовами договору під 18% річних строком до 26.09.2014р., що підтверджується платіжним дорученням № 2841945001 від 26.09.2013р.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

23.09.2014р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання укладеного договору та повернення йому внесених коштів та відсотків за вкладом, однак листом від 29.09.2014р. Банк відмовив йому у поверненні коштів та виплаті відсотків за вкладом.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 10.06.2015р., викладеною у постанові № 6-36цс15, закінчення строку дії договору банківського вкладу і невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, які встановлені договором чи законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином сума вкладу, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 26.09.2013р. по 29.09.2014р. разом з нарахованими відсотками, складає 55 153,43грн., з яких: 50 000грн. сума неповернутого вкладу, 5 153,43грн. сума не нарахованих та не виплачених відсотків за вкладом.

Крім того з відповідача на користь позивача в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України підлягає стягненню індекс інфляції за період з 29.09.2014р. по 03.06.2015р. з розрахунку сума за укладеним договором банківського вкладу 55 153,43грн. * 1,474(індекс інфляції) = 26 285,96грн., а також 3% річних за вказаний період з 29.09.2014р. по 03.06.2015р. складає 1 124,22грн. з розрахунку 55 153,43грн. * 3% * 248 днів.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що в зазначеній частині позовні вимоги ОСОБА_2 в частині повернення суми вкладу, відсотків за користування вкладом, інфляційних підлягають задоволенню, а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Що ж стосується рішення суду в частині відмови позивачу в задоволенні позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення моральної шкоди, то в цій частині колегія суддів вважає, що рішення суду не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно п.4, ч.1, ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Разом тим, укладеним між сторонами договором про банківський вклад відшкодування моральної шкоди у разі порушення умов договору не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди за виниклих між сторонами правовідносин можливе лише за умови, якщо відшкодування такої шкоди передбачено умовами укладеного між сторонами договору, а тому в зазначеній частині рішення суду є законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь підлягають понесені ним судові витрати на сплату судового збору згідно квитанцій на суму 551,55грн. + 243,60грн. + 272,57грн. = 1 067,72грн.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 3 червня 2015р. в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, відсотків за вкладом та в частині повернення судового збору скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» № SAMDN25000738041780 заборгованість на загальну суму 82 563,61грн. яка складається з суми неповернутого вкладу - 50 000грн.; суми не нарахованих та не виплачених відсотків за вкладом - 5 153,43грн., індекс інфляції 26 285,96грн., а також 3% річних - 1 124,22грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 067,72грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: