Постанова № 5081197, 31.10.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

                                                                                  Справа № 2-а-4894/08

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2008 року                                          16 год. 16 хв.                                                м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Василевич І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник – Оніщук В.П. (копія довіреності в матеріалах справи);

відповідач:  представник не з’вився; 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс” про  застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Податковий орган – Державна податкова інспекція у м.Рівне - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс” про  застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках.

В обґрунтування своєї позиції представник податкового органу зазначив, що обставини для застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках виникли в наслідок недопущення відповідачем працівників ДПІ у м.Рівне до проведення позапланової документальної перевірки.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач зазначив, що позивач не мав рішення суду на проведення позапланової перевірки відповідача. Платнику податків не було надано під розписку направлення на перевірку, копії наказу про проведення позапланової перевірки. Крім того, всі бухгалтерські документи були вилучені у відповідача працівниками УПМ ДПА в Рівненській області. Просить відмовити у задоволенні позову. Справу слухати за відсутності представника відповідача.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши письмові заперечення відповдіача,  дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову про застосування арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках слід відмовити.

Суд виходив з такого.

       22 вересня 2008 року позивач виніс наказ №555 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ “Укрпромсервіс”, код за ЄДРПОУ 23301460. Названа позапланова перевірка призначена на підставі п. 7 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».   

        Положення названого пункту  Закону передбачає, що позапланова перевірка проводиться  у випадку, якщо стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

       Однак, відповідно до частини  восьмої статті 11- 1 названого вище Закону, позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

       Винятком з вказаного правила, щодо наявності рішення суду на проведення позапланової перевірки є  проведення позапланової перевірки  платника податків, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства (ч. 13 ст. 11-1 обумовленого Закону).

        Таким чином, проведення позапланової перевірки  позивача з підстав передбачених п. 7 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» можливе лише у випадку наявності наказу податкового органу та  рішення суду  на проведення позапланової перевірки.     

       Згідно пояснень представника позивача, позивач не звертався  до суду  про надання дозволу проведення позапланової перевірки відповідача.

      24.09.2008 року оперативним працівником податкової міліції, за участю осіб, яким доручено проведення перевірки та в присутності понятих складено акт відмови відповідача від допуску до обумовленої позапланової перевірки. 13.10.2008 року  першим заступником начальника  УПМ ДПА у Рівненській області внесено подання застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках відповідача. В цей же день позивачем винесено рішення  про наявність обставин, які є підставою для   застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках відповідача.

Згідно із підпунктом «г» підпункту 9.1.2. пункту 9.1 ст. 9 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюдетами та державними цільовими фондами”, арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів.

Адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством  (п. 9.3.8., 9.3.9 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту Закон №2181).

За наведених обставин, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу від проведення документальної перевірки, оскільки  у позивача  не було  законних підстав для її проведення, а зокрема у позивача  було відсутнє  рішення суду на проведення позапланової перевірки відповідача.       

Що ж до позовних вимог позивача, про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках, то ст. 9  Закону України  №2181 (станом на дату внесення подання та прийняття рішення позивачем про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках) не передбачає такого способу  арешту активів, як зупинення операцій на рахунках платника податку. До п.п. 9.3.9. ст. 9 Закону України  №2181 були внесені  зміни  Законом України від 15.03.2006 р. N 3541-IV. Згідно внесених змін арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку замінено на арешт коштів на рахунку платника податків. 

 Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків (затв. наказом ДПА України від 25 вересня 2001 року N 386) на який покликається позивач як на підставу для задоволення  позовних вимог, є підзаконним нормативно –правовим актом, який впроваджено з метою забезпечення практичного виконання пункту статті 9  Закону №2181.

Названий порядок в частині визначення способу застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника  не відповідає п.п. 9.3.9 ст. 9 закону №2181  (з дати внесення до вказаного пункту  змін  Законом України від 15.03.2006 р. N 3541-IV).

         Частина 4 ст.9 КАС України передбачає, що у разі невідповідності нормативно –правового акту закону України, суд застосовує правовий акт, який має вище юридичну силу.

Чинна редакція п.п. 9.3.9 ст. 9 закону №2181 не передбачає арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку, а відтак названий Порядок застосовується в частині, що не суперечить ст. 9 Закону №2181. 

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у м.Рівне  відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

               Суддя                                                                                                     С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено 03.11.2008 року

Постанова не набрала законної сили.

              Суддя                                                                                                     С.М.Шевчук