Ухвала суду № 5081520, 30.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-28157/08 Головуючий у І-ій інстанції: Вовк П.В.

№4/80 (2а-1138/08) Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Малиніна В.В.

суддів: Горбань Т.І., Василенка Я.М.,

при секретарі: Демченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика» до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання нечинною вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року Закрите акціонерне товариство «НВАП «Новогалещинська біофабрика» (далі позивач, ЗАТ «НВАП «Новогалещинська біофабрика») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання нечинною вимоги управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі відповідач, УПФУ в Святошинському районі м. Києва) №43 про сплату боргу на суму 52 938,89 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу в порушення вимог, передбачених п.8.3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. А також, Позивачу не вручались, ні акт про його перевірку, ні повідомлення про порушення ним законодавства зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що передбачено Порядком оформлення результатів документальних перевірок, затвердженого постановою Пенсійного фонду України №6-5 від 21.03.2003р.

Крім того, зазначає, щоухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2008р. було закрито провадження у справі №К-3 7911/06, оскільки було встановлено про відсутність будь-яких вимог та претензій з боку УПФУ у Святошинському районі м. Києва щодо суми заборгованості позивача у даній справі в розмірі 241 228,30 грн., що склалась за період з 01.01.2004р. до 20.03.2007р. Проте відповідачем зазначену заборгованість включено до боргу, на підставі якого сформовано вимогу №43.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2008 рокувідмовлено в задоволені позовних вимог.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відсутність дати винесення вимоги №43, отриманої 29.01.2008р. позивачем, не порушує його охоронюваних законом прав та інтересів.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачзвернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача не зявився, був повідомлений належним чином.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ЗАТ «НВАП «Новогалещинська біофабрика» у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №072586 зареєстроване Святошинською РДА у м. Києві 28.07.2003р., код ЄДРПОУ 32557832 та знаходиться на обліку в УПФУ у Святошинському районі м. Києва.

29.01.2008р. позивач отримав вимогу відповідача №Ю-43 (надалі - вимога №43) про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 31.12.2007р. у розмірі 52 938,89 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення відділення зв'язку про вручення позивачу поштового відправлення та не заперечується сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 07.09.2003 (далі - Закон №1058-ІV), страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Частиною 3 статті 106 згаданого вище Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п.8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція №21-1), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., вимога про сплату недоїмки формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою встановленою законодавством.

Таким чином, з викладеної норми вбачається, що однією із підстав формування недоїмки є облікові дані з карток особових рахунків страхувальників.

Таким чином, доводи позивача про обов'язковість формування вимоги про сплату недоїмки виключно на підставі складеного Акту перевірки є помилковими та такими, що невірно тлумачать норму права, внаслідок чого відсутні підстави для обов'язкового вручення відповідачем акта перевірки та повідомлення позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 31.12.2007р. за позивачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 52 938,89 грн., починаючи з 20.03.2007р., що підтверджується картками особового рахунку позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закон № 1058-ІV за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Абзацом 2 п.10.1. Інструкції встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з матеріалів справи протягом з квітня до грудня 2007 року позивач здійснював обчислення страхових внесків та їх сплату, при цьому сплачені ним суми грошових коштів зараховувалися відповідачем шляхом їх перерозподілу в рахунок сплати недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, у зв'язку з чим коштами, сплаченими позивачем з квітня до грудня 2007 року погашалась недоїмка, що існувала у попередній період, тобто до 20.03.2007р., а після її остаточного погашення сплачені суми зараховувалися в рахунок сплати поточних страхових внесків в порядку їх виникнення, через що залишок несплачених страхових внесків за період з 20.03.2007р. до 31.12.007р. становив 52 938,89 грн.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що наявність заборгованості позивача станом на 31.12.2007р. у розмірі 52 938,89 грн. зі сплати страхових внесків, яка виникла саме за період з 20.03.2007р. до 31.12.2007р., підтверджується доказами наявними в матеріалах справи та встановлена судом першої інстанції, а також те, що зазначення у вимозі періоду виникнення недоїмки, як вимагає позивач, а ні Законом №105 8-ІV, а ні Інструкцією не передбачене, і як наслідок не приймаються до уваги ствердження позивача, по-перше, щодо включення відповідачем наявної заборгованості до 20.03.2007р. до боргу, на підставі якого сформовано вимогу №43, по-друге, обов'язковості зазначення періоду виникнення боргу та посилання на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19.02.2008р., як безпідставні та необґрунтовані.

Колегія суддів враховує те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти и адміністративного позову.

Позивачем не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2008 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика» до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання нечинною вимоги про сплату боргу, залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 05.10.09.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-28157/08 Головуючий у І-ій інстанції: Вовк П.В.

№4/80 (2а-1138/08) Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Малиніна В.В.

суддів: Горбань Т.І., Василенка Я.М.,

при секретарі: Демченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика» до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання нечинною вимоги про сплату боргу, -

Керуючись ст. ст. 160, 195,196,198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2008 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «НВАП «Новогалещинська біофабрика» до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання нечинною вимоги про сплату боргу, залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді