Постанова № 5081489, 16.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-27965/08                                    Головуючий у І-ій інстанції: Добрянська  Я.І.                  № 6/198                                                                                      Суддя-доповідач: Малинін В.В.

 ПОСТАНОВА 

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 вересня  2009 р.                                                                                                  м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

        Головуючого судді:              Малиніна В.В.,

        суддів:                             Василенка  Я.М., Горбань  Т.І.,                                          

        при секретарі:                       Демченко  Т.І.,       

      розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києвіапеляційну скаргу Державної  податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного  адміністративного  суду  м. Києва  від 4 червня 2008 року  у  справі  за  позовом Товариства  з  обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у  Дніпровському  районі м. Києва про  визнання  нечинним  рішення  про  застосування  штрафних (фінансових) санкцій, - 

   В С Т А Н О В И В:

           У лютому 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»  (далі-позивач, ТОВ «Телесистеми України») звернулося до Окружного  адміністративного  суду  м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва(далі-відповідач, ДПІ в Дніпровському районі), в якому просило визнати нечинним рішення відповідача № 0000772350/0 від 30.07.2007 року про  застосування  штрафних (фінансових) санкцій. 

           В обґрунтування  позовних  вимог посилається  на відсутність з  його боку порушень вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення  розрахунків в  іноземній  валюті», оскільки  товари, які  повинні  були надійти на територію України за укладеними  договорами, знаходилися  під  митним  контролем, а  відтак  граничний  термін надходження  товарів  пропущено  ним  не  було.   

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 червня 2008 рокупозовні  вимогиТОВ «Телесистеми України» задоволено  повністю.

Визнано  нечинним  рішення ДПІ в Дніпровському районі № 0000772350/0 від 30.07.2007 року про  застосування штрафних (фінансових) санкцій  на суму 94417,05 грн. 

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною  скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогамматеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що  мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язкуз чим просить скасувати постановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 4 червня 2008 року та постановити нове рішення, яким відмовити  в  задоволенні  вимог, заявлених  позивачем.

           Доводи  апелянта ґрунтуються  на  тому, що позивачем  було порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення  розрахунків в  іноземній  валюті», а його твердження  про  перебування  товарів під  митним  контролем вважає  безпідставним, оскільки пунктом 4 листа ДПА  № 9433/7/22-601  від 11.05.2007 року  передбачено, що при  проведенні податковими  органами  перевірок імпортних  операцій, датою  імпорту, у випадку  ввезення  продукції  на  територію  України, якщо  така  продукція  згідно  із  законодавством України підлягає  митному  оформленню, слід  вважати  дату  завершення оформлення  ВМД.

  Заперечень  на  апеляційну  скаргу  до  суду  не  надходило.

  Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача,  представника відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу  задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – скасувати, виходячи з наступного.

  Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі було отримано інформацію від Першої Київської філії АКБ «Форум» № 1104 від 08.06.2007 р. про виявлення фактів порушень позивачем чинного законодавства за імпортними контрактами від 31.10.2006 р. б/н та від 25.12.2006 р. за № 0008040607050В.

Позивачу у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» був направлений лист за № 7773/10/22-004 від 16.06.2007 р., в якому  пропонувалося надати пояснення стосовно взаєморозрахунків позивача з резидентами по імпортному контракту від 31.10.2006 р. б/н та від 25.12.2006 р. за № 0008040607050В та  надати  документальне  підтвердження  своїх  пояснень протягом десяти днів з дня отримання цього листа.  

19 липня 2007 року ДПІ у Дніпровському районі було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання ним вимог чинного валютного законодавства України по імпортним контрактам від 25.12.2007 р. за № 0008040607050В та від 31.10.2006 р. б/н.

В  ході  проведення  перевірки було встановлено порушення позивачем  вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення  розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, тобто  ненадходження в  законодавчо  встановлені  строки товарів  по  імпортним  контрактам від 31.10.2006 р. б/н та від 25.12.2007 р. за № 0008040607050В.

 За  результатами вказаної  перевірки складено Акт № 3458/22 - 34726705 від 24.07.2007 р., на  підставі якого відповідачем  було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000772350/0 від 30.07.2007 р. та застосовано штрафні санкції у сумі 94 417,05 грн..

Даючи  правову  оцінку  обставинам вказаної  справи, колегія  суддів  вважає  зазначити  наступне.

Частиною четвертою статті 6 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Телесистеми України»були  укладені зовнішньоекономічні контракти від 31.10.2006 року б/н з фірмою «SIEMENS  NETWORKSGmb&Co.KG» (Німеччина) та від 25.12.2006 року № 0008040607050В з фірмою «HUAWEITECH. INVESTMENT  CO.  LTD» (Китай) на  купівлю  товару – телекомунікаційного  обладнання.

 За  умовами  контрактів, на  позивача  покладався обов’язок провести попередню оплату продукції постачальникам, в порядку виконання договору.

 Так, згідно із п.3.2.1  ст.  З  Контракту  з від 25.12.2006р., позивачем здійснено попередню оплату 19.02.2007 року, отже  граничний термін надходження товару становить 20.05.2007. Згідно з авіа накладною від 02.05.2007року товар знаходився під митним контролем з 19.05.2007 року.

Відповідно до ст.  З  Контрактувід 31.10.2006 року, здійснено попередню оплату 09.02.2007, отже граничний термін надходження товару становить 10.05.2007 року. Згідно з міжнародною накладною №1620000012539 товар знаходився під митним контролем з 10.05.2007 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (далі  по  тексту – Закон № 185/94-ВР), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

В силу ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами термінів, передбачених, зокрема статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.  

Як  вбачається  з матеріалів  даної  справи, основною  причиною затримки товарів стало  те, що на час закінчення граничного строку їх надходження, вони перебували під митним  контролем при  їх  ввезенні  на  митну  територію  України.

В  своїх  доводах  відповідач  посилається  на положення  пункту 4  листа ДПА  № 9433/7/22-601  від 11.05.2007 року, в  якому  йде  мова  про те, що  при  проведенні податковими  органами  перевірок імпортних  операцій, датою  імпорту, у випадку  ввезення  продукції  на  територію  України, якщо  така  продукція  згідно  із  законодавством України підлягає  митному  оформленню, слід  вважати  дату  завершення оформлення  ВМД.

Даний лист прийнятий у зв'язку з внесенням змін до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 24 березня 1999 року № 136 та  зареєстрованою в  Міністерстві  юстиції  України 28  травня 1999 року за  №338/3631(далі  по  тексту – Інструкція).

Згідно п.п.1.12. п.1 Інструкції, однією з  підстав  для зняття банком з контролю експортної, імпортної операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути копія оформленої ВМД, засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змінами), у разі втрати резидентом її оригіналу надана на письмовий запит резидента (за наявності інформації про зазначену ВМД у реєстрі ВМД).

Відповідно  до п.15 ч.1 ст.1 Митного  кодексу  України, митний  контроль – сукупність заходів, що  здійснюються  митними  органами з  метою  забезпечення норм  цього  Кодексу, законів  та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Положенням  статті 43 Митного  кодексу  України  передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

 Перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Митний контроль закінчується:

- у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Таким чином, граничним строком відстрочки  поставки  товару при  здійсненні  імпортних  операцій  резидентів, є термін тривалістю 90 календарних  днів, який включає в себе дату  завершення оформлення  вантажно-митної  декларації.

З  підстав вищенаведеного та з урахуванням норм  діючого  законодавства  України, колегія суддів вважає, що у відповідача були наявні підстави для застосування до позивача штрафної санкції на загальну суму 94 417,50 грн., оскільки позивачем було порушено 90-денний термін відстрочки поставки товару на суму здійсненого авансового платежу в розмірі 66999,18 дол. США по контракту № 0008040607050В, укладеного з фірмою «HUAWEITECH. INVESTMENT  CO.  LTD» (Китай)  та в розмірі 224 246,18 дол. США по контракту б/н, укладеного з  фірмою  «SIEMENS  NETWORKSGmb&Co.KG» (Німеччина).

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких  ґрунтуються її вимоги  та  заперечення, крім  випадків, встановлених  статтею 72  КАС  України.

Апелянтом були надані належнідоказина підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скаргиматеріалами справи не спростовуються, а відтак є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та  ухвалення нового  рішення. 

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст.  160, 195, 196, 198, 202, 205, 207  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

            Апеляційну скаргу Державної  податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного  адміністративного суду  м. Києва  від 4 червня 2008 року – задовольнити.     

  ПостановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 4 червня 2008 року– скасувати.

  Прийняти нову постанову, якою у задоволенні  позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському  районі м. Києва про  визнання  нечинним  рішення  про  застосування  штрафних (фінансових) санкцій – відмовити  повністю.

           Матеріали справи повернути доОкружного адміністративного суду м. Києва.

           Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий : 

Судді:

Повний текст постанови  складено та підписано- 21.09.09.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-27965/08                                    Головуючий у І-ій інстанції: Добрянська  Я.І.                  № 6/198                                                                                      Суддя-доповідач: Малинін В.В.

 ПОСТАНОВА 

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 вересня  2009 р.                                                                                                  м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

        Головуючого судді:              Малиніна В.В.,

        суддів:                             Василенка  Я.М., Горбань  Т.І.,                                           

        при секретарі:                       Демченко  Т.І.,       

      розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києвіапеляційну скаргу Державної  податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного  адміністративного  суду  м. Києва  від 4 червня 2008 року  у  справі  за  позовом Товариства  з  обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у  Дніпровському  районі м. Києва про  визнання  нечинним  рішення  про  застосування  штрафних (фінансових) санкцій, -

Керуючись ст. ст.  160, 195, 196, 198, 202, 205, 207  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

            Апеляційну скаргу Державної  податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного  адміністративного  суду  м. Києва  від 4 червня 2008 року – задовольнити.    

  ПостановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 4 червня 2008 року– скасувати.

  Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському  районі м. Києва про  визнання  нечинним  рішення  про  застосування  штрафних (фінансових) санкцій – відмовити  повністю.

           Матеріали справи повернути доОкружного адміністративного суду м. Києва.

           Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий : 

Судді: